Кримінальне процесуальне право та його джерела

Норми кримінального процесуального права

Закріплені державою та формально-визначені в законі загальнообов’язкові прави-І ла поведінки суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності, виконання яких забез­печується державною владою, являють собою норми кримінального процесуального] права. Ці норми формулюються у відповідних статтях законів про кримінальне судо-| чинство, але не завжди містяться в одній конкретній статті закону.

Норми кримінального процесуального права (кримінальні процесуальні норми)! визначають завдання, принципи, правила здійснення кримінального провадження,! права і обов’язки посадових осіб і державних органів, що його здійснюють, а такожі фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальній процесуальній діяль­ності або на яких вона поширюється. Детально регулюючи всю діяльність зі швидко­го, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, кримінальні процесуальні норми створюють кримінальний процесуальний порядок, дотримання якого є необхідним для успішного виконання завдань криміналь­ного провадження і проведення в життя вимоги, щоб до кожного учасника криміналь­ного провадження була застосована належна правова процедура.

Структура кримінальної процесуальної норми не в усіх випадках очевидна, але, як і норми інших галузей права, вона складається з гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза вказує умови, за яких діє правова норма, диспозиція - саме правило по­ведінки, а санкція - наслідки невиконання цього правила. Так, норма про таємницю

наради судців (ст. 367 КПК) може бути виражена у такому вигляді: якщо судді ухва­люють вирок (гіпотеза), то вони повинні радитися в окремій нарадчій кімнаті, де ніхто не може перебувати, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд, і не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті (дис­позиція); перебування під час наради суддів у нарадчій кімнаті будь-кого, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд, або розголошення суддею таємниці наради суддів визнається істотними порушеннями вимог кримінального процесуального за­кону та тягне за собою обов’язкове скасування вироку (санкція).

Гіпотези та диспозиції кримінальних процесуальних норм визначають умови і пра­вила поведінки учасників кримінальної процесуальної діяльності під час виконання процесуальних дій. Вони звичайно чітко виражені у відповідних статтях КПК (якщо слідчий здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого, то йому забороня­ється здійснювати дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я (ст. 241 КПК); якщо суд ухвалив виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, то ці судові рішення виконуються в цій части­ні негайно після їх проголошення в залі судового засідання (ст. 534 КПК) тощо).

Що стосується санкцій кримінальних процесуальних норм, то зазвичай вони не вказуються у тій статті процесуального закону, де викладена диспозиція. Проте вони обов’язково містяться в процесуальному законі. Специфіка кримінальних процесу­альних норм обумовлює і характер встановлених ними санкцій. До їх числа належать: визнання недійсними результатів процесуальних дій, здійснених з порушенням про­цесуальних правил (наприклад, відповідно до ст. 107 КПК незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів); застосування заходів процесуального примусу до осіб, що по­рушують процесуальні обов’язки (зокрема, запобіжні заходи, приводи, видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду (ст. 330 КПК), накладення грошового стягнення (ст. 144 КПК) тощо); направлення кримінального провадження на відпо­відну стадію процесу для усунення порушень закону.

Суспільно небезпечні порушення кримінальних процесуальних норм тягнуть за собою поряд з процесуальними санкціями також відповідальність і за кримінальним законом (завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК); примушування давати показання (ст. 373 КК); порушення права на захист (ст. 374 КК) та інші злочини проти правосуддя).

Норми кримінального процесуального права умовно можна поділити на охоронні та регулятивні. Охоронні норми спрямовані на регламентацію кримінальної процесу­альної відповідальності.

До регулятивних кримінальних процесуальних норм слід віднести норми, які без­посередньо регулюють кримінальні процесуальні відносини шляхом надання учас­никам процесу прав та покладення на них обов’язків. Більшість регулятивних кримі­нальних процесуальних норм за характером сформульованих у них правил належить до числа зобов’язуючих, імперативних. Але кримінальне процесуальне законодавство містить чимало норм, що надають учасникам судочинства права, використання яких залежить від їх бажання.

Глава 2

Отже, різновидами регулятивних кримінальних процесуальних норм є зобов’язуюч, забороняючі та уповноважуючі норми.

Зобов’язуючі норми встановлюють обов’язки особи вчинити певні дії. Наприклад! слідчий, коли наявні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінальної правопорушення, зобов’язаний повідомити особі про підозру (ст. 276 КПК).

Забороняючі норми встановлюють обов’язки особи утриматися від певних дій. Так, забороняється примушувати особу давати пояснення, показання, які можуті стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами ч 2 членами її сім’ї кримінального правопорушення (ст. 18 КПК).

Уповноважуючі норми встановлюють суб’єктивні права з позитивним змістом, тобто права на вчинення уповноваженим тих чи інших активних дій. Зокрема, захЦ ник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, щ і проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого (ч. 5 ст. 46 КПК).

Норми, які на відміну від регулятивних та охоронних мають додатковий характер, називаються спеціалізованими. Такі норми не є самостійною нормативною осново*) для виникнення кримінальних процесуальних відносин. До таких норм слід віднести дефінітивні, декларативні, колізійні. Наприклад, дефінітивними є норми, які роз’яснюють значення термінів «суд першої інстанції» (п. 22 ст. З КПК), «докази» (ч. ст. 84 КПК); декларативна - «завданням кримінального провадження є захист особи! суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод т І законних інтересів учасників кримінального провадження» (ст. 2 КПК); колізійна} «спори про підсудність між судами не допускаються; суд, якому направлено кримі нальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготов чого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обстави ни, передбачені ч. 1 ст. 34 КПК» (ст. 34 КПК).

_______ Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення кримінального процесуального права.

2. Назвіть, що є предметом і методом правового регулювання у кримінальному процесуальному праві.

3. Визначте, як кримінальне процесуальне право співвідноситься з іншими га­лузями права.

4. Що слід розуміти під джерелами кримінального процесуального права?

5. Охарактеризуйте систему джерел кримінального процесуального права.

6. Розкрийте роль та значення Конституції України як джерела кримінального процесуального права.

7. Що розуміють під «міжнародним договором України»?

8. Класифікуйте міжнародні договори України, що регулюють кримінальну процесуальну діяльність.

9. Назвіть закони України, які є джерелами кримінального процесуального права України, та дайте їх загальну характеристику.

10. Проаналізуйте рішення Європейського суду з прав людини, Конституційного' Суду України та відповідні висновки Верховного Суду України як джерела кримінального процесуального права України.

11. Розкрийте сутність тлумачення норм кримінального процесуального права.

12. У чому полягають особливості норм кримінального процесуального права?

Глава 3 ^— Кримінальне процесуальне законодавство та сфера його дії

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!