Питання для перевірки знань

РЕЗЮМЕ

Соціальний процес -це кількісні чи якісні зміни структури соціальної системи та її підсистем, її переходів з одного функціонального стану (чи структури) до іншого змін соціального суб'єкта й об'єкта. Або, інакше,- соціальний розвиток – це зміни в суспільстві, що характеризуються переходом усіх суспільних відносин (цінностей, влади, статусів) до якісно нового стану. У вузькому сенсі – це такий тип змін у системі соціальних відносин (соціально-статусних, структурних, трудових, сімейних, демографічних, територіально-поселенських та ін.), що відрізняються переходом їх від від нижчого до вищого, більш якісного стану. Тобто соціальний розвиток - це система керованих або ж, стихійних соціальних процесів у колективних потоках, що наповнюють і збагачують соціальну структуру суспільства, даючи йому поштовх до динамічних соціальних змін.

Соціальна система – це людство, суспільство в ієрархічно–рівневому, але цілісному розумінні загальних форм людської взаємодії на кожному з її рівнів зі здатністю до самоорганізації по досягненню певних цілей на основі односпрямованості чи конфліктності цілей, які не збігаються, що, в кінцевому підсумку, веде до функціональних і структурних змін у самій системі.

З усього різноманіття соціальних процесів можна виокремити деякі загальні ознаки, сукупність яких дає змогу здійснити класифікацію основних соціальних процесів.

Соціальні процеси розрізняють за об'єктом змін (людство, суспільство, клас, соціальна група, організація, мала група, індивід тощо).

За ступенем керованості соціальні процеси можуть мати стихійний, природничо-історичний, цілеспрямований, трансформаційний характер.

Соціальні процеси можуть бути еволюційними та революційними, прогресивними й регресивними, сталими та стагнаційними.

Функціональний соціальний процес - це процес, що забезпечує відтворення якісного стану елементів соціальної системи, її підсистем, соціального суб'єкта, об'єкта.

Динамічний соціальний процес - це процес розвитку, що зумовлює перехід елементів соціальної системи та її підсистем, соціального суб'єкта та об'єкта до якісного нового стану.

Стагнаційний соціальний процес характеризується законсервованістю різних форм суспільного буття загалом або окремих його сторін.

Сталий соціальний процес - це процес, який грунтується на справедливості в межах одного й кільнох поколінь і дає змогу нинішнім і майбутнім генкраціям якнайкраще використовувати свої потенційні можливості в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах.

За змістом соціальні процеси класифікують так: виникнення, формування, розвиток соціальних спільнот, зміни в характері соціальних відносин між цими спільнотами, їх посилення або, навпаки, ослаблення соціальних зв'язків у них, зникнення деяких з них.

Соціальні процеси цілеспрямованого розвитку суспільства вимагають:

1. розробки цілей, які мають найвищий пріоритет і орієнтують на поліпшення станів суспільства, усіх його соціальних структур і груп, кожної людини і людського потенціалу;

2. постановки адекватних завдань соціального й економічного розвитку, успішне розв’язання яких забезпечує досягнення поставлених соціальних цілей;

3. розвитку й підвищення ефективності соціальних функцій і взаємодій;

4. удосконалювання й ускладнення суспільної структури та соціальних інститутів, структури загальнонаціональних і місцевих органів влади;

5. розвитку соціально-трудової сфери, соціальних та організаційно-трудових відносин на всіх рівнях: національному, регіональному, місцевому й локальному.

Соціальний розвиток суспільства – це зміни, що відбуваються в суспільстві в результаті соціальних процесів, під час яких здійсгюються кількісні та якісні перетворення соціальної системи, що приводять до якісно нового стану суспільства. Або інакше, с оціальний розвиток -це сукупність економічних, соціальних, політичних, духовних процесів, що розгортаються в суспільстві. У зв’язку з цим соціальний розвиток, в звязку з цим, може бути еволюційним і революційним, прогресивним і регресивним.

Соціальний розвиток у широкому розумінні — це сукупність економічних, політичних, соціальних і духовних процесів, які відбуваються в суспільстві й характеризуються переходом усіх суспільних відносин до якісно нового стану; у вузькому — це розвиток соціальної сфери або сфери соціальних, в тому числі соціально-трудових відносин, що різняться переходом їх від від нижчого до вищого, більш якісного стану. Тобто соціальний розвиток є системою керованих або ж стихійних соціальних процесів у колективних потоках, що наповнюють і збагачують соціальну структуру суспільства, даючи йому поштовх до динамічних соціальних змін.

Соціальний розвиток, як і будь-який інший, здійснюється за певними законами як стійкими зв'язками між людьми, певними соціальними групами, спільнотами.

Суспільство перебуває в безперервному русі, тобто воно є динамічною системою, що має величезну кількість складових елементів і підсистем, які оновляються й знаходяться в змінюваних зв'язках і взаємодіях економічної, політичної, соціальної та духовної підсистем.

До підсистем належать різні сфери громадського життя: економічна (відносини в процесі матеріального виробництва), соціальна (взаємодія суспільних страт, соціальних груп і прошарків), політична (діяльність держави, політичних партій, громадських організацій і рухів), духовна (мораль, релігія, мистецтво, філософія, діяльність наукових, релігійних, освітніх установ та організацій).

