Нещасні слідчі (розшукові) дії

ного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. При цьому вона не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

З урахуванням приписів ст. 2, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 246 КПК, які розкривають сутність і призначення слідчих (розшукових) дій та завдання кримінального судочинства в ці­лому, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організова­ної групи чи злочинної організації як негласна слідча (розшукова) дія є комплексом заходів, спрямованих на впровадження співробітника уповноваженого органу або особи, яка співпрацює з ним на конфіденційній основі, в організовану злочинну гру­пу або злочинну організацію з метою отримання (збирання) доказів або перевірки раніше отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Зазначена негласна слідча (розшукова) дія є комплексною і передбачає чимало організаційно-тактичних заходів, які забезпечують досягнення основної мети, пов’язаних з підготовкою впроваджуваної особи, заходами безпеки, способами зв’язку, матеріальним і технічним забезпеченням тощо. Тактика її проведення регламентуєть­ся підзаконними нормативно-правовими актами.

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації проводиться лише під час розслідування тяжких і особ­ливо тяжких злочинів на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником орга­ну досудового розслідування, або постанови прокурора і не потребує дозволу слідчо­го судді. Проводити негласну слідчу (розшукову) дію має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Якщо виконання спеціально­го завдання планується покласти на особу, яка не є співробітником правоохоронного органу, то винесенню постанови може передувати укладення угоди про конфіденцій­не співробітництво.

У постанові, крім відомостей, передбачених ст. 251 КПК, зазначається також: 1) обґрунтування меж спеціального завдання; 2) використання спеціальних несправ­жніх (імітаційних) засобів.

При цьому важливою фактичною підставою є наявність відомостей про організо­вану злочинну діяльність. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Злочинна організація - це стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи коор­динації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Глава 16

Складання такої постанови передбачає збереження у таємниці достовірних дани про особу, яка впроваджується. За змістом ст. 273 КПК особа, яка діє без розкриті достовірних відомостей про неї, прирівнюється до несправжніх (імітаційних) засобії що використовуються під час проведення негласних слідчих дій. Відповідно до ч. зазначеної статті виготовлення, утворення таких засобів для проведення конкретна негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом. На нашу думку, зазні чений механізм передбачає складання протоколу про збереження у таємниці досто вірних даних про особу, яка виконує спеціальне завдання з розкриття злочинної ді яльності організованої групи чи злочинної організації, у якому має бути відображені під якими несправжніми даними ця особа буде фігурувати у кримінальному провіі дженні.

Відповідно до ч. З ст. 273 КПК у разі необхідності розкриття до завершення до-судового розслідування справжніх відомостей щодо особи, яка здійснює негласні слідчі (розшукові) дії без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідо! мляється орган, співробітником якого є ця особа, керівник органу досудового розслІ дування та прокурор, якщо виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності здійснювалось за рішенням прокурора. Рішення про розкриття справжні* відомостей про зазначену особу приймається керівником органу досудового розсліі дування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягаю!? розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.

Застосування заходів безпеки до учасників кримінального судочинства та праців­ників правоохоронних органів регламентується ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві» та «Про державний захист працівни ків суду і правоохоронних органів»1. Перелік заходів безпеки передбачений відповід но статтями 7 та 5 зазначених законів.

Одним з найпоширеніших заходів безпеки є забезпечення конфіденційності даних про особу. Він застосовується у порядку, передбаченому ст. 15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та ст. 10 ЗУ «Про дер­жавний захист працівників суду і правоохоронних органів» залежно від категорії особи, відомості про яку планується зберігати у таємниці. Так, конфіденційність даних про особу, яка брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень, забезпечується шляхом обмеження відо] мостей у матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчий дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює опера-тивно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєдну-) ються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Строк виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з ке-

' Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві [Текст]е Закон Укра­їни // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 51; Про державний захист працівників суду і пра­воохоронних органів [Текст]: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 50.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 117; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!