Строки досудового розслідування

Рр

^

Глава 14

3) у яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами);

4) коли має місце зв’язок проваджень (підслідність за зв’язком проваджень) (час­тини 2, 3, 5 ст. 216 КПК).

Випадки для об’єднання матеріалів досудового розслідування не передбачають їх розширювального тлумачення, у зв’язку із чим об’єднання матеріалів розслідування з мотивів практичної доцільності з урахуванням обставин, прямо не вказаних у за коні, слід вважати такими, що не відповідають вимогам закону і не виключають ви' знання отриманих після такого об’єднання матеріалів досудового розслідування до­казів недопустимими.

Закон категорично забороняє об’єднання в одному провадженні матеріалів досу-дових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину (ч. 2 ст. 217 КПК).

При об’єднанні матеріалів строк досудового розслідування об’єднаного прова­дження визначається за тим, що має найбільш тривалий строк. Цей строк пошита менш тривалий строк досудового розслідування. Однак варто зауважити, що поло­ження зазначеного правила не поширюються на порядок обчислення строків триман­ня під вартою.

Згідно з ч. З ст. 217 КПК та іншими статтями КПК за наявності вказаної підстави та мети матеріали досудових розслідувань щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження в таких випадках:

1) якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень і необхідність їх розслідування робить важкодосяжним своєчасне закінчення досудо­вого розслідування, створює загрозу реалізації прав учасників кримінального про' вадження на доступ до правосуддя в розумний строк. У цьому випадку матеріали провадження в частині доведеного обвинувачення можуть бути направлені до суду, а в частині нерозслідуваних кримінальних правопорушень виділені в окреме прова­дження і їх розслідування повинно закінчуватися у загальному порядку (цей випадок випливає із смислу ч. З ст. 217 та ст. 28 КПК);

2) якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень і буде встановлено відсутність зв’язку між окремими кримінальними правопорушень нями (які не зв’язані між собою спільністю дій, що інкримінуються підозрюваному)^ (цей випадок випливає із смислу положень, передбачених частинами 2,3, 5 ст. 216 КПК);

3) коли дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше криміналь­них правопорушень, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має! право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрю­ваних (ч. Зст. 280 КПК);

4) якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушен­ня разом із повнолітнім, повинна бути з’ясована можливість виділення в окреме! кримінальне провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідуван-і ня (ст. 494 КПК);

5) коли дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше криміналь­них правопорушень і буде встановлено відсутність зв’язку між підозрюваними в їх І

Досудове провадження

вчиненні особами (зокрема, які вчинили без ознак співучасті кримінальні правопору­шення в одному й тому ж місці або відносно одних і тих же потерпілих) (цей випадок випливає із смислу положень, передбачених абз. 2 ч. 2, абз. 2 ч. З, ч. 5 ст. 216 КПК).

Перспектива можливого засудження (чи виправдання) одного чи декількох підо­зрюваних як в основному, так і у виділеному провадженні не є перешкодою для при­йняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування.

Строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, до якого виділені матеріали досудового розслідування, обчислюється з моменту його обрахування за тим провадженням, з якого такі матеріали виділені.

Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування при­ймається прокурором у формі постанови, в якій крім підстав прийняття цього рішен­ня зазначається, які саме матеріали підлягають об’єднанню чи виділенню. Копія цієї постанови приєднується до кримінального провадження, з якого виділені матеріали досудового розслідування (ч. 5 ст. 217, ч. З ст. 110 КПК).

У новому кримінальному провадженні, до якого були об’єднані чи виділені мате­ріали досудового розслідування, повинні міститись оригінали чи засвідчені прокуро­ром або слідчим копії процесуальних документів, що мають значення для даного провадження. У такому випадку проведення слідчих (розшукових) чи інших проце­суальних дій з метою отримання цих же матеріалів не потрібне. Матеріали досудово­го розслідування, які об’єднані чи виділені з додержанням передбачених законом правил, якщо вони відповідають вимогам статей 84-86 КПК, можуть бути викорис­тані в кримінальному процесуальному доказуванні як докази.

Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене (ч. 6 ст. 217 КПК).

Під час провадження досудового розслідування можуть мати місце випадки, коли будуть отримані відомості про діяння, що вчинені не підозрюваним, а іншими осо­бами, які до того ж не зв’язані з кримінальним правопорушенням, за яким провадить­ся розслідування. Матеріали, які містять таку інформацію, вилучаються з криміналь­ного провадження (у провадженні можуть бути залишені їх копії), про що повинно бути прийнято відповідне рішення прокурора або слідчого (з направленням вилучених матеріалів прокурору) у формі постанови. У подальшому така інформація реалізуєть­ся в порядку, передбаченому ст. 214 КПК.

