Примусових заходів медичного характеру

Медичного характеру

Щодо застосування примусових заходів

Кримінальне провадження

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного І характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійсню­ється за наявності достатніх підстав вважати, що:

- особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

- особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановления вироку.

Основною метою застосування примусових заходів медичного характеру є захист суспільства від небезпечних посягань психічно хворих людей. Відповідно до ст. 9 І КК примусовими заходами медичного характеру є: 1) надання амбулаторної психіаі тричної допомоги; 2) поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, щ | підпадає під ознаки діяння, передбаченого КК, у спеціальний лікувальний заклаї з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно неї безпечних діянь.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у ви­падках та в порядку, встановлених КК, КПК, ЗУ «Про психіатричну допомогу».

За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіта-1 лізащя до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психі-І атричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного заклаї ду із суворим наглядом.

Примусовість цих заходів полягає в тому, що вони застосовуються незалежно «і бажання хворого, його законних представників та близьких родичів.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються тільки в разі доведеності ' в ході судового розгляду кримінальної справи, що саме ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення кримінального правопору­шення у стані осудності, але в ході досудового розслідування кримінального прова­дження чи під час судового розгляду (до постановления вироку) захворіла на психіч­ну хворобу.

Застосування примусових заходів медичного характеру можливе тільки після обов’язкового проведення досудового розслідування і судового розгляду криміналь­ного провадження, оскільки підставою їх застосування є встановлення факту вчинен­ня цією особою суспільно небезпечного діяння.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснен­ня кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового роз­слідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими гл. 39 КПК.

Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспіль­ну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відпо­відальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру, оскільки застосування примусових заходів медичного характеру є тимча­совим заходом процесуального примусу, який буде діяти до одужання особи або до істотних змін у стані її здоров’я. Застосування примусових заходів медичного харак­теру не є покаранням, воно призначається не на певний строк, а до суттєвих змін у психічному здоров’ї особи, а тому дані, що характеризують із зазначених питань особу, не мають ніякого для цього значення, оскільки можуть бути враховані тільки при призначенні покарання за вироком суду.

Застосування примусових заходів медичного характеру можливе тільки до осіб, які є суспільно небезпечними. Це визначається з урахуванням: 1) поведінки, пов’язаної із вчиненням кримінального правопорушення; 2) наявності у цієї особи такого пси­хічного розладу, який робить її небезпечною для неї самої та для інших осіб або до­пускає спричинення нею іншої суттєвої шкоди (наприклад, продовження вчинення суспільно небезпечного діяння). У тих випадках, коли характер вчиненого діяння і психічний розлад особи не пов’язані з небезпекою для неї чи оточуючих або з мож­ливістю вчинення іншої суттєвої шкоди, примусові заходи медичного характеру не застосовуються. Якщо така особа потребує лікування, то вона підлягає направленню в психіатричну лікарню за правилами надання примусової психіатричної допомоги за рішенням суду в порядку цивільного провадження.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 50; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!