Повідомлення про підозру

альним документом, який складається після закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту та потерпілому (ст. 291 КПК) до спливу строку досудового розслідування (ст. 219 КПК).

2. Сам момент, з яким кримінальний процесуальний закон пов’язує складання по-вщомлення про підозру та обвинувального акта, свідчить про те, що підозра є об­ґрунтованим припущенням про вчинення кримінального правопорушення певною особою, а обвинувачення - твердженням про вчинення цією особою діяння, перед­баченого законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 276, статті 283, 291 КПК).

3. Право на формування, реалізацію та перевірку підозри мають тільки слідчий та/або прокурор. Обвинувачення можуть підтримувати інші учасники кримінального провадження, зокрема, потерпілий або його представник у випадку відмови прокуро­ра від підтримання державного обвинувачення в суді (п. 4 ч. З ст. 56 КПК).

4. Повідомлення про підозру може бути змінено слідчим та/або прокурором як за фактичними обставинами, так і за кваліфікацією на стадії досудового розслідування. Обвинувальний акт, в якому сформульовано обвинувачення, як вже було зазначено, є підсумковим процесуальним документом стадії досудового розслідування і після затвердження його прокурором не може бути змінений або доповнений на цій стадії кримінального провадження. Змінити обвинувачення після направлення обвинуваль­ного акта до суду можливо тільки під час судового розгляду і має право тільки про­курор (ст. 338 КПК).

5. Обвинувальний акт, затверджений прокурором, передається до суду та набуває статусу процесуального документа, який є правовою підставою для призначення судом підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий роз­гляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК). По­відомлення про підозру має іншу сутність. Воно персоніфікує кримінальне проваджен­ня (виникає підозрюваний), є юридичним фактом, що породжує виникнення криміналь­них процесуальних правовідносин, є етапом, з якого починає реалізовуватися кримі­нальна відповідальність, починається відлік строків досудового розслідування.

6. Після висунення підозри не виключається, а, навпаки, передбачається прова­дження слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуаль­них дій, спрямованих на підтвердження підозри. Після винесення обвинувального акта та направлення його до суду слідчий та прокурор повністю припиняють прова­дження будь-яких процесуальних дій (досудове розслідування як стадія кримінально­го провадження закінчується (п. 5 ч. 1 ст. З КПК)).

7. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором (ч. 4 ст. 22, ч. 1 ст. 277 КПК). Обвинувальний акт склада­ється слідчим, після чого затверджується прокурором. Він також може бути складений прокурором, зокрема, якщо прокурор не погодився з обвинувальним актом, що був складений слідчим (ч. 1 ст. 291 КПК).

Копія обвинувального акта (разом з реєстром матеріалів досудового розслідуван­ня) прокурором надається під розписку підозрюваному відповідно до вимог закону (ст. 293 КПК). Вручення повідомлення про підозру здійснюється за правилами вру­чення повідомлень (статті 111, 135, 136 КПК).

Глава 1 7

8. Обвинувачення, як це зазначено в ч. З ст. 62 Конституції України, не може грун­туватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Підо­зра ж у силу її специфіки та підстав здійснення - це обґрунтоване припущення про вчинення певною особою кримінального правопорушення, яке одержує підтверджен­ня чи спростовується під час наступного після її висунення етапу досудового розслі дування. Отже, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконниі шляхом. Це положення має підтвердження в ч. З ст. 17 КПК.

9. Різними для особи є правові наслідки винесення двох процесуальних актів, що розглядаються. Після повідомлення про підозру особа набуває процесуального статі су підозрюваного (ч. 1 ст. 42 КПК), після передання обвинувального акта до суді особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (ч. 2 ст. 42 КПК).

10. Формування підозри здійснюється за відсутності змагальності сторін, оскіль­
ки до моменту складання повідомлення про підозру ще немає сторони захисту. Форі
мування обвинувачення, навпаки, здійснюється в умовах змагальності, оскількі
з моменту повідомлення про підозру виникає сторона захисту, яка має обстоюваті
у кримінальному провадженні свою правову позицію, захищати права та законні ін­
тереси засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК), збирати і подавати слідчому!
прокурору, слідчому судді, суду докази, брати участь у проведенні процесуальних дій!
заявляти клопотання, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого прокурора]
слідчого судді (пп. 8, 9, 12, 16 ч. З ст. 42 КПК) тощо.

Значення повідомлення особи про підозру полягає в тому, що:

1) на цьому етапі формулюється підозра, тобто перше офіційне обґрунтоване при­пущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення к И мінального правопорушення;

2) з моменту повідомлення особи про підозру починається притягнення її до кри­мінальної відповідальності (кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду);

3) з дня повідомлення особи про підозру починають відраховуватися строки до­судового розслідування (ст. 219 КПК);

4) після складання повідомлення про підозру визначаються загальні напрями по­дальшого розслідування, відповідно до яких підозра повинна бути перевірена та спростована або трансформована в обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

5) у кримінальному провадженні з моменту повідомлення про підозру між держав­ними органами, які ведуть кримінальне провадження, та особою, яку повідомлено про підозру, виникають кримінальні процесуальні правовідносини, з’являється центральна процесуальна фігура досудового розслідування, новий учасник - підозрюваний, який є суб’єктом права на захист (з чим пов’язується виникнення функції захисту) і набуває процесуальних прав, передбачених у законі (ст. 42 КПК), та втілює сторону захисту;

6) розширюються повноваження слідчого по застосуванню щодо підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження (наприклад, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. 148 КПК), відсторонення від посади (ст. 154 КПК), арешт майна (ст. 170 КПК) та ін.);

7) з моменту повідомлення особи про підозру можуть ініціюватися укладення угод про примирення або про визнання винуватості (статті 468, 469 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 62; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!