Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

2, 5 та 6 ч. 1 ст. 303 КПК, припинять дію чи бездіяльність, які оскаржуються; б) про­курор відповідно до ч. 5 ст. 284 КПК скасує постанову слідчого про закриття кримі­нального провадження у зв’язку з її незаконністю чи необґрунтованістю (ст. 305 КПК). У пункті 10 зазначеного Листа підкреслюється, що інші рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути самостійно скасовані чи припинені слідчим чи прокурором.

Якщо скарга відповідає вимогам закону та за відсутності підстав для прийнят­тя рішень про повернення скарги, відмову у відкритті провадження або про за­криття провадження, слідчий суддя постановляє ухвалу про відкриття проваджен­ня та призначає скаргу до розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК скарга на рі­шення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду, за винятком скарги на рі­шення про закриття кримінального провадження, яка повинна бути розглянута не пізніше п’яти днів.

Провадження по скарзі в суді починається з моменту її реєстрації, яка здійснюєть­ся в день надходження її до суду. Згідно із ч. 2 ст. 35 КПК скарга підлягає обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду Під час реєстрації скарги автоматизованою системою документообігу здійснюється визначення слідчого судді, який буде розглядати скаргу. Реєстрація скарги є правовою підставою для проведення всіх подальших процесуальних дій суду, пов’язаних із її розглядом та вирішенням, які в сукупності становлять зміст окремого судово-контрольного провадження.

Про день і час судового розгляду скарги слідчий суддя повинен повідомити осо­бу, яка подала скаргу, її захисника, представника одразу ж після його призначення, адже забезпечення особистої участі цих осіб у судовому засіданні є однією з гаран­тій справедливої судової процедури. У справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 ЄСПЛ, розглянувши скаргу на порушення п. 1 ст. 6 КЗПЛ, зазначив, що принцип рівності сторін як одна зі складових ширшої концепції справедливого су­дового розгляду передбачає надання кожній зі сторін розумної можливості відсто­ювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятли­ве становище порівняно з опонентом. У зв’язку із цим розгляд скарги не може від­буватися за відсутності особи, яка подала скаргу, або її захисника, представника. Висловлення позиції слідчого, прокурора також є важливим для прийняття закон­ного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення у ст. 306 КПК обов’язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. Тому вказівка про обов’язковість участі слідчого, прокурора не суперечить положенню, згідно з яким скаргу може бути розглянуто і за їх відсутності1. Утім, відповідно до п. 11і наказу Генерального прокурора Укра­їни від 19.12.2012 № 4-гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», прокурори та слідчі прокуратури, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються в судовому порядку, повинні брати участь у розгляді таких скарг. При підготовці до участі в судовому засіданні вони мають вирішувати питання щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень самостійно2.

1 Див, п. 11 Листа від 09.11.2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьир:/Л™™.КАІТ.КІЕУ. ТТА.

2 ЬП_Р:// ЬИр://ш^._§р.₈оу.иа.

Глава 21

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК розглядаються згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК, з урахуванням тих особливостей, які притаманні даному су-' довому провадженню. Слідчий суддя розглядає скаргу в судовому засіданні. У при­значений для розгляду скарги час слідчий суддя відкриває судове засідання й оголошує,' яка скарга буде розглядатися. Секретар судового засідання доповідає слідчому суд про явку учасників судового засідання, а також повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду та про умови фіксування судового засідання.

Далі слідчий суддя представляється учасникам судового засідання, оголошує! прізвище прокурора, захисника, секретаря судового засідання, роз’яснює скаржнику! належне йому право відводу та запитує його, чи заявляє він проти будь-кого відвід! Питання про відвід вирішується у порядку, встановленому статтями 75-81 КПК.

Після виконання цих дій судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь! у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, а слідчий судця у разі необ-1 хідності роз’яснює їх учасникам судового провадження.

По закінченні підготовчих дій слідчий суддя оголошує про початок судового рев-1 гляду. Судовий розгляд починається з оголошення особою, яка подала скаргу, її змісГ ту, після чого слідчий суддя заслуховує пояснення цієї особи, прокурора, а такоЛ допитує інших осіб, які з’явилися за викликом до судового засідання. При розгляді і скарги слідчий суддя досліджує надані сторонами матеріали.

Після дослідження судом всіх обставин, що мають значення для правильного ви- І рішення скарги, а також наявних матеріалів, вислуховування пояснень сторін слідчи І суддя опитує учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовиі розгляд і чим саме. У випадках заявления клопотань слідчий суддя їх обговорю! і розв’язує, про що постановляє ухвалу. Після розв’язання клопотань і виконання доі даткових дій слідчий суддя оголошує про закінчення з’ясування обставин та пере! вірки їх матеріалами та переходить до судових дебатів. Дебати проводяться в порядку] передбаченому ст. 364 КПК, і полягають у промовах особи, яка подала скаргу, її пред-| ставника, законного представника, захисника та прокурора. Після закінчення промов] учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками.

По закінченні судових дебатів слідчий суддя негайно видаляється до нарадчої кім­нати для постановлена ухвали, про що оголошує присутнім у залі судового засідання.!

За результатами розгляду скарги слідчий суддя постановляє ухвалу, якою може задовольнити скаргу повністю чи частково або відмовити в її задоволенні.

У разі задоволення скарги слідчий суддя постановляє вмотивовану ухвалу, якою:

1) скасовує рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним; '

2) зобов’язує припинити дію у випадку визнання її незаконною;

3) зобов’язує вчинити певну дію у випадку визнання бездіяльності незаконною.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи безді­яльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову І у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. З ст. 307 КПК). В останньому випадку особі надається можливість апеляційного оскар­ження ухвали слідчого судді, оскільки постанова про закриття кримінального про­вадження перешкоджає його подальшому руху, а тому й доступу до правосуддя.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!