Процесуальні строки і процесуальні витрати

При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він пря­мо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, І ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов’язку, для виконання якого і встановлюється такий строк.

Після визначення початку перебігу строку, а потім початку його відліку подальше І обчислення провадиться з дотриманням таких правил. Перерви при обчисленні по­точного строку не припускаються. При обчисленні процесуального строку до нього включаються вихідні і святкові дні (у судах, прокуратурі і слідчих органах такими є субота і неділя, а також святкові дні - ч. 1 ст. 73 КЗпП), а при обчисленні строку годинами - і неробочий час (ч. 7 ст. 115 КПК).

При обчисленні строку днями та місяцями він закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку (ч. З ст. 115 КПК), але КПК передбачає норму, відповід­но до якої «якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах» (ч.6ст. 115 КПК).

При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число остан­нього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК). Цим «відповідним числом» за загальним правилом є число, з якого починається перебіг строку.

Закон передбачає два винятки з цього правила, які обумовлені календарним по­рядком обчислення.

1. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК). Так, двомісячний строк тримання під вартою, перебіг якого по­чався, скажімо, ЗО грудня 2012 p., сплив у лютому 2013 р. Але оскільки в лютому немає числа, що відповідає вищевказаному числу грудня, то згідно з викладеним правилом строк минув 28 лютого. Аналогічні ситуації можуть виникати, якщо строк починається з 31 числа, а закінчується в такі місяці, що мають тривалість у 30 ка­лендарних днів.

2. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день (вихідний або святковий), то строк автоматично продовжується. У цьому разі останнім днем строку вважається наступний за ним робочий день (ч. 7 ст. 115 КПК).

Правила про автоматичне скорочення й автоматичне продовження строків стосу­ються тільки тих із них, що обчислюються днями та місяцями. Вони не застосовують­ся до строків, обчислюваних годинами, а також до строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи (ч.7ст. 115 КПК).

Як вже зазначалося, процесуальний строк може бути встановлений не тільки законом або іншим нормативним актом, а й слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом. Встановлюються ці строки з урахуванням обставин конкретного кримі­нального провадження (ч. 1 ст. 114 КПК), але в будь-якому разі вони не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК, та мають бути такими,