Вазоренальна гіпертензія

Ренальна гіпертензія

Симптоматична артеріальна гіпертензія

При виявленні артеріальної гіпертензії є обов’язковим диференційно-діагностичний пошук для виключення симптоматичної артеріальної гіпертензії. До симптоматичних АГ належать: реноваскулярні (стеноз ниркових артерій, тромбоз ниркових артерій, тромбоз ниркових вен); ренопаренхіматозні (хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит); на грунті аномалії розвитку нирок (рефлюкс-нефропатія, полікістоз нирок, гіпоп­лазія нирок); гемолітико-уремічний синдром, гідронефроз, пухлина Вільмса, люпус-нефрит, кардіоваскулярні (коарктація аорти, хвороба Такаясу); ендокринні (феохромоцитома, нейробластома, гіпертиреоїдизм, уро­джена гіперплазія надниркових залоз, первинний гіперальдостеронізм; гіпоталамічний синдром).

Перше місце серед симптоматичних артеріальних гіпертензій посідає ниркова гіпертензія, яка пов’язана з вродженою або набутою патоло­гією нирок. При цьому можливий як вазоренальний, так і ренальний характер гіпертензії.

Основні причини: гломерулонефрит, пієлонефрит, полікістоз нирок, новоутворення нирок.

Патогенез симптоматичної гіпертонії при захворюванні нирок обумо­влений підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової сис­теми; порушенням водно-сольового обміну з пригнобленням активності депресорної функції нирок, порушенням продукції кінінів і простаглан­динів.

-Гломерулонефрит. Для гломерулонефриту характерні зміни в аналі­зах сечі: макро- або мікрогематурія, протеінурія; зниження ниркових функцій, олігурія, зміни в аналізах крові у вигляді збільшення ШОЕ. Гіпертонія при гематуричній і нефротичній формах гломерулонефриту носить транзиторний характер. Стійкий гіпертонічний синдром частіше зустрічається при змішаній формі гломерулонефриту.

-Пієлонефрит. Для пієлонефриту є характерними піурія, бактеріурія, мікрогематурія, циліндрурія, гіпоізостенурія, збільшення ШОЕ.

- Полікістоз нирок - спадкове захворювання. Діагностується при УЗД
нирок.

Основні причини: вади розвитку ниркових судин, фібром'язова дисплазія ниркових судин, аорто-артеріїт, вузликовий періартеріїт.

Клінічні маркети вазоренальної гіпертензії: злоякісний характер ар­теріальної гіпертензії, систолічний шум у ділянці проекції ниркових ар­терій (у ділянці черевної порожнини), асиметрія АТ на кінцівках, пошире­ний артеріоспазм, і нейроретинопатія.

Інструментальне обстеження для верифікації діагнозу має включати: екскреторну урографію, сцинтиграфію нирок, ангіографію нирок і нир­кових судин. Характерним є підвищення рівня реніну в місці зниження ниркового кровотоку.

- Уроджений стеноз ниркових артерій. Характеризується високим, стійким підвищенням АТ, переважно діастолічного характеру. Артеріальна гіпертензія рефрактерна до гіпотензивної терапії. Фізикально часто прослуховується систолічний шум у ділянці пупка, а також в епігастральній ділянці, що відповідає місцю відходження ниркової артерії від черевної аорти. Рано розвиваються зміни в органах-мішенях: гіпертрофія лівого шлуночка, виражені зміни на очному дні.

Фібром'язова дисплазія ниркових артерій - більш рідка причина ва­зоренальної гіпертензії. Частіше зустрічається в осіб жіночої статі. За даними ангіограм стеноз локалізується в середній частині ниркової ар­терії. Артерія має вид чіток, колатеральна сітка не виражена. Основний вид лікування - хірургічна корекція стенозу ниркових артерій.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 43; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!