КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні елементи підприємницького потенціалу підприємства
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, перш за все, із розробкою системи управління підприємницьким потенціалом підприємства. Головною метою курсу є забезпечення поглибленого науково-практичного освоєння новітніх підходів до управління формуванням: розвитку потенціалу підприємства, ефективно його використовуючи в рамках сучасних соціально-економічних критеріїв, у тому числі і по критерію зростання ринкових можливостей, а також навчитися використовувати мотиваційні і інноваційні механізми в управлінні суб'єктами господарства структурами стратегічних напрямків розвитку підприємства. Предметом курсу є сукупність теоретичних, методичних, практичних питань формування і удосконалення системи управління потенціалом підприємства в нових умовах господарювання. Підприємство як об'єкт управління – складна, динамічна, соціально-економічна, технічна, і організаційна система, відкрита до впливу зовнішнього середовища. У виробничому процесі підприємства об'єднуються різні матеріальні і трудові ресурси, між якими існує велика кількість зв'язків. Підприємство являється багатоелементною утворенням і ділиться на велику кількість підсистем. Залежно від об'єктів управління можна виділити підсистеми управління: - виробничими процесами; - матеріально-технічними ресурсами; - персоналом і ін. До таких підсистем можна віднести управління витратами, що включає і об'єкт і суб'єкт управління. Сутність управління полягає в досягненні підприємством його мети при мінімальному використанні ресурсів і максимальному виході цільового продукту. Системний підхід - це методологія дослідження об'єктів як систем, яка дозволяє в сучасних умовах господарювання підвищити організованість, якість і ефективність керованих об'єктів. Система складається з: - зовнішнього оточення, яке містить в собі: вхід, ті компоненти, які приходять в систему (сировина, матеріали, обладнання, кадри, документи, інформація, т.д.); вихід системи - товар, який випускається системою; зв'язок із зовнішнім оточенням, зворотний зв'язок; - внутрішньої структури - сукупності різних взаємозалежних компонентів, які забезпечують процес впливу суб'єкта управління на об'єкт і досягнення цілей системи. Успішна діяльність підприємства на ринку визначається потенціалом підприємства. Потенціал підприємства є реальною або вірогідною здатністю виконувати цілеспрямовану роботу. Потенціал Підприємства ділять на 4 категорії: 1. Базовий потенціал - забезпечує підприємству можливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутку. Базовий потенціал пов'язаний з конкурентними перевагами підприємства, його підтримка і розвиток дають підприємству можливість одержати стійку конкурентну перевагу на ринку. 2. Прихований потенціал – активи, які в перспективі можуть бути реалізовані як конкурентні переваги. Як правило, це кадровий потенціал, накопичений досвід роботи, в певній сфері. Прихований потенціал, накопичуючись, може бути реалізований як новий напрям в бізнесі або поліпшення споживацьких властивостей товару. 3. Збитковий потенціал - наявність збиткового потенціалу обумовлена споживанням ресурсів без прибутку для підприємства (нераціональна організація структура, витрати на дублювання т.д.). 4. Звичайний - активи підприємства, які забезпечують ефективне використання інших потенціалів: добре функціонуюча система управління збутом, фінансами. Виробнича функція полягає у виробництві максимальної кількості продукції F > max. Основними виробничими факторами необхідними для досягнення цієї мети являються: Х1 - предмети праці (сировина, напівфабрикати); Х2 - засоби праці (технологічна система, технологічне обладнання, виробничі будівлі, споруди, які забезпечують переробку предметів праці); Х3 - земля (надра, ліси, річки, моря, атмосфера, океани); Х4 - праця (розумова і фізична діяльність людей у виробничому процесі); Х5 - інформація. Виробничі фактори Х1 і Х2 в сукупності утворюють речовинний капітал, який являються об'єктом інвестування, і забезпечує безперервність розвитку виробництва. Фактор «земля» має свої особливості – обмеженість багатства землі постійно зменшується, географічні особливості, геополітичне розташування і т.д.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |