Досудове провадження

Поняття підслідності пов’язане з поняттями компетенції, юрисдикції і підсуднос­ті. Відмінність поняття підслідності від компетенції в тому, що підслідність характе­ризує відносини між органом розслідування і кримінальним провадженням з точки зору юридичних ознак провадження (об’єкта); компетенція ж - з точки зору ознак відповідного органу (суб’єкта). Термін «юрисдикція», який у новому КПК викорис­товується не лише стосовно суду, а й щодо органів досудового розслідування (див. наприклад, ч. 1 ст. 218 КПК), вживається в смислі сфери, на яку поширюється право, повноваження певного державного органу (тобто, по суті, є поняттям більш загаль­ним). Що ж стосується підсудності, то під нею розуміється сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, які дають змогу визначити певний суд, уповноважений здійснювати судовий розгляд та склад суду.

Незважаючи на те, що правила підслідності безпосередньо встановлюють тільки форму досудового розслідування і його суб’єкта (а вони використовуються і для ви­значення конкретного слідчого, прокурора певного слідчого підрозділу чи прокура­тури), опосередковано вони забезпечують:

а) швидкість і якість підготовки провадження досудового розгляду;

б) дотримання прав потерпілого і підозрюваного на законного слідчого, прокуро­
ра (як і права на законний суд), гарантуючи їм таким чином можливість правильно
адресувати свої заяви, скарги та клопотання. Відмова в праві на законного слідчого
(прокурора) (як і відмова у праві на законний суд), тобто коли має місце довільне по­
рушення правил підслідності, породжує сумніви в неупередженості органу розсліду­
вання, який, можливо, призначений асі Ьос (для цього випадку).

Кримінальне процесуальне законодавство передбачає два види підслідності: 1) предметну (родову) (ст. 216 КПК) і 2) територіальну (місцеву) (ст. 218 КПК).

Інші юридичні ознаки кримінального провадження, які впливають на визначення підслідності, є винятками (або доповненнями) предметної ознаки. Винятки застосо­вуються в силу: а) особливостей статусу підозрюваного чи потерпілого (персональна або особиста підслідність); б) зв’язку з іншим кримінальним провадженням (альтер­нативна ознака та ознака за зв’язком проваджень); в) виключної компетенції проку­рора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (уні­версальна ознака).

Предметна (родова) підслідність визначається категорією (родом, видом) кримі­нального правопорушення і розмежовує компетенцію органів досудового розсліду­вання різних відомств або їх рівнів у межах одного й того ж відомства. Вона залежить від ступеня і характеру суспільної небезпеки кримінального правопорушення, а також від особливостей його об’єкта (сфери суспільних відносин, порушених кримінальним правопорушенням даного виду). Предметна ознака підслідності виражається в квалі­фікації злочину за статтями Особливої частини закону України про кримінальну від­повідальність. Закон визначає такі правила цього виду підслідності:

1) злочини розслідуються у формі досудового слідства, кримінальні проступки -у формі дізнання (ст. 215 КПК);

2) за загальним правилом, слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування всіх кримінальних правопорушень, крім тих, які віднесені до підслід­ності інших органів досудового розслідування.

Глава 14

Так, зокрема, до підслідності слідчих органів безпеки віднесено досудове розслі­дування злочинів: проти основ національної безпеки України (статті 109, ПО, Пі] 112, 113, 114 КК); у сфері господарської діяльності (ст. 201 КК); проти громадські безпеки (статті 258, 258і, 2582, 258\ 2584, 2585, 261, 265і КК); проти громадського по< рядку та моральності (ст. 294 КК); у сфері обігу наркотичних засобів, психотропний речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення (ст. ЗОІ КК); у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, заі безпечення призову та мобілізації (статті 328, 329, 330, 332, 333, 334 КК); проти авто ритету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднані громадян (ст. 359 КК); проти встановленого порядку несення військової служби] (військові злочини) (статті 422, 436 КК); проти миру, безпеки людства та міжнарод] ного правопорядку (статті 422,436,437, 438, 439, 440,441,442, 443,444,446,447 КК)

До підслідності слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням по­даткового законодавства, віднесено досудове розслідування злочинів у сфері госпо­дарської діяльності (статті 204, 209, 212, 212і, 216, 219 КК).

У силу персональної ознаки кримінального провадження (особливостей особи, яка вчинила кримінальне правопорушення) закон містить винятки із правил пред-1 метної (родової) підслідності. Так, зокрема:

1) відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК досудове розслідування кримінальних право­
порушень, вчинених: а) службовими особами, які займають особливо відповідальне]
становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу»; б) особами, посаді
яких віднесено до 1-3 категорій посад; в) суддями та г) працівниками правоохоронний
органів, - здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань1.

Однак тут варто зауважити, що на сьогодні Державне бюро розслідувань України І поки що не створено. Згідно з абз. 2 п. 1 розд. X «Прикінцеві положення» КПК цей^ державний орган повинен бути створений не пізніше п’яти років з дня набрання чин-] ності КПК (тобто до 20 листопада 2017 p.). До цього часу повноваження щодо досу-і дового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих Державного бюро розслідувань, здійснюють слідчі органів прокуратури (п. 1 розд. XI «Перехідні положення» КПК);

2) кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, у тому числі, якщо воно '
здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюєть-І
ся слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розсліду-]
вання на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх (ч. 2 ст. 484 КПК).

Норми, які закріплюють персональну ознаку кримінального провадження, є спе­ціальними щодо норм, які містять правила предметної підслідності, оскільки забез­печують процесуальний імунітет певних осіб і у зв’язку із цим мають пріоритет.

1 Відповідно до ЗУ № 5288-УІ від 18 вересня 2012 р. слідчі органів Державного бюро розслідувань будуть здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених: а) особами, зазна­ченими у пп. 1, 2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про державну службу», Головою НБУ, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України; б) суддею чи працівником правоохо­ронного органу; в) службовими особами, посади яких згщно із ст. 6 ЗУ «Про державну службу» віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3,1-4, ІІ-1, ІІ-2, ІИ-1, ІУ-1; г) особами, посади яких згідно зі ст. 14 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до 1 та 2 категорії посад в органах місцевого самоврядування. Це положення вказаного Закону набирає чинності з 01.01.2014.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 70; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!