Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо неповнолітніх




Досудове розслідування щодо неповнолітньої особи, у тому числі якщо кримі­нальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповно­літньою, здійснюється відповідно до правил предметної (родової) підслідності слід­чим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх (ч. 2 ст. 484 КПК).

Загальні положення і порядок проведення досудового розслідування, встановлені у КПК, повною мірою діють і під час кримінального провадження щодо неповноліт­ніх. Разом з тим КПК передбачені певні особливості проведення процесуальних дій


Глава ЗО

за участю неповнолітнього, порядку застосування заходів забезпечення кримінально­го провадження тощо. Таю особливості мають значення додаткових гарантій, що за­безпечують захист прав і законних інтересів особи, є запорукою належної якості до-судового розслідування. До них, зокрема, можна віднести такі:

1) підвищена увага з бокб законодавця до охорони прап осіб, які не досягли ві сімнадцяти років і вчинили кримінальне правопорушення, насамперед виявляється в тому, що кримінальний процесуальний закон передбачає можливість «подвійного представництва» їх інтересів, тобто припускає одночасно участь у кримінальному провадженні захисника й законного представника. Відповідно до частин 1, 2 ст. 44 КПК як законні представники неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого до­пускаються батьки (усиновлювачі), опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, уста­нов і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній. Перелік! осіб, які можуть бути віднесені до близьких родичів та членів сім’ї, зазначений у п. 11 ч. 1 ст. З КПК. Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий вправі допустити як законних! представників одного або обох батьків неповнолітнього, а у разі їх відсутності, за-1 лучити до участі в провадженні опікунів і піклувальників, інших повнолітніх близьких родичів чи членів сім’ї, а також представників органів опіки і піклування, установі і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній. Особи, які не І є батьками неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, можуть залучатись як І законні представники і у випадках, коли участь у провадженні батьків може завдати І шкоди його інтересам. Законний представник користується правами особи, інтереси! якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпо-І середньо неповнолітнім підозрюваним, обвинуваченим і не може бути йому доручена І (наприклад, право на останнє слово).

У виняткових випадках, коли участь у кримінальному провадженні законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього правопорушника, суді за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою на будь-якому І етапі кримінального провадження має право своєю мотивованою ухвалою обмежити І участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій І або взагалі усунути його від участі у провадженні і залучити замість нього іншого І законного представника (ч. З ст. 488 КПК). На практиці винятковими визнаються такі І випадки: законний представник є недієздатним; вчиняє дії, які можуть призвести до І несприятливих наслідків для неповнолітнього (наприклад, зловживання своїми обов’язками, здійснення психологічного тиску з метою зміни неповнолітнім своїх показань тощо), вчиняє проти неповнолітнього протиправні дії; є співучасником у вчиненні кримінального правопорушення; дії законного представника стали при- І чиною або сприяли вчиненню неповнолітнім кримінального правопорушення.

Стаття 52 КПК містить положення, відповідно до якого участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обви­нувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з момен­ту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому що особа є повнолітньою. Відмова від захисника не може бути прийнята. Недодержання вимог закону щодо обов’язкової участі захисника в кримінальному провадженні щодо


Особливі порядки кримінального провадження

неповнолітніх є порушенням права на захист і безумовною підставою скасування судового рішення;

2) на відміну від загального порядку застосування запобіжних заходів, при вирі­
шенні цього питання щодо неповнолітніх закон орієнтує правозастосовувача на вра­
хування їх вікових та психологічних особливостей, роду занять (ч. 1 ст. 492 КПК). До
того ж слід враховувати, що затримання та взяття особи під варту може застосовува­
тися лише у випадках, коли неповнолітній підозрюється або обвинувачується у вчи­
ненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запо­
біжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК. Тобто
коли масив даних про особистість неповнолітнього та тяжкість вчиненого ним зло­
чину свідчить, що ці заходи є єдиними в даних умовах, які здатні забезпечити вико­
нання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків і його належну по­
ведінку. При цьому застосування іншого запобіжного заходу не може це гарантувати.
Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов’язково сповіщаються його
батьки чи особи, що їх замінюють.

До неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, крім запобіжних заходів, перед­бачених ст. 176 КПК, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - переда­ча їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 КПК). Основна перевага цього запобіжного заходу полягає в тому, що дитина не відлучається від своєї сім'ї, колек­тиву дитячої установи, знаходиться у звичайних умовах, може продовжувати навчан­ня, працювати, у результаті чого створюється сприятлива обстановка проведення з нею виховної роботи. Передання під нагляд передбачає власну ініціативу батьків, опікунів, піклувальників, адміністрації установи, в якій виховується неповнолітній, що полягає у взятті на себе в сукупності двох видів обов’язків: а) забезпечити належну поведінку неповнолітнього під час кримінального провадження; б) забезпечити в разі необхід­ності його явку до слідчого, прокурора, слідчого, судді, суду для виконання процесу­альних дій. Процесуально відповідний обов’язок встановлюється шляхом відібрання письмового зобов’язання від зазначених осіб та безпосередньо постановлениям ухвали про передачу під нагляд неповнолітнього. При обранні зазначеного запобіж­ного заходу суд попередньо повинен ретельно вивчити дані про особу, якій буде пе­реданий під нагляд неповнолітній (моральні якості, характер роботи, стан здоров’я, відношення до виховання та інші обставини, що дозволять зробити висновок про реальну можливість забезпечити належну поведінку неповнолітнього та його явку для виконання процесуальних дій), повідомити їй про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього та можливу відповідальність за порушення взятих на себе зобов’язань. Крім того, передання під нагляд може застосовуватися лише при наявності згоди на це неповнолітнього;

3) на відміну від загального порядку виклику в кримінальному провадженні
(гл. 11 КПК), неповнолітній підозрюваний, обвинувачений викликається до слідчого,
прокурора, слідчого судді, суду через його батьків або інших законних представників,
яким надсилається відповідна повістка про виклик (статті 135, 489 КПК). У ній вка­
зується про обов’язок забезпечити явку неповнолітнього. Інший порядок виклику
допускається у випадку, коли це обумовлено обставинами, встановленими під час


Глава ЗО

кримінального провадження, зокрема: у разі відсутності у неповнолітнього батьків;! приводу неповнолітнього (ст. 140 КПК); доцільності негайного допиту або проведен- 1 ня слідчої дії без повідомлення законного представника, коли є підстави вважати, що І його інформованій про вчинений злочин може негативно вплинути на особу, тощо. І У разі якщо неповнолітній перебуває під вартою, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд надсилає повістку до адміністрації місця ув’язнення, яка повинна забезпечити! доставку неповнолітнього в місце проведення процесуальної дії;

4) допит неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого провадиться за загаль- 1
ними правилами, передбаченими статтями 223, 224, 351 КПК, з урахуванням особли- 1
востей, зазначених у статтях 226, 227, 490, 491 КПК, зокрема, обов’язковою є при-|
сутність захисника. Враховуючи, що у стресовій ситуації у дітей загострюється тен-І
денція до примітивних способів психологічного захисту, що проявляється

в самообмові, приховуванні співучасників, взятті всієї вини на себе, ненаданні інфор­мації, яка може покращити їх положення, законодавець передбачив можливість учас­ті у проведенні зазначеної слідчої (розшукової) дії за умови, що неповнолітній неї досяг шістнадцяти років або визнаний розумово відсталою, законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря. Вказані особи залучаються заі рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника і можуть допомогти встановити психологічний контакт з неповнолітнім, сформулю­вати питання, з’ясувати оптимальний для психіки неповнолітнього час проведення процесуальної дії, визначити момент проведення перерви для його відпочинку і на- 1 дати рекомендації з приводу подальшого проведення процесуальної дії, зберегти таї підтримати емоційну рівновагу особи тощо. Все це дозволить забезпечити достовір-1 ність даних, отриманих від неповнолітнього;

5) якщо підозрюваний брав участь у вчиненні кримінального правопорушення |
разом із дорослим, у кожному випадку повинна бути з’ясована можливість виділення І
в окреме провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування з до- 1
держанням вимог ст. 217 КПК (ст. 494 КПК). Метою здійснення судочинства в окре- 1
мому від дорослих провадженні є індивідуальний підхід до дитини, позбавлення її
негативного впливу з боку дорослих співучасників кримінального правопорушення,!
забезпечення проведення досудового розслідування в найкоротший час.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 88; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.