Негласні слідчі (розшукові) дії

Особливістю є місце проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії - лише публічно доступні місця. З урахуванням положень ч. 2 ст. 267 КПК під останніми можна розуміти ті місця, до яких можна правомірно увійти та перебувати без отри­мання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. Це можуть бути місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пере­сування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеро­порти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також транспортні засоби громадського користування під час перебування в них громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань, приміщення вокзалів, пасажирські потяги, літаки, катери, пароплави, перони, плат­форми, пристані тощо. Відповідно до ч. З ст. 267 до них також належать приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку відбуттям покарання, затриманням, взяттям під варту тощо).

Юридичною підставою для проведення візуального спостереження за особою є ухвала слідчого судді, постановлена в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 КПК. Однак, нагадаємо, що ця негласна слідча (розшукова) дія у винятко­вих невідкладних випадках, передбачених ст. 250 КПК, може бути розпочата до постановления ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокуро­ром, або прокурора.

Прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (роз­шукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. У разі поста­новления ним ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії вона має бути негайно припинена, а отримана інформація - знищена у порядку, передбаченому ст. 255 КПК на підставі постанови прокурора. При цьому, незважаючи на відмову слідчого судді, відповідно до ч. 5 ст. 255 КПК прокурор зобов’язаний здійснити повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, згідно з вимогами ст. 253 КПК.

Необхідно звернути увагу на різний правовий режим візуального спостереження за особою та проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії щодо речей і місць. Візуальне спостереження за річчю у публічно доступних місцях або за публіч­но доступним місцем не потребує ухвали слідчого судді і проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора. Це пов’язано з тим, що даний захід не пов’язаний з обмеженням прав і свобод особи. Слідчий, склавши постанову, зобов’язаний повідо­мити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведен­ня або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ч. З ст. 246 КПК).

Результати візуального спостереження оформлюються протоколом відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК, що складається слідчим або уповноваженим праців­ником оперативного підрозділу, якому було доручено його проведення. Якщо безпо­середнє виконання дій з візуального спостереження здійснювалось спеціальними оперативними підрозділами (оперативного документування СБУ, оперативної служби МВС), то вони за результатами своїх дій складають окремий службовий документ

Глава 16

у порядку, встановленому відомчими нормативно-правовими актами, до якого долі чаються отримані матеріали. За результатами їх вивчення слідчий, якщо він особисі брав участь у проведенні візуального спостереження, або оперативний співробітні уповноваженого оперативного підрозділу-ініціатора, якому було доручено проведе! ня заходу, складає протокол з відповідними додатками до нього, який не пізніше! годин після складання надається відповідному прокурору (п. 3.12 Інструкції). 1

Результати візуального спостереження (протоколи та додатки до них у вигляді н е] сіїв інформації) можуть бути використані у доказуванні як документи відповідно д < статей 99 та 256 КПК. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або бул залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може від буватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом. Як правило, як свідки щодо обставин подібних заходів можуть бути допитані керівники відповідних оперативки підрозділів, які здійснювали безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії

Аудіо-, відеоконтроль місця. Аудіо-, відеоконтроль місця, передбачений ст. 270 КПК, полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відео-запису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведін 2 осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інфорі мацію, яка має значення для кримінального провадження.

Ця негласна слідча (розшукова) дія схожа за своїми завданнями із візуальним спо­стереженням. Але на відміну від останнього, яке може проводитись як із застосування* технічних засобів, такі без їх застосування, аудіо-, відеоконтроль місця - це захід, який*! проводиться виключно за допомогою технічних засобів звуко- та/або вщеозапису

Як і візуальне спостереження, аудіо-, відеоконтроль місця здійснюється у публіч-j но доступних місцях, але лише всередині. На жаль, ні КПК, ні інші нормативно-пра вові акти чітко не розмежовують зовнішнє й внутрішнє спостереження та їх об’єкти Видається, що публічні місця, де передбачено проведення аудіо-, відеоконтролю, характеризуються наявністю чітко позначених меж, які утворюють внутрішню тери-торію і перебування поза якими унеможливлює пряме спостереження за об’єктом. Це можуть бути приміщення (кафе, громадські бібліотеки, вокзали), території публічних місць, відділені від суміжного простору відповідними інженерними спорудами (сті­нами, парканами тощо), громадський транспорт. У той же час візуальне спостережен­ня у порядку ст. 269 КПК може відбуватись як зовні, так і всередині публічних місць. Зазначимо, що застосування технічних засобів аудіо- та відеофіксації усередині пу] блічних місць є процесуальною дією «аудіо- та відеоконтроль місця» лише тоді, якщо] воно здійснюється негласно.

Ще одна ознака, яка вирізняє цей захід, є те, що візуальне спостереження здійсню­ється в режимі реального часу, тобто суб’єкт спостереження отримує інформацію про] дії об’єкта (події з ним) синхронно з процесом їх здійснення. Аудіо-, відеоконтроль, по-перше, як правило, може мати більш широкі часові межі безперервної фіксації подій. По-друге, якщо під час візуального спостереження застосування технічних за­собів є «продовженням» органів чуття осіб, які його ведуть, то аудіо-, відеоконтроль може і не передбачати безпосередньої передачі даних оператору (суб’єкту, який здій-]

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 147; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!