Громадянське суспільство як основа цивілізаційного соціального розвитку

Важливою ознакою цивілізаційності та передумовою прогресивного соціального розвитку в нині є формування громадянського суспільства з усіма його економічними, політичними, культурними та моральними атрибутами.

У науці є кілька визначень громадянського суспільства, які несуперечать і не спростовують одне одного, а, навпаки, доповнюють й існуючі попередні трактування.

По-перше, громадянське суспільство — це суспільство громадян з високим рівнем економічних, політичних, культурних і моральних якостей, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею для суспільного блага.

По-друге, громадянське суспільство - це тип суспільства з ліберальною господарською системою, у якому кожен громадянин може претендувати на незалежний спосіб життя відповідно до принципів свободи й рівності, тобто в межах тих політичних заданостей, у прийнятті або відхиленні яких він бере участь на рівних правах.

По- третє, - це незалежна від держави особлива сфера суспільного життя, що складається з різноманітних соціальних груп, рухів, об'єднань, спільнот тощо, які виражають та оддстоюють інтереси громадян, інтегрують їх і представляють як загальний інтерес.

Існують й інші визначення поняття громадянського суспільства. Тривалий час поняття держава та громадянське суспільство розуміли й трактували як невіддільні. Спробу розмежувати їх одним з перших зробив англійський філософ 17 століття Джон Локк, узявши за основу власність, яка не лише притаманна особистості, а й створюється, існує задовго до утворення держави. Метою держави, на його думку, і є захист власності. Держава може розпастися, зникнути, але суспільство не зникає, як не зникає і власність.

Французький філософ 18 століття Шарль Монтеск'є вважав, що громадянське суспільство виникає раніше за державу, це четвертий ступінь розвитку людської історії (перші три— природний стан, сім'я, героїчний час). Між державою та громадянським суспільством, стверджував він, існує тісний взаємозв'язок, розрив якого внаслідок зникнення однієї зі сторін призводить до краху суспільного розвитку загалом.

Німецький філософ 19 століття Георг Гегель доводив, що громадянське суспільство — це безпосередньо приватне життя людей, громадян. Воно є складним співвідношенням інтересів людей, суспільних груп, класів, взаємодію яких регулюють закони. Особливу, домінуючу роль у формуванні громадянського суспільства, за Гегелем, відіграє власність. Однак держава є вищим ступенем розвитку людської спільноти порівняно з громадянським суспільством.

К. Маркс та Ф. Енгельс в історії розвитку людства на перше місце ставили не державу, а громадянське суспільство. Так, у праці "До критики гегелівської філософії права" Маркс стверджував, що громадянське суспільство є рушійною силою історичного розвитку, й відносини між державою та громадянським суспільством — це відносини між публічною владою й індивідуальною свободою. У марксизмі-ленінізмі держава — знаряддя в руках правлячого класу для утиску та експлуатації пригноблених, переможених класів. Звідси — учення про класову боротьбу, про відмирання держави та інше яке виявилося хибним.

Існує також погляд, згідно з яким громадянське суспільство є проміжним між економічною структурою та державою, тобто надбудовою. Так вважає італійський теоретик марксизму ХХ століття Антоніо Грамші. Це не "всі матеріальні відносини" (як за Марксом), а відносини ідеолого-культурні, як вважав Грамші. Щодо взаємозв'язку держави й громадянського суспільства, то суспільство є пріоритетним, оскільки держава існує не інакше, як регулятор певних суспільних відносин, гарант забезпечення та здійснення прав і свобод людини.

Деякі вчені вважають, що громадянське суспільство виникло одночасно з появою людства. Окремі науковці дотримуються думки, що таке суспільство існує за. усталенихкапіталістичних відносин і за певного рівня розвитку суспільства.

Проте, йімовірно, говорити про громадянське суспільство можна лише тоді, коли з'являється громадянин як самостійний, індивідуальний член суспільства, який має відповідні права, свободи й водночас несе відповідальність перед суспільством за всі свої дії (А. Гриненко).

