Структура робочої навчальної програми

З медичної біології

факультет – медичний

спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

кафедра – медичної біології,

генетики та фармацевтичної ботаніки

курс – I

семестр – I, II

кількість модулів – 3

лекції – 30 год.

практичні заняття – 80 год.

самостійна робота студентів – 55 год.

заключний модуль – ІІ семестр

Всього годин – 165

Кількість кредитів ECTS – 5,5

1. Мета та кінцеві цілі вивчення дисципліни

Кінцева мета навчальної дисципліни "Медична біологія" випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни " Медична біологія ", є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

Вивчення медичної біології формує у студентів цілісну уяву про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми, індивідуальний та історичний розвиток органічного світу і місце людини в ньому; про форми біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття практичних навичок для наступної професійної діяльності лікаря загальної практики та лікаря педіатра.

Кінцеві навчальні цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-профе­сійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної харак­теристики (ОКХ):

1. Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живого.

2. Застосувати знання фенотипового прояву для пояснення механізмів виникнення спадкових хвороб людини.

3. Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в обґрунтуванні закономірностей онтогенезу людини.

4. Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних захворювань і визначити заходи профілактики інвазійних хвороб.

5. Обґрунтувати біологічну суть і механізми розвитку хвороб людини, які виникають внаслідок антропогенних змін у довкіллі.

В результаті вивчення медичної біології студент повинен з н а т и:

- сутність, фундаментальні властивості, атрибути та рівні організації життя;

- поділ клітин і розмноження організмів;

- генетичний апарат клітини;

- сучасний стан досліджень генома людини;

- клонування клітин і організмів;

- біологію ембріонального та постембріонального розвитку людини;

- закономірності спадковості;

- закономірності успадкування ознак;

- закономірності мінливості;

- генетичне успадкування груп крові за антигенною системою АВ0;

- генетичне успадкування резус-фактора;

- механізми розвитку резус-конфлікту;

- механізми генетичного визначення статі;

- класифікацію мутацій і мутагенних факторів;

- механізми виникнення та принципи діагностики спадкових хвороб;

- методи визначення спадкових хвороб;

- елементи екології людини;

- біологічні основи паразитизму;

- трансмісивні та природно-осередкові захворювання.

В м і т и:

- розв’язати ситуаційні задачі з основних розділів дисципліни;

- диференціювати компоненти клітин;

- скласти ідіограму хромосом людини;

- ідентифікувати первинну структуру, кількість амінокислот, молекулярну масу поліпептида за структурою гена, що його кодує;

- аналізувати структуру генів про- та еукаріотів;

- проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів;

- визначити типи успадкування менделюючих ознак людини;

- передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;

- виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;

- аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;

- розробити заходи для зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

- вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;

- розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;

- диференціювати хромосомні хвороби людини;

- провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

- розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результа­тами близнюкового аналізу);

- вирахувати генетичний склад популяцій людей;

- застосувати біогенетичний закон для визначення онтофілогенетично зумов­лених природжених вад розвитку людини;

- порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного генезу;

- засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;

- визначити місце людини як біологічного об’єкта в системі живої природи;

- обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмі­сивних і природно-осередкових;

- діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

- ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

- обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

- диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;

- доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, залежно від способів зараження ними;

- передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.

О в о л о д і т и н а в и ч к а м и:

- техніки мікроскопування;

- виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

- побудови та генеалогічного аналізу родоводів людей;

- аналізу ідіограм;

- визначення групової належності крові за системою АВ0;

- визначення видової належності збудників протозоозів;

- визначення видової належності гельмінтів і їхніх яєць;

- визначення видової належності переносників збудників інфекцій.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!