Вертикальне планування проїжджої частини магістралі

Підземні комунікації

Інженерні комунікації бувають наземними, надземними і підземними.

Підземні інженерні мережі проектують комплексно з урахуванням трасування вулично-дорожньої мережі, розміщення основних споживачів, характеру рельєфу тощо. Обов’язково проводиться ув’язка прокладки підземних мереж з поперечними профілями вулиць, що проектуються. Вздовж вулиць прокладаються магістральні загальноміські і районні мережі: розвідні і приймаючі підземні комунікації розміщуються по територіях мікрорайонів і кварталів.

При проектуванні підземних інженерних мереж враховуються норми взаємного розташування різних трубопроводів і кабелів, глибина їх закладення і мінімально допустимі відстані до будівель і споруд. Прокладка підземних інженерних мереж може здійснюватися трьома засобами: роздільна прокладка, кожна комунікація окремо, з урахуванням відповідних санітарно-технологічних та будівельних вимог; сумісна прокладка, в загальній траншеї; сумісна прокладка в загальному колекторі.

Підземні мережі прокладаються, в основному, паралельно осі вулиці. Рекомендується розташовувати підземні мережі поза проїзною частиною вулиць – під смугами зелених насаджень і тротуарами. Їх місцезнаходження необхідно встановлювати на плані вулиці і в поперечному профілі. Рекомендовані відстані між різними інженерними мережами наведено в табл.6.6

Таблиця 6.6- Відстані між різними інженерними мережами

Вертикальне планування територій міських магістралей та їх елемент» виконується в масштабі 1:500 (як виняток при спокійному рельєфі в масштаб 1:1000).

Виконати цю частину проекту пропонується графоаналітичним способом. Цей спосіб розглянемо на прикладі проїжджої частини з двосхилим поперечним окресленням.

Для цього спочатку слід знайти положення проектних горизонталей на плані осі магістралі. При цьому прямі ділянки та ділянки вертикальних спряжених кривих поздовжнього профілю осі магістралі розглядаємо окремо.

Положення точок проектних горизонталей (рис. 7.1) на прямих ділянках профілю (на прикладі першої ділянки) визначаємо за наступним алгоритмом.

1-й етап. Знаходимо відстань від однієї з меж прямої ділянки () до першої проектної горизонталі () за виразом

, (7.1)

де - поздовжній уклон цієї ділянки.

2-й етап, відстань між проектними горизонталями () знаходимо за виразом

, (7.2)

де - висота перерізу проектних горизонталей, м.

Рис.7.1- Положення точок проектних горизонталей

3-й етап. Для контролю знаходимо відстань () від останньої проектної горизонталі () до кінця даної ділянки з відміткою () за виразом

. (7.3)

4-й етап. Положення точок проектних горизонталей в межах вертикальних кривих поздовжнього профілю осі магістралі (рис. 7.2) відносно їх екстремальних (фактичних або уявних) точок знаходимо за виразом (7.4)

, (7.4)

де - відмітка екстремальної точки, м. Значення знаходимо до тих пір поки вони не будуть виходити за межі вертикальної кривої.

Значення знаходимо до тих пір, поки вони не будуть виходити за межі вертикальної кривої.

Отримане положення точок горизонталей наносимо на план осі магістралі.

.

Рис. 7.2-Схема положення точок проектних горизонталей

5 етап. Зміщення плану проектних горизонталей за рахунок поперечного уклону проїжджої частини знаходимо графічним способом (рис. 7.3, 7.4). Для цього будуємо паралельно осі магістралі допоміжну лінію на відстані (). яку знаходимо за виразом

, (7.5)

де - поперечний уклон проїжджої частини магістралі.

Щоб побудувати зміщення горизонталей на проїжджій частині слід провести перпендикулярні поперечні лінії через точки проектних горизонталей на осі магістралі. В точках перетину цих ліній з допоміжною лінією будуть лежати точки з відмітками на () менше відміток на осі магістралі. З'єднуючи такі точки з відповідними точками на осі магістралі отримаємо положення проектної горизонталі.

Фрагменти вертикального планування проїжджої частини магістралі на ділянці вертикальної увігнутої кривої показано на рис.7.3, а на ділянці випуклої - на рис.7.4.

Вертикальне планування проїжджої частини магістралі можна виконати і чисто аналітичним способом. Принципи його виконання викладені в [7].

Крім точок проектних горизонталей на осі магістралі, знаходимо положення точок проектних горизонталей в поперечних перерізах, проведених з кроком АХ" (доцільно 10.0-20.0 м). Для цього в кожному з цих перерізів проїжджої частини знаходимо проектні відмітки на осі магістралі з рівнянь (6.8). Потім використовують - відповідне рівняння лінії окреслення поперечного перерізу проїжджої частини (одно чи двосхилий вигляд, параболічне або полігональне окреслення) для визначення відстаней в плані від осі до точок проектних горизонталей, які можуть бути в даному перерізі.

Рис.7.3-Фрагмент вертикального планування на ділянці вертикальної увігнутої кривої

Рис.7.4-Фрагмент вертикального планування на ділянці випуклої кривої

Отримані положення точок проектних горизонталей наносять на план і відповідним чином їх з'єднують. Приклад вертикального планування цим способом показаний на рис. 7.5.

Рис.7.5-Приклад вертикального планування

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 63; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!