Визначення гостроти зору.

Висновок

Розрахунки

Висновок

Висновок

Висновок

Висновок

Висновок

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Висновок

Сенсорні системи

Користуючись джерелами літератури та методичними вказівками надайте визначення поняттям та термінам:

Аналізатор та його відділи –

1. Методи вивчення аналізаторів

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

2. Відділи аналізаторів і їхня характеристика

Рецептор – _____________________________________________________

_______________________________________________________________

Класифікація рецепторів

Первинно чутливі - ________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вторинночутливі ________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Властивості рецепторів: ____________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Заповніть пропуски: Зоровий аналізатор складається з _______ основних частин: _____________________ (____), ___________________ (______________________________________________________________) і _____________ (__________________________________________________).

Око – __________________________________________________________

__________________________________________________________________

Зіницю оточують два види м'язів:

1._________________________________________________________________

2. ________________________________________________________________

Механізм акомодації - _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Гострота зору - ___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Бінокулярний зір - - ________________________________________________

__________________________________________________________________

Гематоофтальмічний бар'єр - ________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Слуховий аналізатор - _____________________________________________

__________________________________________________________________

Адаптація слуху - _________________________________________________

__________________________________________________________________

Первинна локалізація звука - _________________________________________

__________________________________________________________________

Вторинна локалізація звука - _________________________________________

__________________________________________________________________

Макросоматики - ___________________________________________________

__________________________________________________________________

Мікросоматики - ___________________________________________________

__________________________________________________________________

Класифікація запахів _______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Телергони - _______________________________________________________

Феромони - - ______________________________________________________

Фізична теорія запахів - _____________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________

Хімічна теорія запахів - _____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Первинні запахи - __________________________________________________

__________________________________________________________________

Аносмія - _________________________________________________________

Заповність пропуски: Кислий смак визначається _______________________, _______________________________________________, солоний смак дають ______________________________________________, а гіркий і солодкий – __________________________________________________________________

Вестибулярний апарат - _____________________________________________

__________________________________________________________________

Інтерорецептори - __________________________________________________

__________________________________________________________________

Вісцерорецептори - _________________________________________________

__________________________________________________________________

Пропріорецептори __________________________________________________

__________________________________________________________________

Механорецепція забезпечується чотирма видами рецепторів:

Температурна рецепція______________________________________________

__________________________________________________________________

Больова рецепція___________________________________________________

__________________________________________________________________

Дослід 1

Кісткова провідність звуку

Мета роботи: Дослідити звукопровідність кісток черепа.

Матеріали та обладнання: Камертон, вата, фонендоскоп.

Хід роботи: Для визначення кісткової звукопровідності прикладають ніжку звучного камертона до середньої лінії голови. Через обидва вуха чується звук однакової сили.

Затикають зовнішній слуховий прохід одного вуха ватяним тампоном і повторюють дослід. Через це вухо звук буде здаватися більш сильнішим, через зменшення втрати звукової енергії через зовнішній слуховий прохід.

З'єднують вуха двох піддослідних гумовими трубками з оливами. Одному з них прикладають до голови звучний камертон. Звук почує і другий піддослідний, тому що частина звукової енергії розсіюється при проходженні через зовнішній слуховий прохід першого піддослідного і поширюється по трубці у вухо другого.

У висновку поясніть, чому сильніший звук сприймається вухом, закладеним ватою, і чому другий піддослідний також чує звук камертона:

Дослід 2

Визначення локалізації джерела звуку

Мета роботи: Дослідження бінаурального ефекту.

Матеріали та обладнання: Фонендоскопи з однаковою і різною довжиною трубок, камертон.

Хід роботи: Зав’язують піддослідному очі і садовлять його на стілець спиною до дослідника. Звучний камертон поступово переміщують вправо і вліво, вгору й униз відносно піддослідного. Визначають, на яку мінімальну відстань повинне бути переміщене джерело звуку, щоб це почув піддослідний. Потім піддослідному закривають одне вухо і повторюють дослід.

Піддослідному вставляють до вух оливи однакової довжини трубок фонендоскопу. Звучний камертон поміщають перед сприймаючою капсулою фонендоскопу; її зміщують вправо, вліво, вгору й униз. Піддослідний повинен визначити, куди зміщено джерело звуку. Дослід повторюють, замінивши цей фонендоскоп на інший, у якого одна трубка коротша, а друга – довша.

Проаналізують та записати отримані дані

Дослід 3

Слухова адаптація

Мета роботи: Дослідити слухову адаптацію.

Матеріали та обладнання: Камертон.

Хід роботи: Дослід Ринне. Прикладають звучний камертон до соскоподібного відростка і тримають його до зникнення звуку. Як тільки звук перестане бути чутний, переносять камертон безпосередньо до вуха; звук знову стає чутний.

Тримач камертона що дзвенить прикладаємо до соскоподібного відростка. Піддослідний чує поступово слабший звук. При зникненні звуку, камертон переносимо безпосередньо до вуха. Піддослідний знову чує звук. Вимірюємо час, протягом якого піддослідний чує камертон (128 і 512 Гц) при повітряній і кістковій провідності. Результати вимірювань заносимо в таблицю 16.

Таблиця 16. Результати досліду

У висновку опишіть переваги повітряної провідності в порівнянні з кістковою і напишіть про чутливість слухового апарату до звуків різної частоти.

Дослід 4

Нюхова адаптація

Мета роботи: Вивчити значення нюхової адаптації та її вибірковість.

Матеріали та обладнання: Пахучі речовини (метиловий і етиловий спирт, гвоздична олія, духмяний перець і ін.)

Хід роботи: Багаторазово по черзі підносять до носа склянки з метиловим і етиловим спиртом. Переконуються, що через якийсь час запахи їх перестають відрізнятися, а потім зникне і саме відчуття запаху.

Підносять до носа склянку з якою-небудь другою пахучою речовиною. Свіжий запах сприймається чітко.

Повторюють дослід кілька разів, використовуючи як подразники порівняно близькі за запахом речовини.

Висновок:

Дослід 5

Температурна адаптація

Мета роботи: Спостерігати за розвитком температурної адаптації.

Матеріали та обладнання: Тазики або ванночки, вода з температурою 10°, 25°, і 40° С, термометри.

Хід роботи:

1. Занурюють кисть лівої руки у воду з температурою 10° С, а кисть правої – у воду з температурою 40° С.

Не виймають рук доти, поки в результаті адаптації не зникнуть температурні відчуття.

Переносять швидко обидві руки у воду з температурою 25° С. Відзначити зміни температурних відчуттів для обох рук.

2. У три судини наливають воду з температурою 15, 30 і 45°С. Одну руку опускають у воду з температурою 15°С, а другу—в воду з температурою 45°С. Потримавши руки якийсь час у різних судинах, занурюють їх одночасно в один, що містить воду, нагріту до 30 °С. При цьому одною рукою вода відчувається як гаряча, а іншою - як холодна. Цей дослід показує, що на температурні відчуття впливає не тільки температура сама по собі, але й адаптація до неї.

Дослід 6

Визначення порогів смакової збудливості

Мета роботи: Визначити поріг чутливості різних людей

Матеріали та обладнання: Скляна паличка із заокругленням на кінці, кип’ячена або дистильована вода, розчини солянокислого хініну в концентраціях 0,001; 0,01; 0,1 і 1%, розчини цукру 0,01; 0,1; 1 і 10%, розчини кухонної солі 0,001; 0,01; 0,1 і 1%, розчини лимонної кислоти 0,01; 0,1; 1%.

Хід роботи: Студенти працюють в парах. Скляною паличкою вони наносять один одному на різні ділянки язика досліджувані речовини найменшої концентрації. Якщо, наприклад, 0,01%-вий розчин кухонної солі відчувається як солоний, а 0,001% - не має смаку, слід уточнити порогову концентрацію 0,01%-вого розчину і поступово довести його до концентрації 0,005% і 0,0025% і т.д. В перервах між пробами (1-2хв) ротову порожнину ополіскують кип’яченою або дистильованою водою.

