Підготовче провадження

______ § 1. Підсудність

Підсудність являє собою сукупність юридичних ознак (властивостей) криміналь- І ного провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає! в якому саме суді і в якому складі суддів може здійснюватися судовий розгляд. По -1 няття «підсудність» не слід ототожнювати з поняттями «компетенція» або «повної важення» суду Хоча вони й пов’язані між собою, проте нетотожні. Повноваженні суду в кримінальному судочинстві - це закріплене нормами кримінального процеї суального права та зумовлене предметом відання коло прав та обов’язків судуі встановлене для виконання конкретних процесуальних дій та прийняття відповідних! процесуальних рішень. Повноваження суду обумовлені його процесуальними функ-І ціями та випливають із завдань, що стоять перед судом у кримінальному проваджені ні. Компетенція суду - це сукупність повноважень суду та гарантій їх здійснення! а також предметів відання, які зумовлюють та визначають ці повноваження; воні випливають із нормативно встановлених цілей діяльності суду та визначають його! процесуальне положення в кримінальному провадженні, а також його статус в сисі темі судових органів та інших органів державної влади, будучи критерієм розмежі ування повноважень цих органів. Компетенція суду також повинна узгоджуватися! із його процесуальними функціями та випливати із завдань, що стоять перед судомі у кримінальному провадженні.

Підсудність як процесуальний інститут відіграє організуючу роль у сфері кримі-І нальних процесуальних відносин і має вагоме практичне значення для правильного! функціонування судової системи й виконання покладених на суд завдань.

Інститут підсудності безпосередньо пов’язаний із забезпеченням права на спра­ведливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 КЗПЛ. Правила про підсудність, засновані на засаді рівності перед законом і судом (ст. 24 Конституції України, ст. 10І КПК), гарантують розгляд і вирішення кримінального провадження щодо криміналь-ї ного правопорушення законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом (ст.8 ЗДПЛ,ст.14МПГПП).

Одне з невід’ємних прав людини - право на розгляд його справи компетентним судом, а значить, і право знати, який саме суд відповідно до закону правомочний її розглядати. Це унеможливлює суб’єктивізм при вирішенні питання, до якого суду направляти справу для розгляду (наприклад, за ознакою його «суспільної значущості» або «високого посадового положення особи»), оскільки підсудність справ може бути І встановлена тільки законом, а не визначатися щодо конкретного кримінального про­вадження.

Залежно від характеру кримінального правопорушення, місця його вчинення, ознак суб’єкта підсудність поділяють на інстанційну, спеціальну (персональну) й територі­альну (місцеву).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 50; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!