Досудове провадження

У силу альтернативної ознаки або такої ознаки, як зв’язок кримінальних прова­джень (варто зауважити, що між ними нема принципових відмінностей), кримінальний процесуальний закон передбачає певні винятки з предметної підслідності:

1) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209і, 384, 385, 386, 387,388,396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розсліду­вання (тобто має місце і зв’язок проваджень, і альтернатива (оскільки закон чітко не визначає, який саме орган досудового розслідування буде здійснювати розслідування));

2) якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329,422 КК, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 КК, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійсню­ється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки. Таким чином, основний, а у зв’язку із ним і додатковий злочин розслідуються слідчим СБУ (тобто має місце лише зв’язок проваджень, оскільки закон чітко визначає, який саме орган досудового розслідування буде здійснювати розслідування);

3) якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 204,209,212,212і, 216, 219 КК, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 222і, 358 КК, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здій­снюють контроль за додержанням податкового законодавства. Отже, основний і у зв’язку із ним і додатковий злочин розслідуються слідчим органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (тобто знову ж має місце лише зв’язок проваджень).

Чинний КПК передбачає ще один виняток із предметної підслідності, яка визна­чається так званою універсальною ознакою. Під цією ознакою розуміється такий виняток з предметної підслідності, який передбачає, що родова ознака (кваліфікація злочину) взагалі не має значення. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК прокурор у конкрентному кримінальному провадженні (незалежно від кваліфікації злочину), здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розсліду­вання у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, має право у необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії в порядку, визначеному КПК.

Ще одне положення закону, яке в силу трьох ознак (альтернативної, за зв’язком проваджень та універсальної) є винятком із предметної підслідності, передбачено в абз. 2 ч. 5 ст. 216 КПК: якщо під час досудового розслідування будуть встановлені інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінально­му провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих мате­ріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розсліду­ванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Територіальна (місцева) підслідність покликана розмежувати компетенцію орга­нів досудового розслідування одного рівня і відомства. Відповідно до загального

Глава 14

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 79; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!