Підрахунок обсягів земляних робіт

РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ОСВІТЛЕННЯ МАГІСТРАЛІ

Інженерні мережі треба розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїжджої частини більше 22.0 м треба передбачати розміщення мереж водопроводу з обох боків вулиць.

Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд та між сусідніми інженерними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати з врахуванням вимог п.8.56 ДБН [1].

Розміщення підземних інженерних комунікацій слід показати на типовому поперечному профілі магістралі.

Приклад розміщення підземних інженерних комунікацій показаний на рис. 4.1 Види мереж не прокоментовано, так як з цим студенту необхідно попрацювати самостійно.

Освітлювальні опори (їх слід нанести на проектний план магістралі) розміщуємо конструктивно з обох боків проїжджої частини з кроком 20.0, 40.0 або 50.0 м в залежності прийнятого типу світильників. В першу чергу слід приділити увагу освітленню перехресть магістралей, наземних пішохідних переходів та примиканню проїздів.

Підрахунок обсягів земляних робіт здійснюємо з допомогою робочих поперечних профілів [13], які будуємо на пікетах, в "нульових точках" поздовжнього профілю та в місцях поздовжнього профілю магістралі зі значними робочими відмітками та інших характерних точках, які визначаються при вертикальному зніманні або на топографічній карті.

Після виконання проекту обов'язково слід заповнити форми встановленої державної звітності відносно вулично-дорожніх мереж населених пунктів згідно ДБН [3] у відповідності до наведеного опису (форма 1.49). Форми звітності також наведені в [13].

Для цього на поперечному профілі відповідного пікету (точки) у відповідних масштабах (як правило горизонтальному 1:100 або 1:200 та вертикальному 1:100) викреслюють лінію поверхні землі, наносять відповідну точку з проектною відміткою осі магістралі (береться з проектного поздовжнього профілю) і до неї прив'язують типовий поперечний профіль. При цьому найменший поперечний уклон проїжджої частини приймають 20 , а найменший уклон тротуарної частини 15 .

Після цього уточнюють "чорні" (відмітки поверхні землі) та проектні відмітки в місцях лінії осі та лотка проїжджої частини, на лініях меж пішохідної частини тротуару (у випадку коли величина її поперечного уклону відмінна від поперечного уклону тротуарної частини) та на червоній лінії. Потім проектну поверхню магістралі сполучають з примагістральною територією лініями укосів виїмки (1:1.5) або насипу (1:1.75). Вважаємо, що магістраль буде будуватись раніш ніж забудовуватись примагістральна територія, і ця частина земляних робіт буде віднесена до кошторису будівництва магістралі.

В кожному поперечному профілі підраховують окремо площі зрізки та насипу ґрунту. Потім розглядають два сусідні робочі поперечні профілі і визначають середні площі зрізок і насипів ґрунту, після чого перемножують отримані величини на відстань між цими перерізами. Таким чином отримають відповідні обсяги робіт на даній ділянці. Для зручності підрахунків отримані результати заносять у відповідну таблицю, а розглянувши всі такі ділянки магістралі отримують сумарний обсяг всіх видів земляних робіт.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!