Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, класифікація, підстави і порядок застосування

ся майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно (ці заборони можуть бути застосовані виключно за умови, що про них є окреме розпорядження в ухвалі про арешт майна; 5) порядок виконання ухвали.

Якщо майно було тимчасово вилучено, КПК встановлює строк для постановления ухвали - не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Копія ухвали над­силається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересо­ваним особам не пізніше наступного робочого дня після її постановления (частини 6, 7 ст. 173 КПК).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Закон передбачає стислі строки здійснення апеляційного провадження по цих скаргах, що відповідає законним інтересам апелянта. Так, апеляційна скарга на ці рішення подається безпосередньо до апеляційного суду (п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК) про­тягом п’яти діб з дня їх оголошення (для особи, яка перебуває під вартою, строк по­дачі апеляції обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали) (пункти 2, 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею за­конної сили, але не зупиняє її виконання (ч. 2 ст. 400 КПК).

Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про арешт майна або від­мову в ньому, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції від­повідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляцій­на скарга розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апе­ляційної інстанції (ст. 422 КПК).

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу слідчого судді, суду без зміни; 2) скасувати ухвалу слідчого судді, суду і по­становити нову ухвалу (ч. З ст. 407 КПК).

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК часові межі арешту майна визначаються з моменту постановления ухвали слідчого судді, суду про застосування цього заходу забезпечен­ня кримінального провадження до скасування арешту майна в порядку, передбачено­му ст. 174 КПК. Отже, застосування цього заходу забезпечення кримінального про­вадження припиняється постановлениям судового рішення про скасування арешту майна, яке може відбутися як на досудовому, так і під час судового провадження.

Підстави скасування арешту майна, встановлені ст. 174 КПК, можна поділити на три види: 1) заявления клопотання про скасування арешту майна підозрюваним, об­винуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або воло­дільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) від­сутність потреби у подальшому застосуванні арешту майна; 3) необгрунтований арешт майна.

Згідно з порядком, встановленим ст. 172 КПК, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна розглядається слідчим суддею, судом за участю підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, захисника, законного представника. Клопо-

Глава 12

тання ж про арешт майна, яке не було тимчасово вилучено, може розглядатися і без повідомлення цих осіб, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна Якщо вказані особи, будучи повідомленими про судовий розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не були при ньому присутні або ж вони взагалі не повідомлялися про розгляд клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово] вилучено, вони мають право заявити клопотання про скасування арешту майна пов­ністю чи частково, яке на досудовому провадженні розглядається слідчим суддею, а в судовому провадженні - судом. Зазначене процесуальне право є способом захисту майнових прав особи, на майно якої накладено арешт. У такий спосіб вона отримує можливість надати слідчому судді, суду відомості, що підтверджують необхідність скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту майна може бути підста­вою для його повного або часткового скасування, зокрема, у випадках, коли підозрю­ваний, обвинувачений повністю або частково відшкодував цивільному позивачу шкоду, завдану кримінальним правопорушенням. При цьому арешт майна застосову­вався саме з метою забезпечення цивільного позову.

Необгрунтований арешт майна як підстава для його скасування повністю чи част­ково може мати місце у тих випадках, коли відсутні підстави для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або не дотримана вимога сшвмір-ності вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов’язок доведення того, що відпала потреба в подальшому застосуванні цього ^! заходу або його застосовано необгрунтовано, лежить на особі, яка заявила клопотан­ня про повне або часткове скасування арешту майна з цих підстав, а саме - на підозрю­ваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику чи володільці майна.

Клопотання про скасування арешту майна із зазначених підстав розглядається І слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду має бути повідомлена особа, яка його заявила, та особа, за клопо­танням якої було арештовано майно (слідчий, прокурор). За результатами судового розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про скасування арешту майна (повне чи часткове) або про відмову в скасуван­ні арешту майна.

Необхідно звернути увагу на те, що рішення про скасування арешту майна може І бути формалізовано й в інших процесуальних документах, а саме у постанові про­курора про закриття кримінального провадження (ч. З ст. 174 КПК) та судовому рі­шенні, яким закінчується судовий розгляд (вироку чи ухвалі) (ч. 4 ст. 174 КПК). Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого; закриття кримінального провадження; непризначення судом покарання у вигляді конфіскації І майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. ' Цей перелік не є вичерпним, адже арешт майна може бути скасовано, наприклад, і об- І винувальним вироком суду у випадках, коли обвинувачений повністю відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а арешт було накладено з метою забезпечення цивільного позову.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!