Визначення ширини проїжджої частини та пропускної спроможності магістралі

ВСТУП

Принципы создания информационных систем и моделирования бизнес-процессов с использованием пакета программ AllFusion Modeling Suite. Часть I. Автоматизированная информационная система моделирования бизнес-процессов AllFusion Process Modeler

Мещерякова Наталья Ананьевна

Лебедев Виктор Михайлович

Катков Игорь Леонидович

кандидат технических наук, доцент

кандидат педагогических наук

Учебно-методическое пособие

Редактор Васильева Е. Г.

___________________________________________________________

Изд. № Объем 7,2 п.л. Тираж 120 Заказ

Академия бюджета и казначейства

___________________________________________________________

101990, Москва, Малый Златоустинский пер.,7

[1] Файл BPwinLoc.ini можно свободно скачать с сайта компании Интерфейс Ltd. по адресу www.interface.ru.

Для виконання розрахунково-графічної роботи видається топографічна основа в масштабі 1:2000 та відомості про величину міста (сільського поселення) і категорію магістралі (вулиці чи дороги).

Решту інформації для роботи беремо у відповідності до вимог Державних будівельних норм [1,2], так як виконується проект нової магістралі і більшість вихідної інформації відсутня.

В залежності від категорії магістралі у відповідності до п.7.32 ДБН [1] встановлюємо необхідну її ширину в червоних лініях, якщо її не задано на топографічній основі. З цього ж пункту встановлюємо відстань від краю основної проїжджої частини до лінії регулювання забудови.

Кількість смуг руху транспорту на проїжджій частині магістралі () та ширину пішохідної частини тротуару () встановлюємо у відповідності до п.7.27 ДБН [1].

Вимоги до радіусів горизонтальних кривих теж приймаємо у відповідності до п.7.27 ДБН [1], а до радіусів вертикальних випуклих та увігнутих кривих, різниці уклонів при якій їх слід вписувати, з наступної табл.1 у відповідності до СНиП [16].

Таблиця 1-Вимоги до радіусів вертикальних випуклих та увігнутих кривих

Категорія вулиць і доріг	Найменші радіуси вертикальних випуклих кривих, м	Найменші радіуси вертикальних увігнутих кривих, м	Алгебрична різниця уклонів
Магістральні дороги швидкісного руху			5 і більше
Магістральні вулиці і дороги:
загальноміського значення безперервного руху			7 і більше
те саме регульованого руху			7 і більше
районного значення			7 і більше
Вулиці і дороги місцевого значення: житлові вулиці			15 і більше
дороги у промислових і комунально-складських зонах			1 5 і більше
проїзди	-	-	-

Величини найбільших допустимих поздовжніх уклонів магістралей приймаємо також у відповідності до п.7.27 ДБН [1].

Примітка. Так як загальна нормативна база України в галузі містобудування і капітального будівництва розроблена не повністю, то маємо право користуватись вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів.

Розрахункові параметри вулиць і доріг наведено в табл.1.1. При розрахунках необхідно користуватися цією таблицею.

Таблиця 1.1- Розрахункові параметри вулиць і доріг

Група поселень	Категорія вулиць і доріг
Найзначніші, значні міста	Магістральні вулиці і дороги
Загальноміського значення безперервного руху		3.75	6-8	4.50
Загальноміського значення регульованого руху		3.75	4-6	3.00
Районного значення		3.75	4-6	2.25
Великі міста	Магістральні вулиці і дороги
Загальноміського значення		3.75	4-6	3.00
Районного значення		3.75	2-4	2.25
Середні, малі міста	Магістральні вулиці (дороги)		3.75	2-4	2.25
Усі групи поселень	Вулиці і дороги місцевого значення
Житлові вулиці		3.50	2-3	1.50
Дороги у промислових і комунально-складських зонах		3.75		1.50
Проїзди		3.0-3.5	1-2	0.75
Пішохідні вулиці і дороги		0.75	2-6	-	-
Велосипедні доріжки		1.50	1-2	-

Кількість смуг (), необхідних для пропуску заданого транспортного навантаження визначаємо за формулою:

,

де: - інтенсивність руху транспорту на вулиці в одному напрямку, авт/год;

- розрахункова пропускна спроможність однієї смуги, авт/год.

В разі, коли розрахункова кількість смуг менш ніж в тал.6.2, то її приймаємо згідно таблиці.

Для встановлення ширини проїжджої частини () використовуємо вираз

, (1.1)

де - прийнята для проектування кількість смуг руху транспорту (п.7.27ДБН[1]),м;

- ширина однієї смуги руху транспорту (п.7.27 ДБН [1]), м;

- ширина розподільчої смуги між напрямками руху транспорту (п.7.33 ДБН [1]), м;

- ширина запобіжної смуги між крайньою смугою руху і бортовим каменем (п.7.35 ДБН [1]), м.

Пропускну спроможність магістралі встановлюємо таким чином:

а) визначаємо пропускну спроможність однієї смуги руху транспорту

, (1.2)

де -розрахункова швидкість транспорту, м/с;

- довжина розрахункового автомобіля (приймається - 5.0 м);

- безпечна відстань між автомобілями, що зупинилися (2.0-5.0 м);

- час реакції водія на критичну ситуацію та період спрацювання гальмівної системи автомобіля (0.5-2.0 с);

- коефіцієнт гальмування автомобіля в нормальних умовах (1.1-1.7);

- коефіцієнт ефективності гальмування переднього автомобіля в екстремальних умовах (1.0-1.2);

- прискорення сили тяжіння (9.81 м/с2);

- коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям проїжджої частини;

- коефіцієнт опору кочення;

- поздовжній уклон ділянки магістралі.

б) встановлюємо коефіцієнт впливу світлофорного регулювання на пропускну спроможність магістралі

, (1.3)

де -відстань між сусідніми перехрестями магістралі, що регулюються, м;

-прискорення автомобіля при розгоні (0.8-1.2 м/с²);

- сповільнення автомобіля при гальмуванні (0.6-1.5 м/с2);

, - тривалість червоного та жовтого сигналів світлофора для даної магістралі (задається індивідуально керівником проекту на відповідних етапах контролю за ходом його виконання), в секундах.

в) визначаємо пропускну спроможність смуги руху транспорту з врахуванням впливу світлофорного регулювання

(1.4)

г) пропускну спроможність магістралі визначаємо за виразом

,(1.5)

де - коефіцієнт ефективності використання смуг руху транспортом, величину якого приймають для однієї смуги руху за 1.0 (при відсутності на перегоні зупинок громадського транспорту або якщо їх влаштовано за межами проїжджої частини), для двох -1.9, для трьох - 2.7, для чотирьох - 3.5.

При наявності зупинок громадського транспорту величину коефіцієнта ефективності завантаження рухом транспорту крайньої смуги уточнюють з врахуванням маршрутних інтервалів всіх видів громадського транспорту на магістралі.

Якщо пропускна спроможність розраховується не по спеціалізованим смугам проїжджої частини, а як для змішаного транспортного потоку цілком, необхідно привести змішаний потік до однорідного “приведеного” (легкового автомобіля) при використанні коефіцієнтів приведення (см. табл. 2.1):

Таблиця 2.1- Коефіцієнти приведення для приведення змішаного потоку до однорідного.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 106; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!