КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Запобіжні заходи
чи ув’язненню в будь-якій формі від 09.12.1988, міститься вимога стосовно необхідності занесення до протоколу всіх відомостей щодо причин затримання, його часу, відповідних посадових осіб правоохоронних органів, які здійснювали затримання, а також точні дані щодо місця утримання (принцип 12). На необхідності конкретизації в протоколі підстав затримання та точних відомостей стосовно його обставин наполягає й ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Корнейкова проти України» від 19.01.2012 визнав порушення п. 1 ст. 5 Конвенції з причини відсутності в протоколі затримання такої конкретизації, наведення в ньому стандартних посилань, які не враховували особливості розглядуваної справи1. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору; 6) повідомлення інших осіб про затримання - за змістом ст. 213 КПК уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо є підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання особа може зашкодити досудовому розслідуванню, уповноважена службова особа може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги негайності; 7) не пізніше 60 годин з моменту затримання особа має бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Встановлення такого строку для доставления затриманого до суду обумовлено тим, що слідчий суддя повинен мати достатньо часу для розгляду клопотання в судовому засіданні. При доставленні затриманого не пізніше 60 годин з моменту затримання у слідчого судді залишається 12 годин у межах 72-годинного строку, передбаченого ст. 29 Конституції України, що є цілком достатнім для постановления законної та обґрунтованої ухвали. Розгляд клопотання про застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування до особи, яку затримано без ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, як виняток, може здійснюватися слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. Такий розгляд можливий тільки за умови, що затримана без ухвали слідчого судді, суду особа з об’єктивних причин не могла бути доставлена у строк не пізніше шістдесяти годин із моменту затримання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 1ст. 192 КПК). Право затриманого у будь-який час оскаржити в суді своє затримання гарантується ст. 29 Конституції України, яка втілює міжнародно-правовий стандарт, що міститься у п. 4 ст. 5 КЗПЛ: «кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним». Право підозрюваного вимагати перевірки обґрунтованості затри- 1 Рішення ЄСПЛ у справі «Корнейкова проти України» від 19.01.2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: h«р://cmiskp.
мання передбачене й п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК, яка має значення загальної норми. Прот| на жаль, окремої процедури оскарження затримання законом не встановлено, а томі й слід керуватися правилами ст. 206 КПК, ч. 5 якої зобов’язує слідчого суддю звільї нити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких воні трималася, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особі без ухвали слідчого судді. Затримання з метою екстрадиції (у порядку ст. 582 КПК). Такий вид затримання передбачено законом для забезпечення можливості видачі осіб, які вчинили криї мінальні правопорушення (екстрадиції), а тому й відзначається певною специфікою! що обумовлена його метою та стосується підстав і порядку здійснення. Мета такого затримання полягає у виконанні запиту іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), яка перебуває на території України. Підставою для затриі мання з метою екстрадиції є оголошення іноземною державою у розшук особи у зв’язк] із вчиненням нею кримінального правопорушення. Згідно з п. 5 ст. 11 ЗУ «Про міліцію) від 20 грудня 1990 р. міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається! право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях: іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, в порядку і строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України. Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Отримавши таке повідомлення, прокурор перевіряє законність затримання особи та негайно інформує прокуратуру АРК, області, міст Києва чи Севастополя, яка протягом 60 годин після затримання повідомляє відповідний центральний орган України (Генеральну прокуратуру), який протягом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави. Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, повідомля- 1 єтьсяМЗС України. Якщо не встановлені обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється, протягом 60 годин з моменту затримання особа доставляється до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу тимчасового або екстрадиційного арешту, ініціатором якого виступає прокурор. Затримання з метою екстрадиції може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом (ч.7ст. 582 КПК). Питання для самоконтролю 1. Вкажіть запобіжні заходи, передбачені КПК? З якою метою вони застосовуються у кримінальному провадженні? 2. Охарактеризуйте загальні підстави та процесуальний порядок застосування запобіжних заходів. 3. Які обставини зобов’язаний урахувати слідчий суддя, суд при обранні запобіжного заходу?
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 80; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |