Об’єднання і виділення матеріалів досудовогорозслідування

Досудове провадження

(слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій). Що стосується підстав, порядку створення та діяльності СОГ, то вони багато в чому такі ж, як і у слідчої групи. Взагалі між СГ та СОГ, по суті, сьогодні немає принципових відмінностей, окрім складу і правової регламентації (КПК чи відомчими нормативними актами). Тому всі вказані положення щодо особливостей створення та діяльності СГ стосують­ся й такої форми взаємодії органів розслідування, як взаємодія у складі СОГ

Однак тут слід зазначити, що взаємодія у складі слідчої чи слідчо-оперативної групи відрізняється від таких форм взаємодії органів розслідування, як дача доручень, а також від активної участі в слідчих (розшукових) діях та сприяння їх проведенню:

- по-перше, взаємодія у формі дачі доручень, участі у слідчих (розшукових) діях або сприяння їх проведенню, як правило, має не систематичний, інколи разовий ха­рактер, взаємодія ж у складі СГ чи СОГ є постійною;

- по-друге, при постійній взаємодії (у складі СГ чи СОГ) слідчий - керівник групи сам дає завдання (як у письмовій, так і в усній формі) співробітникам органу розсліду­вання, які входять до складу груп (її безпосереднім виконавцям), у результаті чого економиться час, краще усвідомлюється смисл завдання, його мета. При взаємодії у формі дачі доручень, участі в слідчих (розшукових) діях або сприяння їх проведенню такі вимоги в письмовій формі спрямовуються до начальника органу розслідування (начальника оперативного підрозділу), який їх виконання доручає своїм підлеглим;

- по-третє, взаємодія у складі СГ та СОГ від інших форм взаємодії органів роз­слідування відрізняється тим, що її організаційно-управлінська побудова завжди спрямована на упорядкування внутрішньої структури діяльності різних суб’єктів. Будь-яка група посадових осіб (слідчий, керівник слідчого підрозділу, співробітники оперативних та інших підрозділів, керівники цих підрозділів та ін.), які присутні при проведенні слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій чи навіть беруть у них участь, не є слідчо-оперативною групою, бо організаційно-управлінська структура їх діяльності не є впорядкованою та організаційно оформленою.

Відповідно до ст. 217 КПК матеріали досудових розслідувань можуть бути об’єднані в одному провадженні або виділені в окреме. Виходячи із смислу вказаної статті (частини 1, 3), можна припустити, що фактичною підставою для прийняття одного з цих рішень (тобто вона для них є спільною) є достатні дані, що одна особа вчинила кілька кримінальних правопорушень або дві чи більше особи вчинили одне чи більше кримінальних правопорушень.

Метою прийняття таких рішень (і об’єднання, і виділення) є необхідність забез­печення всебічності, повноти та бистроти досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 та ст. 216 КПК за наявності вказаної підстави та мети матеріали досудових розслідувань можуть бути об ’єднані в одному провадженні в та­ких випадках:

1) щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального право­порушення;

2) щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопору­шень;

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!