Проектування плану магістралі

ПРОЕКТУВАННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПРОФІЛЮ МАГІСТРАЛІ

Для вулиць і доріг в цілому або для окремих їх ділянок розробляють типовий поперечний профіль, в межах червоних ліній якого набір окремих елементів, їх розміри та взаємне розташування не змінюється по довжині магістралі (окремої її ділянки у вказаних межах).

Обов'язковими елементами поперечного профілю є: проїжджа частина та пішохідна частина тротуарів. Бажаними: розподільча смуга між проїжджою частиною і пішохідною частиною тротуарів, смуги для розміщення підземних інженерних комунікацій (на них не дозволяється розміщувати споруди, висаджувати дерева та високорослі чагарники), смуги озеленення для зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище магістралі.

Згідно п.7.27 ДБН [1] ширину розподільчих смуг між елементами поперечного профілю вулиць і доріг треба визначати, виходячи із умов розміщення підземних комунікацій, озеленення, необхідності зниження негативної дії транспорту на навколишнє середовище, але не менше розмірів наведених у табл. 7.2 ДБН [1].

З можливими варіантами поперечних профілів магістралей різних категорій можна ознайомитись [14,15]. При цьому слід пам'ятати, що вони розроблені згідно вимог попередніх загальносоюзних нормативів.

На рис. 4.1 показаний приклад типового поперечного профілю для магістральної вулиці. При викреслюванні типового профілю дотримуються тільки горизонтальних масштабів, як правило 1:100 або 1:200.

Рис.4.1-Типовой поперечний профіль для магістральної вулиці: 1 - кабелі зв'язку; 2 - кабелі силові; 3 - каналізація; 4 – теплопровід; 5 - водопровід; 6 - газопроводи; 7 - колектор; 8 - кабелі висвітлення; 9 - зона промерзання.

Ця частина проекту виконується в масштабі 1:1000.

Проектування плану магістралі слід розпочати з проектування планового положення її осі. При цьому слід чітко зафіксувати відповідні кути її повороту та чітко визначити величини цих кутів (рис. 5.1).

У відповідних вершинах кутів повороту слід вписати горизонтальні криві (див. рис.5.1), величини радіусів яких повинні бути не менше ніж дозволяють ДБН (СНиП) [1,18]. Для вписування цих кривих слід визначити їх характеристики: тангенс , довжину кривої , бісектрису та домір за таблицями [11] та за розрахунковими формулами:

, (5.1)

, (5.2)

, (5.3)

. (5.4)

Рис.5.1-Схема кута повороту

Якщо на магістралі декілька кутів повороту, то після визначення характеристик кривих слід пересвідчитись, що відстань між двома сусідніми вершинами кутів дозволяє вписати відповідні криві (тобто ця відстань більша ніж сума тангенсів цих кривих на величину, яка б дозволила при необхідності вписати і перехідні криві [13], а якщо ці криві ще й обернені, то передбачити необхідну пряму вставку для погашення дій відцентрових сил).

При реконструкції вулиць і доріг, а також при новому будівництві коли неможливо виконати нормативні вимоги (гірські та обмеженні умови місцевості, на перехрестях магістралей та їх перетинах в різних рівнях) до радіусів горизонтальних кривих їх величини встановлюємо розрахунками за виразом

, (5.5)

де - коефіцієнт поперечного зчеплення колеса з покриттям проїжджої частини (приймають в межах 0.10-0.30; при = 0.10 повністю забезпечується стійкість автомобіля і зручності пасажирів при русі, а при = 0.30 - поворот кажеться небезпечним, водій і пасажири відчувають себе незручно; можливість руху транспорту при більших величинах передбачати не слід, а доцільніше на цій ділянці передбачити можливість влаштування віражу);

- поперечний уклон покриття проїжджої частини.

Після виконання планового положення осі магістралі, розбивають пікетаж (доцільно через 100.0 м) [12], наносять на її план раніш запроектовані елементи поперечного профілю - на прямих паралельно, а на кривих концентричне лінії осі магістралі. В місцях пересічення вулиць і доріг (перехрестях) слід сполучити їх проїжджі частини горизонтальними кривими радіусами не менше 8.0 м, а доцільніше -12.0-15.0 м. Такі сполучення радіусами 5.0-8.0 м слід зробити в місцях примикань проїздів до примагістральної території.

На перехрестях, криволінійних ділянках магістралей, в місцях примикань проїздів до них слід забезпечити зони видимості руху транспорту [8,9,15].

Для криволінійних ділянок ця проблема не виникає при дотриманні нормативних величин їх радіусів.

На перехрестях та примиканнях видимість руху забезпечують за рахунок влаштування трикутників видимості (рис. 5.2).

Рис. 5.2-Приклад влаштування трикутників видимості

На цьому рисунку показано траєкторії руху прямих транспортних потоків і критичні точки можливих конфліктів цих потоків. На відстанях () від цих точок показано граничний початок гальмівного шляху, коли буде забезпечена достатня видимість ситуації на перехресті, а у критичному випадку водій матиме можливість оцінити ситуацію і терміново зупинити транспортний засіб, щоб не допустити дорожньо-транспортної пригоди.

Граничні точки початків відповідних гальмівних шляхів з'єднують, що дає можливість отримати фігури, які прийнято називати "трикутники видимості руху транспорту на перехресті в плані".

Розрахунковий вираз визначення необхідних гальмівних шляхів, ще їх прийнято називати відстані видимості водія, має наступний вигляд

(5.6)

У цьому виразі умовні позначки відповідають позначкам виразу (1.2)

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!