Кримінальне процесуальне право та його джерела

Відповідно до ч. 2 ст. 456 КПК ухвала ВСУ про відмову в задоволенні заяви по­винна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволен­ні заяви у зв’язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми за­кону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині - висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь

Певну роль у формуванні кримінального процесуального законодавства віді­грають і відомчі нормативні акти Генерального прокурора України, СБУ, МВС, які містять організаційно-процесуальні норми. Наприклад, Генеральним прокурором України з метою забезпечення належної організації роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва під час кримінального про­вадження, здійснення ефективного нагляду на даному напрямі, додержання прав і свобод людини та інтересів держави при вирішенні питань, що регулюються нор­мами міжнародного права, було видано наказ від 11.02.2013 № 8гн «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітни­цтва». Крім того, наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69 (зі змінами) за погодженням з МВС, СБУ та Державною податковою службою України створено ЄРДР та затверджено Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Перелічені акти обов’язкові для виконання на території України, спрямовані на організацію кримінальної процесуальної діяльності; встановлюють механізм органі­зації виконання норм кримінального процесуального закону; визначають та деталізу­ють порядок і послідовність виконання загальних приписів закону і не можуть звужу­вати зміст і обсяг прав і свобод учасників кримінального процесу. Відповідно до Рі­шення КСУ від 11.10.2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її іс­нування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можли­востей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображають­ся відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використан­ня прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (п. 4 мотивувальної частини).

До актів тлумачення слід віднести відповідні ППВСУ, які цей найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції вправі був приймати, та інформаційні листи ВССУ.

Слід зауважити, що ППВСУ приймалися до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та на виконання вимог ЗУ «Про судоустрій України» (ст. 55). ППВСУ спрямовані на забезпечення однакової судової практики в кримінальному проваджен­ні і правильного застосування кримінального процесуального законодавства і пріори­тетної реалізації в судовому правозастосуванні засад кримінального провадження.

Глава 2

У кримінальній процесуальній теорії не склалося єдиної думки відносно того, чи є джерелом кримінального процесуального права постанови ПВСУ. Не розгляї даючи тут правову природу цих постанов, зазначимо лише, що вони є актами судої вого тлумачення законів стосовно судової практики і в цьому зв’язку мають важлиі ве значення для правильного розуміння суб’єктами кримінальної процесуальної діяльності сутності нормативних положень, які містяться в законі як для підвищені ня ефективності діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і судЛ так і для здійснення ефективного досудового розслідування і правильного вирішен ня кримінальних справ.

Роль зазначених постанов полягає у з’ясуванні і подоланні прогалин у регулюван­ні кримінальних процесуальних відносин, усуненні неясностей та суперечностей кримінальних процесуальних норм та їх приписів, конкретизації оціночних понять, вдосконаленні вимог кримінального процесуального закону, що фактично приводить] до встановлення та зміни норм кримінального процесуального права, з’ясування до­цільності кримінальних процесуальних норм, встановлення типології процесуальних ситуацій.

Іноді положення ППВСУ здійснюють вплив на формування норм кримінально­го процесуального права. Наприклад, у ППВСУ «Про деякі питання застосування] судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» від 28.03.2008 № 2 дається] визначення понять «житло» та «інше володіння особи». У подальшому поняття «житло» та «інше володіння особи» знайшло своє легальне визначення у ст. 233 1 КПК.

Аналіз змісту правової природи постанов ПВСУ дає змогу говорити про їх нор­мативний характер. Так, відповідно до Рішення КСУ від 16.04.2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п. 4 мотивуваль­ної частини).

Стосовно інформаційних листів ВССУ слід зазначити таке. У зв’язку з необхід­ністю роз’яснення положень КПК, прийнятого ВР України 13 квітня 2012 p., який набрав чинності 20 листопада 2012 p., з метою недопущення неоднакового та/або неправильного тлумачення норм права ВССУ готує відповідні інформаційні листи, які надсилає апеляційним судам областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суду АРК. У цьому контексті доцільно навести міркування ЄСПЛ, які викладені ним у рішенні у справі «Лейла Шахін проти Туреччини», що закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Тому, наприклад, у п. 1 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового про­вадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 звертається увага на те, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!