Провадження в суді касаційної інстанції

Після вирішення питань щодо наслідків неприбуття учасників касаційного про­вадження секретар судового засідання повідомляє про те, що судовий розгляд здій­снюється при повному його фіксуванні, а також про умови фіксування судового за­сідання. Після цього суддя-доповідач оголошує склад суду, прізвища прокурора, по­терпілого, цивільного позивача, засудженого (виправданого), захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеці­аліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право на заявления відводів і з’ясовує, чи хтось бажає заявити кому-небудь відвід. Далі відбувається повідомлення про права і обов’язки, яке полягає у тому, що судовий розпорядник роздає учасникам судового розгляду пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК. Після ознайомлення засудженого (виправданого) та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою суддя-доповідач з’ясовує, чи зрозумі­лі їм їхні права та обов’язки, і при необхідності роз’яснює їх. Якщо в судове засідан­ня викликані свідки, суддя-доповідач повинен розпорядитись про видалення свідків із залу судового засідання.

Виконавши зазначені вимоги, суддя-доповідач вирішує клопотання, якщо такі надійшли від учасників судового провадження. Після закінчення підготовчих дій суддя-доповідач оголошує про початок касаційного розгляду та доповідає зміст оскар­женого судового рішення у необхідній частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового провадження суті рішень суду першої та апеляційної інстанцій в цілому, а також більш детально викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Суддя-доповідач повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскар­жені, послідовно і стисло оголошує основні доводи, викладені в касаційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них від інших учасників судового прова­дження, і з’ясовує в осіб, які подали касаційні скарги, чи підтримують вони їх.

Після з’ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кри­мінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень з приводу поданої касаційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першою ви­словлює доводи сторона захисту (засуджений (виправданий), захисник, цивільний відповідач, їхні представники), а потім - усі інші учасники судового провадження. За необхідності можуть проводитись й інші процесуальні дії по з’ясуванню обставин та перевірці їх доказами. Обставини можуть з’ясовуватись лише в тій частині рішення, законність і обгрунтованість якої оскаржується в касаційній скарзі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє пра­вильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати до­кази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи ін­шого доказу.

Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити касаційний розгляд і чим саме. У разі заявления клопотань про доповнення судового розгляду вони повин­ні бути розглянуті. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо

Глава 27

вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин таї перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати в касаційному розгляді проводяться за правилами ст. 364 КПК у т і кому порядку: першій надається слово особі, яка подала касаційну скаргу; якщо ка 1 саційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює! доводи засуджений (виправданий). Прокурор може першим отримати слово для ви-1 ступу тільки за умови, що він був суб’єктом подання касаційної скарги, в інших ви] падках прокурор виступає останнім. Після цього слово надається іншим учасникам! судового провадження.

Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щод І законності та обгрунтованості рішення суду першої та/чи апеляційної інстанції за] судженому (виправданому), який брав участь у касаційному розгляді, надаєтьсі останнє слово. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до на­радчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції також має право на ухвалення судової го рішення за результатами письмового провадження за умови, що всі учасники судо-І вого розгляду заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності (сті 435 КПК).

Сутність письмового касаційного провадження полягає у заочному перегляді су­дового рішення судом касаційної інстанції на підставі дослідження касаційних скарг] заперечень на них і матеріалів, що до них додаються, без залучення учасників судої вого провадження. Законодавець передбачив можливість письмового провадженні у будь-якому касаційному провадженні незалежно від складності і фактичних обста-1 вин, але за умови добровільного волевиявлення всіх учасників судового провадженні щодо розгляду касаційної скарги за їх відсутності.

Волевиявлення учасників письмового провадження повинно бути активним (у формі письмового клопотання) та обов’язково вільним від примусу. Разом з тим, згід-І но із ч. З ст. 427 КПК, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна заявити клопотанні про своє небажання брати участь у касаційному провадженні, інакше відсутність! такого клопотання суд може розцінити як бажання особи взяти участь у судовому! розгляді. І навпаки, відповідно до ч. З ст. 431 КПК особа, яка подає заперечення на] касаційну скаргу, повинна висловити своє бажання брати участь у касаційному про-І вадженні. Якщо ж такого бажання не заявлено в запереченні, суд може розцінити цеі як небажання особи, що подає заперечення на касаційну скаргу, брати участь у каса­ційному провадженні.

Необхідно звернути увагу на те, що ініціатива стосовно письмового касаційного провадження в жодному разі не може виходити від суду, оскільки проведення пись-1 мового касаційного провадження є правом, а не обов’язком суду.

Судове рішення за наслідками письмового касаційного провадження приймається за загальними правилами і відповідно до вимог гл. 29 КПК. Разом з тим, на відміну від так званого «класичного» касаційного судового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК фіксування за допомогою технічних засобів письмового касаційного про­вадження не здійснюється.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!