Кримінальне процесуальне право та його джерела

провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. ВССУ підготовлено також низку інших інформаційних листів: «Про деякі питан­ня здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриман­ням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримі­нального провадження» від 05.04.2013; «Про деякі питання порядку здійснення судо­вого провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 21.11.2012; «Про деякі пи­тання здійснення кримінального провадження на підставі угод» від 15.11.2012 (зі змінами, внесеними Інформаційним листом ВССУ від 05.04.2013); «Про деякі питан­ня порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідуван­ня» від 09.11.2012; «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судо­вому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 05.10.2012; «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 03.10.2012.

Таким чином, окрім рішень КСУ у сфері кримінального судочинства велике зна­чення для правильного з’ясування нормативного змісту кримінальних процесуальних норм мають висновки ВСУ та ППВСУ, в яких роз’яснюється зміст окремих кримі­нальних процесуальних норм і порядок застосування тих або інших положень КПК. Отже, практика застосування кримінального процесуального законодавства повинна враховувати правові положення висновків ВСУ та з урахуванням норм КПК і поло­ження постанов ПВСУ, в яких тлумачаться кримінальні процесуальні норми.

Тлумачення - важливий елемент процесу застосування будь-якої правової норми. За допомогою тлумачення можна визначити дійсний смисл норми права та її справжнє місце в системі права, її силу, межі дії, смислові зв’язки з іншими нормами, чи є від­повідність між нею і встановленими фактичними обставинами тощо. Результатом тлумачення повинно бути дійсне значення норми, що обумовлює повну визначеність смислу норми кримінального процесуального права. Тлумачення забезпечує ефектив­ність нормативної регламентації кримінальних процесуальних відносин.

Правозастосовне тлумачення норм права - це інтелектуально-вольова діяльність суб’єктів тлумачення, спрямована на з’ясування смислу норми права з метою правиль­ного її застосування, а також роз’яснення засвоєного, що об’єктивується в акті тлума­чення.

Елементами процесу правозастосовного тлумачення норм кримінального проце­суального права є: 1) з’ясування смислу норм права - процес мислення, що не виходить за межі свідомості особи, яка тлумачить норму права; 2) роз’яснення смислу норм права - знаходить своє вираження в акті правозастосовного тлумачення.

Отже, під тлумаченням норм кримінального процесуального права слід розуміти розумовий процес з’ясування відповідними суб’єктами змісту норм права, а також

Глава 2

діяльність суб’єктів кримінального процесу по роз’ясненню таких норм з метою за­безпечення правильного і однакового застосування правових норм, усунення або по- І долання їх недоліків.

Необхідність тлумачення норм кримінального процесуального права обумовлюють: І 1) загальний характер норми кримінального процесуального права, її абстрактність, неперсоніфікованість; 2) системність права; 3) виникнення суперечності між формаль­ним характером норм кримінального процесуального права й динамікою суспільних відносин; 4) погрішності в законодавчій техніці; 5) можливі прогалини правового регулювання тих або інших питань; 6) використання у законодавстві юридичної тер­мінології, спеціальних термінів інших галузей права, оцінних понять; 7) виникнення розбіжностей або суперечностей між нормами права, які регулюють одне й те ж пи­тання, що викликає їх колізійність; 8) вплив практики ЄСПЛ на кримінальне судочин­ство країни-учасниці КЗПЛ; 9) суб’єктивні причини.

Значення тлумачення норм кримінального процесуального права полягає у такому: І 1) є важливою умовою законного та обґрунтованого застосування норми криміналь­ного процесуального права; 2) забезпечує правильне, однакове розуміння і застосу­вання норм права на всій території країни, єдність судової практики; 3) неправильне тлумачення норми кримінального процесуального права може являти собою грубе порушення законності та бути підставою для скасування винесеного рішення; 4) сприяє виявленню та усуненню прогалин правового регулювання, колізій норм права, інших вад чинного законодавства.

Функції тлумачення: 1) пізнавальна; 2) конкретизуюча; 3) правозабезпечувальна; ^регламентуюча.

Тлумачення: а) є базисною складовою, на основі якої починається, розвивається ' і завершується правозастосовний процес; б) не обмежується лише рамками право-застосування, а передує йому і супроводжує відповідну діяльність після її закінчення (набрання підсумковим рішенням законної сили, звернення його до виконання).

Розрізняють тлумачення-з’ясування смислу норми права право-застосувачем; тлумачення-роз’яснення (пояснення) правової норми, що дається тими або іншими державними органами і окремими особами поза правозастосовним процесом; тлума­чення з метою з’ясування співвідношення між змістом правової норми та її тексту­альним вираженням, або тлумачення за обсягом.

Тлумачення-з’ясування здійснюється за допомогою граматичного, логічного, сис­темного та історичного способів. Особливості комплексного правозастосування ви­магають кожного разу обов’язкового застосування системного способу при викорис­танні будь-якого іншого способу тлумачення. Обов’язковість системного способу І пояснюється тим, що тільки за допомогою цього способу можливе з’ясування справж­ньої сили правових норм, що застосовуються, їх місця в ієрархії системи права і точ- ' них меж їх дії.

Тлумачення-роз’яснення може бути офіційним (нормативним, у тому числі автен­тичним і казуальним) і неофіційним, тобто позбавленим обов’язкової юридичної сили (доктринальним, професійним і т. п.).

Офіційне тлумачення є засобом розвитку механізму кримінального процесуаль­ного регулювання. Участь офіційного тлумачення в розвитку механізму криміналь-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!