Негласні слідчі (розшукові) дії

Контрольована закупкаполягає в імітації придбання або отримання, у тому! числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності! товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту! вчинення злочину та особи, яка його вчинила. І

На відміну від контрольованої закупки оперативна закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та осо­би, яка його вчинила.

З предметно-практичної сторони виділяють лише один спосіб здійснення конт-рольованої та оперативної закупки - шляхом придбання або отримання товару (пред-метів). Законодавець не передбачає продажу товару у цій негласній слідчій (розшуко-вій) дії, тобто її безпосередній виконавець може виступати як покупець, але не може бути продавцем.

Залежно від конкретної мети та обставин, в котрих проходить цей різновид конт­ролю за вчиненням злочину, факт закупівлі може не розголошуватися або, навпаки, відразу після здійснення угоди може бути оголошено про його проведення.

Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжко­го чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Найважливішою відмінністю спеціального слідчого експерименту від слідчого експерименту, передбаченого ст 240 КПК, є конспіративність, тобто маскування мети, ролей і завдань, посвячення в задум і структуру експерименту дуже вузького кола осіб.

Зміст експериментальних дій може включати створення, відтворення та викорис­тання умов для прояву кримінальних намірів певних осіб, виявлення об’єктів зло­чинних посягань, встановлення негласного контролю за об’єктами (предметами) посягань тощо.

До таких дій можуть належати: контрольоване переміщення предмета хабара від виконавця цієї негласної слідчої (розшукової) дії до особи, яка його вимагає, розмі­щення предметів, що становлять інтерес для осіб, які на них посягають, з подальшим контролем за такими предметами (автомобіль, зброя, наркотики тощо). Експеримент може полягати і в діях психологічного характеру, наприклад, перевірка реакції підозрю­ваного на присутність тієї чи іншої людини, демонстровані предмети, фотознімки.

Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

Як правило, імітування обстановки злочину проводиться у тих випадках, коли особа вже проявила свої кримінальні наміри і робить все можливе для того, щоб зло­чин був доведений до кінця: шукає кіллера, покупців людини, тощо. Як виконавець злочину в цей момент стає співробітник правоохоронного органу і на підтвердження нібито скоєного злочину надає замовнику докази його вчинення (фотографії вбитої

жертви, предмети, які були на тілі жертви, тощо), отримує гонорар за нібито вчинений злочин або вручає грошові кошти за придбання людини.

Як виконавець може виступати і сама особа, яка планувала вчинення злочину. У цих випадках для нього учасниками імітування обстановки злочину створюється уява, що він реально вчинив злочин, наприклад, злочинець стріляє в людину, але піс­толет, який був придбаний ним у законспірованого під торговця зброї працівника правоохоронного органу, виявляється непридатним для стрільби або патрони, які він вважав бойовими, виявилися холостими.

Головною ознакою цього різновиду контролю за вчиненням злочину є те, що зло­чин в дійсності не вчиняється, а лише створюється уява про його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 КПК контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти: 1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; 2) поширенню речовин, не­безпечних для життя багатьох людей; 3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 4) екологічній або техногенній катастрофі.

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (роз-шукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуван­ням, про це складається протокол у присутності такої особи (ч. 4 ст. 271 КПК).

Згідно із ч. З ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впли­вати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

При проведенні контролю за вчиненням злочину забороняється його провокація, під якою правомірно розглядати схилення до його вчинення осіб, які не виявили про­типравних намірів, або штучне створення доказів вчинення злочину або обставин, що мають доказове значення.

За загальним правилом, спонукання, яке викликається цією негласною слідчою (розшуковою) дією, у жодному разі не повинно провокувати когось на злочинні дії або порушувати законні права та інтереси громадян. Але сила впливу і його спрямо­ваність залежно від характеру завдань можуть бути різними. Наприклад, якщо з до­помогою його необхідно спонукати конкретну особу до відмови від здійснення зло­чинного задуму або до призупинення підготовчих дій, то чим глибше, сильніше вплив, тим таке спонукання буде більш ефективним і результативним за своїми наслідками.

При проведенні цієї негласної слідчої (розшукової) дії уявляється неприпустимим створення таких умов, за яких об’єкт заходу позбавлений можливості вибірковості поведінки.

Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилу­чених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у по­рядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України (ч. 6 ст. 271 КПК).

Глава 16

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 74; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!