Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості досудового розслідування кримінальних проступків




клопотання може вноситися лише за умови, що підозрюваний беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує про­ти такого розгляду (ст. 302 КПК).

Відмова учасників від дослідження в судовому засіданні фактичних обставин кри­мінального проступку означає, що між ними відсутній правовий спір щодо зібраних у провадженні доказів та процедури їх отримання. У цих випадках можна стверджува­ти, що такі засади кримінального провадження, як змагальність, диспозитивність, без­посередність дослідження показань, речей і документів, та інші не порушуються.

Слідчий, прокурор зобов’язані роз’яснити підозрюваному зміст встановлених на досудовому розслідуванні обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскар­жувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, слідчий, прокурор мають впевнитися у добровільності згоди підозрю­ваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Для цього шляхом опитування підозрюваного та потерпілого слідчий, прокурор отри­мують відповіді на такі запитання: чи не оспорюють вони фактичні обставини кри­мінального провадження та зібрані на їх підтвердження докази, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи згодні вони із заявленим клопотанням, чи відсутній на цих осіб будь-який тиск або погрози, чи усвідомлюють вони наслідки задоволення такого клопотання у вигляді обмеження можливості апеляційного оскар­ження. При цьому слідчий, прокурор повинні враховувати інтелектуальні та психоло­гічні особливості підозрюваного та потерпілого щодо визначення правильності розу­міння ними змісту фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та відсутності сумнівів у добровільності їх позицій.

Після виконання вказаних дій прокурор приймає рішення про направлення обви­нувального акта до суду, в резолютивній частині якого зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додається складена у присутності захисника письмова заява підозрюваного щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із вста­новленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спроще­ному порядку, а також заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку. До обвинувального акта додаються матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, до яких належить перш за все протокол допиту підозрюваного, в якому зазначено таке визнання, а також документи, що підтверджують добровільне відшкодування завданої шкоди (повернення майна, грошову компенсацію, оплату лікування потер­пілого тощо).


Глава 20

У разі надходження до суду клопотання прокурора або слідчого, погодженої з прокурором, про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні суд має право у п’ятиденний строк розглянути обвинувальний акт без проведення судової розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та ухва-1 лити вирок (статті 381, 382 КПК).

Таким чином, спрощений порядок розгляду обвинувального акта дозволяє уник­нути необгрунтованого затягування кримінального провадження та у найкоротші строки ухвалити судове рішення і звернути його до виконання.

. Питання для самоконтролю

1. Назвіть строки досудового розслідування кримінальних проступків.

2. Які органи досудового розслідування наділені правом розслідування кримі­нальних проступків?

3. Укажіть процесуальний порядок продовження строків досудового розсліду­вання кримінальних проступків.

4. Чи вправі слідчий самостійно прийняти рішення про закриття кримінально­го провадження щодо кримінального проступку?

5. Які запобіжні заходи заборонено застосовувати під час досудового розсліду­вання кримінальних проступків?

6. Назвіть проекти процесуальних рішень, які може подати на затвердження прокурору слідчий за результатами досудового розслідування кримінальних проступків.

7. Які дії зобов’язаний здійснити прокурор під час закінчення досудового роз­слідування кримінальних проступків?

8. За яких умов прокурор має право надіслати до суду обвинувальний а г| з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку?

9. Які документи повинні бути додані до обвинувального акта з клопотанням! про його розгляд у спрощеному порядку?

10. Назвіть процесуальний порядок відкриття матеріалів досудового розсліду-І вання іншій стороні.


Глава 21 —^—^_^_^_ Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

Кримінальною процесуальною формою реалізації конституційного права людини на судовий захист є передбачений гл. 26 КПК порядок оскарження рішень, дій чи без­діяльності органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді під час до­судового розслідування. Його нормативне закріплення в окремій главі КПК підкреслює особливе значення цієї процедури як гарантії захисту інших прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Глава 26 КПК включає чотири окремі порядки оскарження під час досудового розслідування, які відрізняються предметом оскарження, суб’єктом оскарження, суб’єктом та процедурою розгляду та вирішення скарги, а саме:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування;

2) оскарження недотримання розумних строків;

3) оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування;

4) оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 140; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.