МОДУЛЬ 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

n Інтерпретувати поняття про специфічних і механічних переносників збудни­ків інфекційних хвороб.

n Порівняти значення членистоногих як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

n Співвідносити значення трансоваріальної та трансфазової передачі збудників інфекційних хвороб із їхньою розповсюдженістю у популяціях людей.

Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина

n Трактувати поняття про популяції людей як об'єкт впливу еволюційних факторів.

n Пояснити синтетичну теорію еволюції як один із етапів розвитку еволю­ційного вчення.

n Трактувати поняття про мікрореволюцію та елементарні еволюційні чинни­ки в популяціях людей.

n Інтерпретувати проблему генетичного обтяження в популяціях людей та його медико-біологічні наслідки.

n Застосувати біогенетичний закон у його пізнішому трактуванні для виз­на­чення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини.

n Трактувати поняття про біосферу як цілісну природну систему, складовою якої є людство.

n Інтерпретувати значення екології людини як напрямку в системі біологічних наук, теоретичну основу розробки заходів із охорони природи та здоров’я населення, раціонального використання природних ресурсів.

n Трактувати середовище (атмосфера, гідросфера, літосфера, організм люди­ни) як екологічне поняття.

n Обґрунтувати соціальної та біологічні аспекти адаптації населення до умов життя та формування адаптивних екотипів людей.

n Пояснити виникнення психологічних конституційних типів людей (“спринтер”, “стайєр”, “мікст”) стосовно адаптації до нових або екстремаль­них умов середовища.

n Трактувати антропогенне забруднення довкілля (атмосфери, гідросфери, лі­тосфери) викидами промислового виробництва, транспортних засобів, а та­кож хімікаліями, що використовуються в сільському господарстві, як пер­шо­причину виникнення професійних, алергічних й інших захворювань людини.