Процесуальний порядок початку досудового розслідування

Досудове провадження

лежно від чиїхось заяв і повідомлень, виявляють ознаки кримінального правопору­шення (наприклад, слідчий при досудовому розслідуванні іншого кримінального правопорушення, прокурор - при здійсненні нагляду). Формальним моментом відліку початку процесуальної діяльності в таких випадках є складання вказаними посадови­ми особами процесуального документа, в якому буде міститися ця інформація (напри­клад, рапорту, акта, довідки, протоколу).

Підстава для внесення відомостей до ЄРДР (початку досудового розслідування)1 -обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 214 КПК). Ці обставини у першу чергу повинні підтверджувати наявність таких елемен­тів складу кримінального правопорушення, як його об’єкта і об’єктивної сторони. Для початку досудового розслідування інформація про інші елементи складу кри­мінального правопорушення не є обов’язковою (хоча щодо окремих з них вона по­винна бути (наприклад, відомості про суб’єктів злочинів, передбачених статтями 393, 394 КК)). Саме на підставі інформації про вказані обставини вносяться відо­мості до ЄРДР про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушен­ня із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відпові­дальність.

Процесуальний порядок початку досудового розслідування включає прийняття і реєстрацію інформації про вчинене кримінальне правопорушення, які докладно регламентуються відомчими нормативними актами2. Кримінальний процесуальний закон встановлює лише декілька вихідних правил.

1. Відповідно до ч. о ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповно­важена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопору­шення3, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (зокрема, недопустимим є неприйняття або повернення заяви чи по-

' ї ї наявність та необхідність визначення чітко передбачена ч. 6 ст. 214 КПК.

2Див.: Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69); Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (затв. наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125); Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримі­нальні правопорушення та інші події (затв. наказом МВС від 19.11.2012 № 1050); Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені криміналь­ні правопорушення (затв. наказом Центрального управління СБУ від 16.11.2012 № 515; зареєстр. в МЮ 04.12.2012 за №2022/22334).

3Такими іншими службовими особами, відповідно до вказаних відомчих нормативних актів можуть бути, зокрема: 1) в органах внутрішніх справ: оперативні чергові або інші службові особи з числа членів основної чи додаткової слідчо-оперативної групи або інші службові особи, які додатково призначені керівником міськрайліноргану внутрішніх справ (оперативний черговий МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, помічник начальника - оперативний черговий, помічник начальника чергової частини - опера­тивний черговий, старший оперуповноважений (оперуповноважений) - черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового міськрайліноргану внутрішніх справ та пра­цівники інших структурних підрозділів, призначені підмінними черговими в установленому порядку); 2) в СБУ України співробітники чергової частини ЦУ або регіонального органу СБУ; службові особи, уповноважені керівником відповідного підрозділу або органу військової контррозвідки.

Глава 14

відомлення про кримінальне правопорушення під приводом обслуговування іншої території або з мотиву недостатності в них необхідних даних тощо).

2. Фізична або юридична особа, яка звернулася із яаявою або повідомленням пр кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочаті досудове розслідування, і яка не є потерпілим, - є заявником (чинний КПК вперші регламентував процесуальний статус цього суб’єкта кримінального процесу Згідні зі ст. 60 КПК заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, до| кумент, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 2) подавати на підтвердженні своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового роз слідування).

Прийняття інформації про вчинене кримінальне правопорушення. Що стосу­ється порядку прийняття інформації про вчинене кримінальне правопорушення, то на підставі аналізу вказаних вище відомчих нормативних актів можна виокремити певні його особливості.

1. Чинне кримінальне процесуальне законодавство передбачає необхідність при­
йняття (й подальшої реєстрації в ЄРДР) будь-якої інформації про вчинене криміналь­
не правопорушення без проведення її попередньої перевірки. Однак щодо цієї особ
ливості початку досудового розслідування слід зазначити таке:

а) інформація повинна стосуватися саме кримінального, а не адміністративного,
дисциплінарного чи іншого правопорушення. Тобто при її прийнятті потрібно ви]
значити, чи має вона ознаки приводу (заяви (повідомлення) про кримінальне право
порушення чи самостійного виявлення кримінального правопорушення) і чи міс­
титься в ній визначена підстава для початку кримінального провадження (ця ви
мога випливає із положення ч. 1 ст. 214 КПК). Якщо ні, то на неї не поширюють^
вимоги КПК та вказаних відомчих нормативних актів. Така інформація кваліфіку
ється як звернення громадян, приймається і розглядається в іншому порядку; коЛ
ж за результатами перевірки цієї інформації буде виявлено ознаки кримінального
правопорушення, посадова особа, яка її здійснювала, може повторно ініціювати
початок кримінального провадження, направивши слідчому, прокурору відповідний
рапорт чи інший документ (у такому випадку приводом буде самостійне виявлення
кримінального правопорушення);

б) перевірка інформації про кримінальне правопорушення до внесення відомосте!
до ЄРДР (тобто до початку досудового розслідування) не проводиться. Ні чинний КПКІ
ні відомчі нормативні акти не передбачають можливості її здійснення (передбачена!
ч. З ст. 214 КПК можливість проведення до внесення відомостей до ЄРДР такої слід]
чої (розшукової) дії, як огляд місця події, зумовлена більшою мірою не потребокі
перевірки, а необхідністю запобігти втраті доказової інформації).

2. Відомчі нормативні акти щодо порядку прийняття, розгляду і реєстрації отри-І
маної інформації про кримінальні правопорушення досить докладно регламентують'
особливості адміністративного порядку дій відповідних посадових осіб того чи інішн
го відомства. Вони містять норми щодо порядку прийняття й фіксування інформації
про кримінальні правопорушення, що є змістом не тільки кримінальних процесуаль-'
них, а також і адміністративних правовідносин. Це, зокрема, стосується:

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 112; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!