Оскарження недотримання розумних строків

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

!

(ст. 308 КПК)

Важливість гарантії здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку зумовила необхідність впровадження в національне законодавство процедур, що виступають правовим інструментом, за допомогою якого зацікавлені особи мають можливість оскаржити тривалість провадження і вжити заходів, спрямованих на його прискорення.

У зв’язку із цим КПК встановив особливий порядок оскарження підозрюваним, обвинуваченим та потерпілим недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, які відповідно до ст. 28 КПК є засадою криміналь­ного провадження.

Право на розгляд справи впродовж розумного строку є складовою фундаменталь­ного права кожного на справедливий суд, гарантованого ст. 6 КЗПЛ і ст. 9 МПГПП. У кримінальному провадженні це право належить підозрюваному, обвинуваченому та потерпілому, а тому й саме ці особи відповідно до ст. 308 КПК є суб’єктами ініці­ювання цього порядку оскарження.

Згідно зі ст. 28 КПК розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, отже, вони не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Поняття розумного строку нале­жить до оцінних, які визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням певних критеріїв, що сформульовано у ч. З ст. 28 КПК, зміст яких роз’яснено в прак­тиці ЄСПЛ.

Особливість порядку оскарження недотримання розумних строків полягає у тому, що:

1) суб’єктами оскарження в даному випадку можуть бути тільки підозрюваний, обвинувачений та потерпілий;

2) суб’єктом розгляду скарги є прокурор вищого рівня;

3) строк подачі скарги в даному випадку визначається періодом - під час досудо­вого розслідування, яке відповідно до п. 5 ч. 1 ст. З КПК починається з моменту вне­сення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопо­тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прокурор вищого рівня1 зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання. За результатами розгляду скарги може бути прийнято одне з таких рішень:

1) про задоволення скаски ти тадання нідповідному слідчому, прокурору обов’язкових для виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних

1 Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру» (у редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року») систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, райони, в містах.

Глава 21

дій або прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку прокурор вищого рівня! у своєму рішенні зазначає: а) які процесуальні дії або рішення має вчинити або прий-1 няти слідчий чи прокурор; б) конкретні строки, в межах яких слідчий чи прокурорі зобов’язаний вчинити ці дії або прийняти відповідне рішення;

2) прп відмову в уадоволенні скарги, якщо прокуророр вищого рівня буде вста- І новлено, що розумні строки не було порушено1.

Про прийняте рішення невідкладно письмово повідомляється особа, яка подала І скаргу

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 93; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!