Суспільний розвиток -це не резудьтат індивідуальних переміщень людей, а система колективних потоків, що наповнюють соціальну структуру суспільства, даючи йому поштовх до розвитку.

Освіта - це шлях до того, шоб посісти позиції контролю в економіці, що в сучасних умовах є більш значущим, ніж володіння власністю. У зв'язку з цим зміни системи освіти й освіченості суспільства визнаються головними показниками суспільного розвитку.

У 70 – ті – 80 - ті роки XX століття у Франції було висунуто концепцію антропометричного процесу (антропометрія - від грецьк. anthropos — людина і metreo — вимірюю). Відповідно до цієї концепції - с оціальна трансформація це - цілісний процес формування, розподілу та використання людей у класовій структурі суспільства.

На думку багатьох учених одним з найважливіших показників спрямованості соціального розвитку є характер соціальних відносин. Вектор їх розвитку може бути розгорнутий у бік посилення нерівності, що призводить до панування одних соціальних груп і підпорядкуванню їм інших, і як наслідок — зростання соціальної напруженості, формування антагонізму. Цей вектор може бути розгорнутий в іншому напрямку, коли формується декомпозиція статусів соціальних груп і виникає соціальне перемир'я, яке дає змогу соціальному розвитку набувати стійкого прогресивного характеру. І йдеться тут не про вирівнювання розмірів власності, а про те, щоб за словами Арістотеля, “привчити благородні душі приборкувати бажання і до цього змусити неблагородні, не вдаючись при цьому до грубої сили”. Тобто силу закону потрібно спрямовувати не на досягнення рівності, а на вирівнювання власності. Важливо, не в кого власність, а як її використовують для збереження рівноваги й гармонійності відносин у суспільстві.

Важливим критерієм соціального розвитку є характер дозвілля. Воно може бути компенсаторним (зокрема за рахунок задоволення шкідливих пристрастей) чи індивідуально-розвиваючим. індивідуально-розвиваюче дозвілля – це задоволення духовних і фізичних потреб індивідів шляхом змістовного наповнення їхнього вільного часу. Такі підходи — предмет сучасної культурологічної концепції дозвілля та дозвільної діяльності. В основу цієї концепції покладене багатофункціональне використання дозвілля як унікальної та неповторної сфери освіти людей, формування їхніх особистісних і громадянських якостей, виховання особистісної і соціальної культури, розширення культурного кругозору й міжнаціонального обміну духовними цінностями, а також знайомства з культурно-історичними цінностями та спадщиною народів різних країн.

Дозвільну активність індивідів необхідно розглядати і як причину, і як наслідок їхньої включеності в культурно-освітні та культурно-творчі процеси. Індивідуально-розвиваюче дозвілля пов'язане з переходом від споживацтва до продуктивної, конструктивної діяльності з волею вибору занять, що відповідають здібностям, задаткам і захопленням людини. Суспільний розвиток, орієнтований на таке дозвілля, буде спрямованим не тільки на поліпшення матеріальних можливостей людей для відпочинку, а й на їхню психологічну переорієнтацію у виборі видів і способів дозвільної діяльності.

До критеріїв і результатів суспільного розвитку належать також соціальна спрямованість та соціальна відповідальність розвитку виробництва та бізнесу, які можуть бути обмеженими отриманим прибутком для задоволення потреб окремих груп населення й заради досягнення, збереження, зміцнення влади, або навпаки, здійснювати реальні дії щодо поліпшення якості суспільного життя. Йдеться про корпоративну соціальну відповідальність, яка згідно з рекомендаціями Глобального Договору ООН, сприяє зростанню соціальної зрілості великого, середнього та малого бізнесу в підвищенні показників якості життя своїх працівників і суспільства загалом.

Узагальнюючи сказане, зазначимо, що соціальна трансформація, яка характеризує суспільний розвиток, є результатом зміни соціального стану, масштабного переміщення людей, суб:єктів, інституційних змін суспільного устрою. Прогресивний соціальний розвиток забезпечується сукупністю, здійснюваних державою та суспільством, політичних, правових, економічних, ідеологічних, організаційних і соціально-психологічних заходів, що дають змогу зберігати існуючі в суспільстві конституційний лад, соціальну стабільність, не допускаючи їх ослаблення й тим більше регресу.

1.5. Соціальний розвиток особистості як віддзеркалення соціального розвитку суспільства

Як уже зазначалось, соціальний розвиток суспільства й особистості є тісно пов ' язаними між собою процесами. Тому основним критерієм суспільного розвитку має стати оцінка соціального розвитку особистості в процесі соціального розвитку суспільства. Така позиція грунтується на переконанні, що соціальний розвиток суспільства й соціальний розвиток особистості — взаємозумовлені процеси. (рисунок 1.5.).

Суспільство—історично розвивається як сукупність відносин між людьми, що складаються в процесі життєдіяльності людських особистостей.

Особистість — це людина, узята в системі таких її психологічних характеристик, які соціально зумовлені, виявляються в суспільних за природою пов'язаних вчинках людини, що мають істотне значення для неї самої та для її оточення. Особистість має свободу волі. Свобода волі — це можливість безперешкодного внутрішнього самовизначення людини у виконанні тих чи інших її цілей і завдань.

Вольові якості — категорія динамічна, тобто здатна до зміни та розвитку впродовж життя людини. Воля — це свідоме та вільне устремління людини до здійснення своєї мети, яка є для неї певною цінністю.

Рисунок 1.5. Основні характеристики розвитку

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!