Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Повідомлення про підозру




5. Підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вказує, що особа обов’язково повідомляється про підозру перш за все при наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. З ч. 1 ст. 276 КПК). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у роз­порядженні слідчого також вже повинні бути такі достатні докази, оскільки КПК встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрун­тованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК). Підставою для імовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам по собі факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою.

6. Підозра повинна бути формалізована у вигляді процесуального документа - по­відомлення про підозру, який складається відповідно до вимог ст. 277 КПК. Сама по собі підозра без її юридичного оформлення є тільки гіпотезою та не породжує право­вих наслідків.

7. Підозра як обґрунтоване припущення про вчинення кримінального правопору­шення певною особою повинна бути перевірена під час кримінального процесуаль­ного доказування з метою її спростування або підтвердження та трансформації в об­винувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті. При­чому підозра не повинна бути єдиним припущенням, яке у свідомості слідчого чи прокурора перетворюється на презумпцію винуватості особи. Вона має бути сформу­льована та перевірена у сукупності з усіма доказами, разом із версією про невинува­тість особи, про непричетність її до вчинення кримінального правопорушення, що повністю відповідатиме правовому змісту такої засади кримінального провадження, як презумпція невинуватості.

8. Підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Це випливає із загальної засади законності кримінального провадження (частини 1, 2 ст. 9 КПК), а також прямо передбачено у ч. З ст. 17 КПК.

9. Підозра - це обов’язковий етап кримінального провадження, зокрема стадії до-судового розслідування, оскільки саме з моменту повідомлення про підозру у вчинен­ні кримінального правопорушення починається притягнення особи до кримінальної відповідальності (п. 14 ч. 1 ст. З КПК).

10. Структурні елементи, які входять до підозри та формалізуються у повідомлен­
ні про підозру, повинні повністю відтворюватися в обвинувальному акті. У випадку
виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або при зміні первинної підо­
зри слідчий, прокурор зобов’язані знову вручити особі повідомлення про підозру із
виконанням вимог ст. 278 КПК. Звичайно, фактичні дані, які входять до змісту підозри,
можуть не мати фотографічної ідентичності з обвинувальним актом, тобто можуть
бути значно вужче, ніж ті, що слідчий чи прокурор вкажуть в обвинувальному акті.
Навіть закон надає таку можливість, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК до
повідомлення включається стислий виклад фактичних обставин кримінального право­
порушення, у вчиненні якого підозрюється особа.


Глава 17

Отже, на підставі викладеного можна зробити висновок, що підозра - це обґруї товане припущення слідчого та/або прокурора про причетність особи до вчинені кримінального правопорушення, яке формалізовано в повідомленні про підозру* повинно бути перевірено з метою спростування або підтвердження.

Повідомлення про підозру - це процесуальна діяльність, зміст якої полягає у склі данні слідчим або прокурором письмового повідомлення про підозру та його вручеі ні особі відповідно до статей 276-279 КПК.

Слід також звернути увагу на багатозначність термінів «підозра» та «повідомлені ня про підозру». Вони можуть використовуватися в кримінальному провадженні ті у навчальній літературі в інших, крім зазначених, значеннях. Терміном «підозра» мож| називатися процесуальний документ - повідомлення про підозру, який складається ті вручається особі. Крім того, ним може позначатися інститут кримінального процесу! ального права, який являє собою уособлену групу правових норм, що регулюють однорідні кримінальні процесуальні відносини, які виникають у зв’язку із притягнен ням особи до кримінальної відповідальності, складанням та врученням особі повідом­лення про підозру та одночасним наданням підозрюваному можливості захищати свої права та законні інтереси.

Терміном «повідомлення про підозру» може позначатися певний етап стадії до-судового розслідування, з якого починається притягнення особи до кримінальної відповідальності. Під ним також може розумітися сукупність кримінальних процесу­альних дій та рішень, які здійснюються та приймаються на цьому етапі.

Підозра та обвинувачення схожі за своєю природою, але різні по суті. Схожі риси. проявляються в тому, що як підозра, так й обвинувачення виникають у кримінально­му провадженні у зв’язку із розслідуванням вчиненого кримінального правопорушен­ня. Фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрю­ється конкретна особа, правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які містяться у повідомленні про підозру (пп. 5, 6 ч. 1 ст. 277 КПК), повинні відповідати аналогічним складовим обви­нувального акта (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК). Підозра та обвинувачення не можуть ґрунту­ватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. З ст. 17 КПК). Перевірка підозри та обвинувачення здійснюється в умовах змагальності сторін, оскільки з моменту повідомлення про підозру персоніфікується кримінальне провадження, виникає новий його учасник - підозрюваний, який стає суб’єктом права на захист та отримує відпо­відно до закону рівні зі стороною обвинувачення права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 22 КПК).

Разом з тим підозра суттєво відрізняється від обвинувачення, про що свідчать такі положення.

1. Повідомлення про підозру складається на пеаному етапі досудового розсліду­вання, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК). Час, який може минути з моменту внесення відомостей до ЄРДР до моменту винесення повідомлен­ня про підозру, законом не передбачений. Він повинен відповідати тільки вимогам розумності відповідно до зазначених у ст. 28 КПК критеріїв для визначення розум­ності строків досудового розслідування. Обвинувальний акт є підсумковим процесу-





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 85; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.