Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності

Згідно з нормами КК до осіб, які до досягнення віку, з якого може наставати кри­мінальна відповідальність, вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, можуть бути застосовані ПЗВХ (ч. 2 ст. 97 КК, ст. 498 КПК). З урахуванням норм КК у КПК визначено порядок досудового розслідування та судового розгляду у цьому виді провадження.

Під час досудового розслідування поряд із загальними правилами, передбачени­ми КПК, кримінальне провадження здійснюється з урахуванням положень §1,2 гл. 38 КПК. Окрім спеціалізації слідчих та обов’язкової участі захисника, що забез­печується з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою (п. З ч. 2 ст. 52 КПК), Кодекс передбачає певні особливості застосування до правопорушника заходів забезпечення кримі­нального провадження. Зокрема, враховуючи неможливість обрання до неповно­літніх такої вікової групи запобіжних заходів, КПК передбачає у разі виникнення потреби в обмеженні свободи пересування особи (якщо вона перешкоджає ходу кримінального провадження або продовжує вчиняти протиправні дії тощо) можли­вість її направлення до приймальника-розподільника для дітей на строк до ЗО днів.

Правилами, які необхідно враховувати при вирішенні питання про поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника, є такі положення: а) під час до­судового розслідування рішення про обрання відповідного заходу приймає слідчий суддя, у судовому провадженні - суд; б) може застосовуватися лише у випадку, коли існує достатня кількість даних, які свідчать про те, що особа вчинила суспільно не­безпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років (тяжкі та особливо тяжкі зло­чини); в) застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, та що жоден із більш м’яких заходів не може запобігти цьому; г) клопо­тання прокурора повинно відповідати вимогам, що встановлені для клопотань про обрання запобіжних заходів; д) при вирішенні питання поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника враховуються обставини, зазначені в ст. 178 КПК; є) судом попередньо розглядається можливість обрання інших більш м’яких заходів (наприклад профілактична бесіда) та доводиться відсутність перспективи в їх за­стосуванні; ж) процедура застосування зазначеного заходу реалізується згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу.

Глава ЗО

У разі необхідності продовження строку тримання неповнолітнього в приймаль-нику-розподільнику (продовжують існувати підстави, зазначені в ч. 4 ст. 499 К ІШ) або скасування відповідного заходу зазначене питання має бути розглянуто і вирі-шено відповідно до процедури продовження (скасування) такого запобіжного з, ходу, як тримання особи під вартою. При цьому слідчий суддя, суд може своєю ухвалою продовжити строк тримання неповнолітнього в приймальнику-розподіль нику ще до ЗО днів.

Якщо під час досудового розслідування виникнуть підстави, що обумовлюють за­криття кримінального провадження, воно закривається відповідно до вимог ст. 284 КПКІ В іншому випадку, виконавши вимоги ст. 290 КПК, прокурор затверджує складене! слідчим або самостійно складає клопотання про застосування ПЗВХ і надсилає його доі суду. Попередньо повинні бути здійснені дії, вказані у статтях 292, 293 КПК, зокремаї щодо надання інформації про захід, який пропонується обрати (ч. 5 ст. 499 КПК).

Судовий розгляд щодо неповнолітнього відбувається за загальними правилами гл. 28 КПК з урахуванням особливостей, передбачених положеннями § 1, 2 гл. 38 КПК. Участь захисника та прокурора у провадженнях цієї категорії є обов’язковою. У су -1 дове засідання викликається законний представник неповнолітнього, суд повідоммі службу в справах дітей та кримінальну міліцію в справах дітей або може викликати! їх представників (ч. 1 ст. 500 КПК).

За наслідками судового розгляду під час постановления ухвали окрім загальних питань, що з’ясовуються відповідно до ст. 372 КПК, суд встановлює: а) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; б) чи вчинено це діяння неповнолітнім після досягнен­ня ним одинадцяти років і до настання віку, з якого можлива кримінальна відповідач ність за це діяння; в) чи слід застосовувати до неповнолітнього ПЗВХ і якщо слід, то який саме (ч. 1 ст. 501 КПК). Відсутність будь-якої з обставин, зазначених у пп. 1,2 ч. 1 ст. 501 КПК, є безумовною підставою закриття провадження і постановления ухвали про відмову в застосуванні ПЗВХ.

У результаті дослідження доказів суд може дійти висновку, що неповнолітній дійсно вчинив кримінальне правопорушення, однак застосування до нього ПЗВХ є не­доцільним. У цьому випадку суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні ПЗВХ. '

Якщо суд дійде висновку, що доцільно застосувати ПЗВХ, він, враховуючи думку прокурора, потерпілого, законного представника, захисника, самого неповнолітнього, представників служб у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей, призначає' відповідний захід. Ухвала, постановлена за наслідками розгляду клопотання про застосу­вання ПЗВХ, може бути оскаржена в апеляційному і касаційному порядку відповідно до положень КПК (ч. 4 ст. 501 КПК, п. 2 ч. 1 ст. 392, п. 1 ч. 2 ст. 395, ч. 1 ст. 424 КПК).

_______ Питання для самоконтролю

1. Визначте сутність та значення кримінального провадження на підставі угод.

2. Назвіть характерні ознаки угоди про примирення між потерпілим та підозрю­ваним чи обвинуваченим. Вкажіть особливості порядку укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Особливі порядки кримінального провадження

3. Охарактеризуйте процесуальний порядок досудового розслідування у кримі­нальному провадженні на підставі угоди. Назвіть наслідки укладення та за­твердження угоди.

4. Визначте особливості змісту вироку на підставі угод. Охарактеризуйте під­стави та процесуальний порядок оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди.

5. Визначте підстави, приводи та умови, за яких кримінальне провадження може відбуватися у формі приватного обвинувачення.

6. Охарактеризуйте особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

7. Чи є особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень у цьому виді кримінального провадження?

8. Вкажіть осіб, відносно яких застосовується особливий порядок криміналь­ного провадження, та визначте підстави, що зумовлюють відповідну специ­фіку кримінального процесу.

9. Назвіть особливості кримінального провадження щодо народного депутата України.

10. Розкрийте характерні ознаки кримінального провадження щодо судді КСУ, професійного судді, присяжного та народного засідателя на час здійснення ними правосуддя.

11. Проаналізуйте особливості кримінального провадження щодо кандидата у Президенти України, Уповноваженого ВР України з прав людини.

12. Назвіть підстави, що зумовлюють специфіку кримінального провадження щодо неповнолітніх.

13. Які види кримінального провадження щодо неповнолітніх залежно від їх віку передбачені КПК?

14. Визначте обставини, що підлягають встановленню у кримінальному прова­дженні щодо неповнолітніх.

15. Визначте особливості досудового розслідування.та судового розгляду щодо неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення. Розкрийте осо­бливості застосування до неповнолітніх запобіжних заходів.

Глава 31

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 70; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!