Піддослідному на кінчик язика наносимо з піпетки краплю будь-якого з розчинів (цукру, кухонної солі, лимонної кислоти і хініну, кожен в концентрації 1; 0,1; 0,01 і 0,001%) і пропонуємо зробити ковток. Піддослідний повинен визначити смак розчину. Дослід починаємо з нанесення розчину в мінімальної концентрації (0,001%) і продовжуємо (поступово підвищуючи концентрацію) до тих пір, поки піддослідний точно не визначить смак наноситься розчину. Знайдену концентрацію приймаємо за поріг смакової чутливості. Після проведення досліду з одним розчином піддослідний повинен ретельно прополоскати ротову порожнину, і тільки після цього приступає до роботи з новим розчином. Результати досліду заносимо в таблицю 17.

Таблиця 17. Результати досліду

Висновок:

Дослід 7

Спостереження за зміною діаметра зіниці у залежності від освітлення

Мета роботи: Визначити роботу м’язів, які змінюють просвіт зіниці.

Матеріали та обладнання: собака або кріль, джерело світла.

Хід роботи:

1. Розглядають око тварини і звертають увагу на розмір зіниці. Потім закривають око рукою і через декілька секунд руку віднімають. Відмічають зміну розміру зіниці відразу ж після того, як відіймуть руку від очей.

2. До ока піддослідної тварини підносять запалену електричну лампу. Через деякий час цю лампу відводять у бік, а потім знову наближають до ока тварини. При різноманітному освітленні ока розмір зіниці змінюється.

Подібні досліди студенти можуть виконати, розглядаючи очі один в одного.

Дослід 8

Дослідження залежності відчуття від зміни інтенсивності подразнення

Мета роботи: Визначити вплив ступеню адаптації рецепторного апарату на здатність відчувати зміни інтенсивності подразнення

Матеріали та обладнання: мірний циліндр на 500мл, вода, гантелі на 2 кг

Хід роботи: Піддослідний бере в руку циліндр, в якому 100 мл води, і закриває очі. Повільно наповнюємо циліндр водою. Піддослідний повинен повідомити, коли саме він відчує наростання тяжкості. Помічаємо кількість води, доданої в циліндр до цього моменту. Потім дослід повторюємо, кожен раз спочатку заново наливаючи в мірний циліндр 200, 300 і 500 мл води. Повторюємо серії експерименту, попередньо запропонувавши піддослідному потримати протягом 1-2 хв на витягнутій руці гантель вагою 2 кг. Результати досліду заносимо до таблиці 18.

Отримані дані використовуються для розрахунку константи (К) в рівнянні Вебера: К = DI / I, де DI - приріст подразнення; I - вихідне роздратування; К - постійна величина.

Порівняйте між собою постійні значення К, отримані в 1-4 дослідах (окремо до і після фізичного навантаження).

Таблиця 18. Результати досліду

Дослід 8

Мета роботи: Визначити гостроту зору за допомогою таблиці Головіна

Матеріали та обладнання: таблиця Головіна, рулетка на 5 м.

Хід роботи: Таблиця Головіна має 12 рядків, розміри букв в яких поступово зменшуються від верхнього рядка до нижньої. Таблицю зміцнюємо на добре освітленій стіні. Піддослідний сідає на відстані 5 м від таблиці і, закривши одне око, починає читати вголос літери по рядках, починаючи з найбільших. Останній рядок, прочитуються безпомилково (або не більше ніж з 20% помилок), слугує показником гостроти зору.

Гостроту зору (visus) визначають за формулою

V = d / D,

де d - відстань від випробуваного до таблиці;

D - відстань, з якого даний рядок правильно читається нормальним оком.

Приклад. Піддослідний бачить з 5 м букви, які людина з нормальним зором може прочитати на відстані 25 м. У цьому випадку V = 5/25 = 0,2 (нижче норми). Визначаємо гостроту зору лівого і правого ока. Результати вимірювань заносимо в таблицю 19.

Таблиця 19. Результати вимірювань гостроти зору лівого і правого ока

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 82; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!