Таким чином, – соціальний розвиток - це сукупність концепцій і практики, законодавства та політики сучасної держави щодо зміцнення й поліпшення соціального добробуту населення. Соціальний розвиток підтримує виробництво й споживання, сприяє повнішому та ефективнішому використанню робочої сили, розробленню законодавства в економіці й соціальній сфері, затвердженню програм, що забезпечують отримання всіма громадянами освіти, користування системою охорони здоров'я, сприяє вирішенню житлової проблеми, підтриманню норм і достатнього доходу в кризових ситуаціях.

Соціальне середовище - це сукупність умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на її свідомість і поведінку. У структурі соціального середовища виокремлюють макро - та мікрорівень. До макрорівня належить матеріальне, культурне, політичне середовище. Мікрорівень — це умови безпосереднього оточення людини (сім'я, суспільство, формальні та неформальні об'єднання тощо).

Соціальний фактор (соціальний чинник) – це рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що зумовлює ті чи інші соціальні зміни. В основі виокремлення соціального фактора лежить такий зв'язок соціальних об'єктів, за якого одні з них (причини) за певних умов з необхідністю породжують інші соціальні об'єкти або їх властивості (наслідки).

У центрі суспільного розвитку стоїть людина, наділена розумом і волею. Люди належать до певних соціальних груп, етносів, націй, між якими в процесі життєдіяльності виникають суспільні відносини.

Основними чинниками та критеріями соціального розвитку суспільства є характер дозвілля, система освіти, характер соціальних відносин, соціальні трансформації, соціальна спрямованість і соціальна відповідальність бізнесу.

Віддзеркаленням соціального розвитку суспільства виступає соціальний розвиток особистості. Головні компоненти взаємозвязків соціального розвитку особистості в процесі соціального розвитку суспільства включають - свободу волі обистості, специфічні людські здібності і особливості (мова, свідомість, трудова діяльність та ін.), самовизначення як процес становлення особистості і її самоідентифікацію з тією чи іншою соціальною групою, рівень соціалізації людини, людський капітал і людський потенціал, а також негативні деструктивні процеси в суспільстві та самій особистості (алкоголізм, токсикоманія, захоплення тоталітарними ідеологіями, участь у фанатичних сектах, ведення асоціального способу життя).

Важливою ознакою цивілізаційності та передумовою прогресивного соціального розвитку в сучасних умовах є формування громадянського суспільства з усіма його економічними, політичними, культурними та моральними атрибутами.

Загальним показником соціального розвитку є динаміка життєвого стандарту, якості життя, ступінь реалізації особистісного потенціалу.

Громадянське суспільство — це:

1. суспільство громадян з високим рівнем економічних, політичних, культурних і моральних якостей, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею для суспільного блага;

2. тип суспільства з ліберальною господарською системою, у якому кожен громадянин може претендувати на незалежний спосіб життя відповідно до принципів свободи й рівності, тобто в межах тих політичних заданостей, у прийнятті або відхиленні яких він бере участь на рівних правах;

3. незалежна від держави особлива сфера суспільного життя, що складається з різноманітних соціальних груп, рухів, об'єднань, спільнот тощо, які виражають, обстоюють інтереси громадян, інтегрують їх і представляють як загальний інтерес.

Україна як країна наздоганяючого розвитку нині має чимало проблем пов’язаних з динамікою прогресивності соціального розвитку. Слід зазначити, що існує в нашому суспільстві вражаюча диференціація за доходами. За роки незалежності втрачено багато цивілізаційних основ суспільного розвитку, до яких належать і моральні складові соціального буття.

Для вирішення накопичених проблем необхідно передусім все закріплення позитивних і нівелювання негативних тенденцій розвитку, при цьому варто розвивати науку, широко впроваджувати її досягнення в усі сфери життя: в економіку, промисловість, юриспруденцію, медицину, освіту й на цій основі виводити Україну на міжнародний рівень. Цей процес має бути не циклічним, а безперервним.

У вирішенні накопичених проблем, що стримують розвиток і суспільний прогрес в Україні, визначальною має стати роль інтелігенції. Потрібно консолідувати ті незатребувані владою й політикумом інтелектуальні сили, тих людей, які є визнаними моральними авторитетами, й надавати їм можливість впливати на суспільство.

Та насамперед потрібно починати з пересічного українця – із себе і з відносин з ближніми, підвищувати рівень своєї свідомості, сумлінно виконувати свої обов’язки на місцях, займати активну життєву позицію, зважено приймати рішення, що стосується вибору державних мужів, укорінювати в свідомості почуття господаря на своїй землі, піднімати культуру до європейського рівня. І, мабуть, це й буде головним вектором в забезпеченні поступальності й прогресу в соціальному розвитку української держави.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Соціальний розвиток суспільства

Соціальна система

Основні соціальні підсистеми суспільства

Соціальне середовище

Соціальні процеси та їх типи

Ознаки класифікації соціальних процесів

Громадянське суспільство

Основні ознаки громадянського суспільства

Рівень соціалізації людини

Соцальні індикатори суспільного розвитку

1. Типи соціальних процесів та їх характеристика.

2. Теорії та напрями соціального розвитку.

3. Прогресивний соціальний розвиток і його суть.

4. Стійкість соціального розвитку.

5. Соціальні індикатори та показники аналізу соціального розвитку

6. Соціальний розвиток особистості в системі соціального розвитку суспільства.

7. Громадянське суспільство як основа цивілізовного соціального розвитку.

8. Позитивні та негативні тенденції в соціальному розвитку українського суспільства.

9. Шляхи подолання Україною проблемних аспектів соціального розвитку.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 52; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!