Запобіжних заходів

Мета, підстави та умови застосування

Запобіжні заходи

У науці кримінального процесу запропоновано декілька класифікацій запобіжних заходів, які здійснюються за різними критеріями.

1. За видом примусу запобіжні заходи поділяють на фізично-примусові та психо-лого-примусові. Фізично-примусові запобіжні заходи обмежують особисту свободу підозрюваного, обвинуваченого, ізолюючи його від суспільства (затримання, домаш­ній арешт, тримання під вартою). Психолого-примусові запобіжні заходи пов’язані із застосуванням до особи психологічного впливу, який полягає у покладенні на неї певних обов’язків, пов’язаних із забезпеченням її належної поведінки (особисте зобов’язання, особиста порука, застава).

2. Залежно від строку, на який можуть бути застосовані запобіжні заходи, вони по­діляються на заходи з обмеженим строком дії (затримання, домашній арешт, тримання під вартою) та без обмеженого строку дії (особисте зобов’язання (за винятком випадків, коли цей захід застосовується як додаткові обов’язки при застосуванні інших запобіжних заходів, не пов’язаних із триманням під вартою), особиста порука, застава) (така класи­фікація є умовною, адже всі запобіжні заходи застосовуються у межах строку досудо-вого розслідування та судового провадження у суді першої інстанції).

3. За характеристикою правового статусу підозрюваного, обвинуваченого запо­біжні заходи можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні запобіжні заходи передбачені ст. 176 КПК і за наявності підстав можуть застосовуватися до всіх підозрю­ваних, обвинувачених. Спеціальні запобіжні заходи застосовуються щодо певної ка­тегорії осіб - неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого (ст. 493 КПК), особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, або вирішувалося питання про їх застосування (ст. 508 КПК), особи, видача якої за­питується (статті 583, 584 КПК).

У кожному випадку застосовується лише один запобіжний захід, який з урахуван­ням обставин кримінального провадження та поведінки підозрюваного, обвинуваче­ного може бути змінений у ході подальшого провадження.

За загальним правилом, запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинува­ченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання підозрю­ваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запо­бігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продо­вжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Глава ІЗ

Підстави застосування запобіжних заходів мають комплексний характер і визнаї чені законодавцем уніфіковано стосовно всіх їх видів. Відповідно до ч. 2 ст. 177 К п| підставою застосування запобіжного заходу є, по-перше, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, по-друге, наявність ри| зиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний! обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, пере! шкоджати здійсненню кримінального провадження або продовжити протиправну дії яльність та ін. При цьому, як зазначено в Інформаційному листі ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідуванні! та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодещ України»1 від 04.04.2013 (далі - Лист), рішення про застосування одного із видів заі побіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над прин­ципом поваги до свободи особистості (п. 1).

Узагальнююче визначення поняття «обґрунтована підозра» у вчиненні особою кримінального правопорушення сформульовано у правових позиціях ЄСПЛ. Зокрема] у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазна} чив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це праї вопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважаті обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на томі що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, під! озра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відої мостях, що об’єктивно пов’язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правої порушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Другою складовою підстави застосування запобіжних заходів є наявність ризиків, І що дозволяють слідчому судді, суду обґрунтовано вважати, що особа може перешко­джати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне право­порушення чи продовжити протиправну діяльність та ін. Під такими ризиками сліді розуміти наявність відомостей, отриманих із передбачених законом джерел, які свід­чать про можливість виникнення у майбутньому вказаних проявів протиправної по­ведінки підозрюваного, обвинуваченого. Таким чином, доказування підстав застосу­вання запобіжних заходів має прогностичний характер, тобто спрямоване у майбутнє, ' проте воно повинно ґрунтуватися на конкретних фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість прийнятого рішення. У зв’язку із цим виникають труднощі практич­ного характеру при обґрунтуванні ймовірності настання ризиків, з якими закон пов’язує можливість застосування запобіжного заходу. Наприклад, формуванню об­ґрунтованого припущення з приводу можливого переховування підозрюваного, обви­нуваченого від органів досудового розслідування може сприяти характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість майбутнього покарання, відсутність по-

' Режим доступу: Ьйр:/Л™™КАІі.КІЕУІТА 300

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!