Кримінальні процесуальні відносини виникають з моменту отримання слідчим, прокурором інформації про вчинене кримінальне правопорушення.

Провадження ж досудового розслідування розпочинається з моменту внесення слідчим, прокурором відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК) і триває до прийняття рішення прокурором про його закінчення в одній із форм, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК. Закон не встановлює конкретні стро­ки між цими юридичними фактами. Строки досудового розслідування, згідно з КПК, починають обраховуватися лише з моменту повідомлення особі про підозру.

Так, відповідно до ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі прі підозру у вчиненне кри­мінального проступку;

Глава 14

2) протягом двох місяція з взд повідомлення няобі прп підпзру у вчиненні зло. чину.

Однак з метою забезпечення бистроти досудового розслідування, за наявності до того можливостей розслідування повинно бути закінчено і в більш короткий строк.!

Вказані строки досудового розслідування не є кінцевими, хоча слідчий, прокурор зобов’язані вжити всіх можливих заходів для їх дотримання. У необхідних випадках строк досудового розслідування може бути продовжений до:

- двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальної* проступку - якщо закінчити досудове розслідування (дізнання) неможливо внаслідок складності провадження - районним (міським) або іншим прирівняним до нього про курором (п. 1 ч. 2 ст. 219, ч. 1 ст. 294 КІШ);

- шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину неве ликої або середньої тяжкості та до 12 місяців із дня повідомлення особі про підозр] у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину в такому порядку: а) до трьох м сяців - районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором, якщо до судове розслідування неможливо закінчити внаслідок складності провадження (п. З ч. 2 ст. 219, п. 1 ч. 2, ч. З ст. 294 КПК); б) до шести місяців - прокурором Автономні Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним д| них прокурором або їх заступниками (п. 2 ч. 2 ст. 219, п. 2 частини 2, 3 ст. 294 КІШ) якщо його неможливо закінчити внаслідок особливої складності провадження; в) д 12 місяців - Генеральним прокурором України чи його заступниками (п. З ч. 2 ст. 2Щ п. З частини 2, 3 ст. 294 КПК), якщо його неможливо закінчити внаслідок виняткової складності провадження.

Терміни «складність провадження», «особлива складність провадження», «ви­няткова складність провадження», як підстави для продовження строку досудового^ розслідування, є оцінними поняттями, які з’ясовуються в кожному конкретному криї мінальному провадженні. Обставинами, які свідчать про їх наявність, може вважатись багатоепізодність злочинної діяльності чи декілька підозрюваних, матеріали досудо] вого розслідування щодо яких неможливо виділити в окреме провадження; необхіді ність проведення великої кількості чи особливо складних і тривалих слідчих (розі шукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (наприклад, експертиз; слідчий експериментів тощо); необхідність провадження процесуальних дій в інших або де! кількох районах чи областях, отримання міжнародної правової допомоги тощо. Таки] ми обставинами не можуть бути особливості суб’єкта, який здійснює досудове розі слідування (наприклад, відпустка, хвороба, відрядження, зайнятість іншими проваі дженнямитощо).

У строк досудового розслідування не включається час, протягом якого воно було зупинено з підстав, передбачених у ст. 280 КПК. Відповідно до ч. З ст. 219 КПК строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування.

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за до­держанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Досудове провадження

У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного; 2) найменування (номер) кримінально­го провадження; 3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про криміналь­ну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа; 4) посилання на докази, якими обгрунтовується підозра; 5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; 6) значення результатів цих процесуальних дій для судо­вого розгляду; 7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за до­держанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюва­ному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання про­курору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продо­вження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініці­ює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний вирішити клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови (ч. 5 ст. 295 КПК).

Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершен­ня проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування. Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування. У разі необхідності прокурор перед спливом продовженого строку може повторно звернутися з клопотанням про його продовження, у межах строків, встановлених ч. 2 ст. 219 КПК (ст. 296 КПК).

Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не до­веде наявність підстав для такого продовження, а також якщо досліджені під час ви­рішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлен­ня про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального право­порушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового роз­слідування, зобов’язаний протягом 5 днів закінчити досудове розслідування в поряд­ку, передбаченому ч. 2 ст. 283 КПК (ст 297 КПК).

Глава 14

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 87; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!