За період з 1991 по 2012 роки1

Позитивні й негативні тенденції в політичній, економічній і соціальній сферах Української держави

№ п/п	Позитивні тенденції і здобутки	№ п/п	Негативні тенденції і втрати
Політична сфера
	Здобуття незалежності України Здобуття державного суверенітету мирним шляхом Відсутність війни Чітке формування державних кордонів Утвердження української мови як державної Формування нової генерації українців – зі свідомістю вільної людини Розширення світогляду та можливостей розвитку людини через прозорість кордонів на Заході і Сході Свобода слова, думки, волевиявлення Плюралізм політичних партій Рівні виборчі права громадян Відсутність політичної та іншої цензури Вільний вибір зовнішньополітичного курсу Безпосередня участь у міжнародному житті - співпраця з іншими країнами; міжнародними організаціями, блоками Інтеграція в світове співтовариство Визнання суверенності та незалежності України іншими державами Можна вже говорити про певний імунітет нації до спонтанних дій органів управління економікою, який, щоправда, може обернутись остаточною зневірою й байдужістю до власної долі. Тому важливо, щоб ця витривалість була доповнена ініціативою і волею до кращого життя		Немає патріотичної самовідданої державної влади Багатопартійність – утруднює вибір політичної партії яка найкраще може відстояти інтереси пересічного громадянина та нести відповідальність за свої дії Недосконалість законодавства. Останнє має передбачати відповідальність народних обранців за їхню роботу і зловживання Лобіювання інтересів у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів України певних бізнесових груп за рахунок державних інтересів Корупція у вищих ешелонах влади Втручання великих і сильних держав (Росія, Сполучені Штати Америки) у різні сфери життя України Відсутність єдності у внутрішній і зовнішній політиці Незавершеність структурних реформ Незавершеність формування судової гілки влади Політична нестабільність
Економічна сфера
	Роздержавлення власності, поява недержавного сектора економіки та прошарку приватних підприємців, серед яких не всі відповідають негативним характеристикам Громадянин – власник капіталу, землі, бізнесу, інтелектуальних прав Чиста конкуренція – як стимул для виживання найперспективнішого та найсильнішого Визнання України – країною з ринковою економікою Україна є великим експортером, щоправда переважно сировинних ресурсів і товарів Україна стала важливою частиною економічного та інформаційного простору й знайшла своє місце в міжнародному поділі праці Розвиток банківської сфери, зокрема приватних банків Розвиток кредитування всіх сфер життя Поступовий розвиток страхової діяльності Розвиток сфери послуг Перехід на міжнародні стандарти в бухгалтерському обліку, технічній сфері Зародження національних ринків товарів, праці та капіталу з переважно ринковим ціноутворенням		Руйнування старих економічних зв’язків господарювання і неналагодження нових “ПриХватизація” Безробіття Інфляція Економічна нестабільність Тіньова економіка Нечесна конкуренція Слабкий розвиток наукоємних технічних, технологічних галузей промисловості Відсутність інноваційного розвитку економіки Енергоємність і трудомісткість провідних галузей економіки Низьке залучення інвестицій в економіку Застарілість основних виробничих фондів, небажання фінансово-промислових груп вкладати капітал у їх розвиток Експортована продукція -- з низьким рівнем переробки та в основному сировинного характеру Енергетична (газова, нафтова) залежність (слабкість державної політики в цьому питанні)
Соціальна сфера
	Формування нової генерації українців – з свідомістю вільної людини Розширення світогляду й можливостей розвитку людини (це пов’язано з прозорістю кордонів як на Заході так і на Сході Свобода слова, думки, віросповідання Вільний доступ до інформації Широкий вибір у сфері послуг культурного, освітянського, медичного, туристичного, розважального характеру тощо Можливість вільної транскордонної міграції Розвиток сфери страхування й особливо соціального (від безробіття, захворюваності, травматизму, пенсійного, на часі - медичного) Поява комерційних навчальних закладів як альтернатива державним Упровадження передових світових методів лікування, технологій діагностики Пластична хірургія Доступність стоматологічних послуг Створення різноманітних систем пенсійного забезпечення – альтернативних державному Як певний позитив можна оцінити також перевірену на практиці здатність держави, підприємницьких структур і населення витримувати безпрецедентні економічні труднощі -- гіперінфляцію, постійні неплатежі, соціальну незахищеність тощо		Велике розшарування населення – майнова нерівність: озлоблені бідні, розбещені багаті й відсутність середніх Соціальна деградація та соціально структурний розпад, тоталізація соціального антагонізму й визрівання на цій основі катастрофічного некерованого соціального вибуху Принизливо низьке соціальне забезпечення Низьке фінансування державної медицини, у зв’язку з цим, недостатнє забезпечення населення безплатним і водночас якісним медичним обслуговуванням у комерційних структурах Відсутність сприятливого середовища щодо розвитку високотехнологічної науки та немає підтримки навчальних закладів, які готують спеціалістів високого класу зокрема й академічної науки Відсутність державної підтримки й заохочення молодіжної ініціативи Відтік наукового потенціалу та робочої сили за кордон через недостатній рівень життя в нашій країні

· Водночас, не декларативно, а практично потрібно викорінювати анархію, постійні політичні торги, безкарність і безвідповідальність у вищих ешелонах державної влади. З цією метою необхідно впроваджувати у політикум принциповість і відповідальність шляхом законодавчого прийняття чітких і жорстких правових норм діяльності народних обранців і вищих урядовців.

· У вирішенні накопичених проблем, які стримують розвиток і суспільний прогрес в Україні, визначальною має стати роль інтелігенції. Вочевидь, потрібно консолідувати ті незатребувані владою й політикумом інтелектуальні сили, тих людей, які є визнаними моральними авторитетами, й давати їм можливість впливати на суспільство, що дасть змогу знайти своєрідні «точки зростання» не в уражену тлінням здорову соціальну тканину, та розвинути духовний простір держави.

· Насамперед слід починати з пересічного українця й підвишити рівень його власної свідомості, соціальної відповідальності, особистої, колективної та суспільної. Необхідно укорінювати в свідомості українця почуття господаря на своїй землі та підвищувати рівень його культури до європейського рівня. І, мабуть, це буде головним вектором у забезпеченні поступальності та прогресу в соціальному розвитку української держави.