Так, американський науковець Т. Пейн стверджує, що громадянське суспільство протистоїть державі, і чим менше, образно кажучи, тиск держави як найбільшого зла, тим краще для громадян. Такої ж думки дотримувалися А. Токвіль, Дж. Мілль та інші політологи, філософи, історики.

Громадянське суспільство доволі принципово заперечує суспільство традиційне, оскільки людина в громадянському суспільстві більш розкута, вільна, існує значна кількість громадських асоціацій, утворень, об'єднань, які певною мірою перебирають на себе функції держави. В усякому разі, тенденція до становлення такого суспільства завжди є позитивною.

Громадянське суспільство нерідко помилково визначають як недержавне суспільство, як систему незалежних об'єднань громадян — інститутів, що протистоять державі. Це ідеалізоване визначення громадянського суспільства, яке подається у формі суспільства безконфліктного, безкризового, не "зіпсованого" ні владою, ні грошима. В ідеалі уявити таке суспільство неможливо, а тому коректним є наведене нижче визначення.

§ Громадянське суспільство — це недержавний сектор політики та економіки, який доповнюється тією частиною політичних і духовних відносин у державі, що функціонують як традиції та процедури демократії, зміцнюючи суверенітет народу, не допускаючи з боку держави порушення прав і свобод людини. У визначенні та розумінні сутності громадянського суспільства центральною є проблема розмежування суспільства й держави (Ж.-Ж. Руссо).

Суспільство складається не лише з окремих громадян, а й з різноманітних груп, об'єднань громадян, спільнот. У цьому сенсі можливе визначення поняття громадянського суспільства як сукупності окремих незалежних особистостей (кожна з яких має власні потреби, приватний інтерес), у якій виокремлюються групи громадян на різноманітних засадах єднання, створюючи відповідні самоврядні угруповання.

Громадянське суспільство переважно розуміють як суспільство природне (за Дж. Локком. Т. Гоббсом, Ф. Фергюсоном), у якому люди керуються винятково законами природи, а сам по собі природний стан існування людей — це існування їх поза суспільством.

З урахуванням головних концептуальних підходів до визначення феномена громадянськеого суспільства можна умовно, згруповано виокремити три основні його форми:

Ú абсолютна — найвища мета і ступінь суспільного розвитку — своєрідна ідеальна модель громадянського суспільства;

Ú відносна — об'єктивно, потенційно можливе суспільство, яке можна сформувати за конкретних суспільно-економічних і політичних відносин, відповідного ступеня розвитку суспільства;

Ú реальна — об'єктивно існує як конкретно-історична форма суспільства (суспільство сьогодення).

Громадянське суспільство має такі основні ознаки:

o особливу, відокремлену від держави структуру суспільства (різноманітні асоціації, добровільні об'єднання громадян);

o відповідну вільним ринковим відносинам політичну систему, що забезпечує пріоритет громадянського суспільства над державою; домінування громадянського права над приватним;

o сферу й умови вільної реалізації найрізноманітніших інтересів людини;

o вільний обмін продуктами діяльності між незалежними виробниками;

o форми безпосереднього вільного спілкування індивідів;

o плюралізм ідей, вартостей, соціальних цінностей;

o максимальну свободу особистості, її розвитку і самореалізації.

Основні інститути формування та існування громадянського суспільства — це сім'я, церква, засоби масової інформації, наукові, професійні, громадські об'єднання та асоціації громадян тощо. Головними структурними одиницями громадянського суспільства (в ідеалізованому розумінні його сутності) є:

§ в економіці, економічніій сфері — створені з ініціативи самих громадян дрібні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, інші виробничі структури;

§ у соціальній сфері — сім'я, органи самоврядування, політичні партії, громадські об'єднання.

Рух до громадянського суспільства, до соціальної, демократичної, правової держави — визначальна тенденція світового розвитку та українського суспільства зокрема.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!