КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особистості через призму розвитку суспільства
Вольові якості нерідко спрямовуються не стільки на оволодіння обставинами та на їх подолання, скільки на подолання самого себе. Це особливо стосується людей імульсивного типу, неврівноважених та емоційно збудливих, яким доводиться діяти всупереч природним чи характерологічним рисам. Тільки вільні люди, які володіють своєю волею й бажають жити гідно, зможуть відстояти свою волю та права. Іншими значущими характеристиками розвитку особистості, через призму розвитку суспільства, є специфічні людські здібності та властивості (мова, свідомість, трудова діяльність і ін.). Вони не вспадковуються людьми біологічно, а формуютьс в процесі засвоєння культури, створеної попередніми поколіннями. Жоден особистий досвід людини не може привести до того, що в неї самостійно сформуються логічне мислення та система понять. Беручи участь у праці та різних формах суспільної діяльності, люди розвивають у собі специфічні людські здібності, які вже сформувало людство. Як жива істота, людина підкоряється основним біологічним і фізіологічним законам і соціальним законам, а такожсоціальним законам розвитку суспільства. Становлення особистості - це процес соціалізації людини, що полягає в освоєнні нею своєї родової, суспільної сутності. Це завжди здійснюється в конкретно-історичних обставинах життя людини. Становлення особистості пов'язане з прийняттям індивідом вироблених у суспільстві соціальних функцій і ролей, соціальних норм і правил поведінки, з формуванням умінь будувати відносини з іншими людьми. Сформована особистість є суб'єктом вільної, самостійної й відповідальної поведінки в соціумі. Однак не кожна особистість несе щось позитивне в соціум. Деструктивними процесами для суспільства та самої людини є алкоголізм, токсикоманія, захоплення тоталітарними ідеологіями, участь у фанатичних сектах, ведення асоціального способу життя. Фактично людина є «особистістю» та «індивідуальністю» з усіма визначеними ознаками індивідуальності тією мірою, якою вона що-небудь «означає» для інших, може їм що-небудь дати, тоді як замкнутість у собі й відособленість є ознакми втрати особистості. У сучасному суспільстві загострились процеси, орієнтовані на відособленість і замкнутість людей. Це тривожна ознака регресивного соціального розвитку. Особливе значення для соціального розвитку особистості має її самовизначення. Самовизначення, що включає становлення особистості та її самоідентифікацію з тією чи іншою соціальною групою, соціальною спільністю — це є тривалий процес. Становлення особистості відбувається в процесі засвоєння людьми досвіду та ціннісних орієнтацій суспільства, що називається соціалізацією. Для прогресивного соціального розвитку характерні умови, що дають змогу розвиватися творчому мисленню й творчості в різних сферах життєдіяльності людини. Головні закономірності формування особистості значною мірою в чому визначаються станом і характеристиками особистості та можливостями її самореалізації. При цьому самореалізація досягається тільки в межах ненасильницької парадигми управління розвитком особистості в процесі соціального розвитку суспільства. Останніми роками велику увагу приділяють категорії «людський капітал». Індивідуальний людський капітал становлять індивідуальні здоров'я, культура, освіта, професійні та побутові знання і навички, соціальна захищеність. Це не що інше, як еквівалент засобів виробництва, раціональне використання яких дає змогу отримувати додаткову вартість (вартість додаткового продукту, тобто продукту, створеного в процесі виробництва понад необхідний продукт, що відшкодовує витрати праці. Людський капітал залежить від складових його компонентів. Чим вищі індивідуальні капітали, тим вищий сумарний показник людського капіталу регіону, країни, народу, людства. Розглядаючи втрату чи приріст людського капіталу, зазначимо, що в що в першому випадку це є соціальний регрес, а в другому, - соціальний прогрес1. Іншою, доповнюючою та розвиваючою категорією є “ людський потенціал ” як міра втілення в людині здібностей, таланту, рівня освіти, кваліфікації, та їх здатність приносити дохід. Світовий банк включає в це поняття також стан здоров’я та якість харчування, ООН – освіту, професійний досвід, фізичний стан, здатність до виживання, інші характеристики, які забезпечують продуктивність і самозабезпеченість людей. Усі зазначені характеристики відбивають ті чи інші сторони соціального розвитку особистості в аспекті суспільного розвитку й залежно від специфіки дають змогу судити про прогресивність чи регресивності цього розвитку.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 54; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |