Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

слідування не наділений також повноваженнями особисто скасовувати незаконні рі­шення слідчого, а повинен звернутися до прокурора із клопотанням про їх скасуван­ня. Закон не наділяє керівника органу досудового розслідування правом брати участь у проведенні слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, а також особисто проводити такі дії, якщо справа перебуває у провадженні слідчого. Досудо-ве розслідування керівник органу досудового розслідування вправі проводити тільки у випадках, якщо він прийняв справу до свого провадження та користується всіма повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 38, п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК). Враховуючи специфіку організаційних та контрольно-процесуальних повноважень керівника органу досудо­вого розслідування у кримінальному провадженні та відомчі акти, проведення досу­дового розслідування керівником доцільно при вчиненні навмисних убивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс. У таких виняткових випадках керівник органу досудо­вого розслідування демонструє своїм підлеглим засоби забезпечення ефективного досудового розслідування, знання кримінального процесуального законодавства, слідчої тактики, оскільки завжди має більший досвід слідчої практики та здатний за­безпечити якість проведення досудового розслідування.

Слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійсню­вати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 17 ч. 1 ст. З КПК).

Обсяг процесуальних повноважень і процесуальне положення слідчого не залежить від його відомчої приналежності. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповід­но до вимог кримінального процесуального законодавства, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повно­важень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК).

Під процесуальної самостійністю слідчого слід розуміти його право на підставі свого внутрішнього переконання, що грунтується на всебічному, повному й неупе-редженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись за­коном, приймати відповідні процесуальні рішення та вчиняти дії, пов’язані із рухом досудового розслідування (збирати докази, проводити слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, інші процесуальні дії тощо), застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, за винятком випадків, коли законом передбачене отри­мання на це згоди прокурора чи слідчого судді, з метою досягнення завдань кримі­нального провадження.

До змісту процесуальної самостійності слідчого входять: 1) процесуальна актив­ність слідчого; 2) свобода вибору шляхів вирішення завдань кримінального прова­дження на підставі внутрішнього переконання, що грунтується на всебічному, повно­му й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керу­ючись законом, з урахуванням обставин кримінального провадження та обраної тактики; 3) можливість слідчого обстоювати своє внутрішнє переконання, що скла­лося в ході кримінального провадження, в тому числі шляхом оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності прокурора, до прокурора вищого рівня, крім випадків,

Глава 5

передбачених КПК (ст. 311 КПК), та звернення до керівника органу досудового ро слідування (ч. 3 ст. 40 КПК); 4) прокурорський нагляд, відомчий та судовий контро» за законністю рішень, що приймаються, і дій, що вчиняються слідчим; 5) особиста відповідальність слідчого за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій (ч. 1 ст. 40 КПК); 6) наділення слідчого владними повноваженнями із одночасні закріпленням законодавчих гарантії, що встановлюють обов’язковість законних вимо доручень та процесуальних рішень слідчого (ч. 5 ст. 40, ч. З ст. 41 КПК), недопусти-мість втручання у процесуальну діяльність слідчого осіб, що не мають на те законнихі повноважень, в тому числі шляхом встановлення кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 40 КПК, ст. 343 КК), особливий порядок притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.

З метою досягнення завдань кримінального провадження, виконання своєї важли-вої функції закон наділяє слідчого в стадії досудового розслідування широким спекі тром повноважень. Залежно від їх характеру всі повноваження слідчого можна події лити на декілька груп. Зокрема, до повноважень, пов’язаних із початком досудоЛ го розслідування, відносяться: повноваження невідкладно, але не пізніше 24 годи! після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчи! ти про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (ст. 25, п. 1 ч. 2 ст. 40, ч. 1 ст. 214 КПК); невідкладноі у письмовій формі повідомити прокурора про початок досудового розслідування (1 6 ст. 214 КПК); у невідкладних випадках проводити огляд місця події (ч. З ст. 21І КПК); перевірити наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж крЛ мінального правопорушення (ч. 4 ст. 218 КПК).

Повноваження, пов’язані із рухом кримінального провадження: визначати пра-вову кваліфікацію кримінального правопорушення (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК); збираті докази, у порядку передбаченому законом (ч. 2 ст. 22, частини 1-2 ст. 93 КПК); про! водити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлі них КПК; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (рої шукових) дій відповідним оперативним підрозділам; призначати ревізії та перевірки! у порядку, визначеному законом; звертатися за погодженням із прокурором до слід! чого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального! провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшуковихі дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; за результатами! розслідування складати клопотання про застосування примусових заходів медичного! або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; приймати про] цесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, у тому числі щодо закриття кри] мінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК (пп. 2-9 ч і 2 ст. 40, ч. З ст. 110 КПК); звертатися до слідчого судді з клопотанням про накладення! грошового стягнення на учасників кримінального провадження (ст. 144 КПК); оголо-| шувати розшук підозрюваного (ч. 1 ст. 281 КПК) тощо.

Повноваження, пов’язані із забезпеченням прав та законних інтересів учасни­ків кримінального провадження: розглядати клопотання сторони захисту, потерпі­лого, його представника чи законного представника (ч. 1 ст. 220 КПК); у випадках,

Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
--------------------------------------------------------------------------------------------------------

передбачених законом, роз’яснювати права особам, які беруть участь у кримінально­му провадженні (ч. 2 ст. 20, ч. З ст. 223 КПК) тощо.

Повноваження по формуванню обвинувачення: за результатами розслідування складати обвинувальний акт та подавати його прокурору на затвердження (п. 7 ч. 2 ст. 40 КПК).

На забезпечення процесуальної самостійності слідчого спрямовані такі повно­важення: вимагати від органів державної влади, місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ, організації, службових осіб, інших фізичних осіб виконання своїх за­конних вимог та процесуальних рішень (ч. 5 ст. 40 КПК); у випадках відмови прокуро­ра у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій звертатися до керівника органу досудового роз-шдування, який після вивчення клопотання за необхідності вправі ініціювати розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів повинен погодити відповідне клопотання або відмовити у його погодженні (ч. З ст. 40); під час досудового розслідування оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випад­ків, передбачених КПК (ст. 311 КПК). Така скарга слідчого повинна подаватися в пись­мовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. Оскаржен­ня слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.

Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга, зобов’язана розглянути скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і прийня­ти одне із рішень: 1) залишити рішення чинним, визнати законними вчинені дії чи без­діяльність; 2) змінити рішення в частині; 3) скасувати рішення і прийняті нове рішення, визнати незаконними вчинені дії чи бездіяльність і зобов’язати вчинити нову дію.

Прийняте рішення повинно бути надіслано слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяль­ності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб (ст. 313 КПК).

Вже було зазначено, що слідчий має право доручати проведення слідчих (розшу­кових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підроз­ділам (п. З ч. 2 ст. 40 КПК, ч. 6 ст. 246 КПК). Проте слід зазначити, що такі доручення слідчий повинен надавати тільки у випадках, викликаних необхідністю. Це випливає із вимог закону. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 38 КПК досудове розслідування здій­снюють слідчі органу досудового розслідування. Згідно із ч. 1 ст. 92 КПК обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, покладається на слідчого та проку­рора. Таким чином, можливість доручення слідчим відповідним оперативним підроз­ділам проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій може

Глава 5

бути пов’язана із необхідністю прискорення досудового розслідування, оскількв слідчий не відволікається на проведення нескладних слідчих дій, а також із необхіл, ністю залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій фахівців опера) тивних підрозділів, які мають досвід, спеціальну підготовку, необхідну техніку для їх проведення. Отже, слідчий, як правило, повинен доручати проведення тільки та* слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, що можуть буті виконані за його відсутності без шкоди для кримінального провадження. Крім топ, слідчий повинен пам’ятати, що відповідальність за законність та своєчасність здій-снення процесуальних дій у кримінальному провадженні покладається законом самі на нього (ч. 1 ст. 40 КПК). Надання доручень на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій за відсутності до того необхідності та доціль­ності слід розглядати як зловживання слідчим своїми повноваженнями.

Незалежно від відомчої належності всі слідчі за своїм процесуальним положенням,¹ встановленим кримінальним процесуальним законом, діють під наглядом прокурора, що здійснюється у формі процесуального керівництва. Тому слідчі зобов’язані виконувші доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Умисне система™-не невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора наданих ним письмово в установленому КПК порядку, при здійсненні кримінальної. провадження тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 381і КК).

Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішен-| ня, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді або згоди прокурора. Такі рішення слідчого, як правило, пов’язанії втручанням в особисте життя особи, порушенням її прав та законних інтересів, та є га] рантією від зловживань. Зокрема, згода прокурора надається під час досудового проі вадження у випадках звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про застосу-І вання заходів забезпечення кримінального провадження: тимчасове обмеження у к<Л ристуванні спеціальним правом (ч. 1 ст. 150 КПК); відсторонення від посади (ч. ст. 155 КПК); тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК); арешт майнЗ (ч. 1 ст. 171 КПК); запобіжні заходи (ст. 176 КПК); при зверненні до слідчого судді і^ клопотанням про дозвіл на затримання особи з метою приводу для участі в розгляд^ клопотання про застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою* (ч. 1 ст. 188 КПК); клопотанням про застосування запобіжного заходу після затриманні особи без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального пра] вопорушення (ч. 1 ст. 192 КПК); клопотанням про продовження строку тримання піі вартою чи зміну запобіжного заходу (ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КПК).

Слідчий обов’язково погоджує з прокурором клопотання до слідчого судді про проведення слідчих дій, пов’язаних із проникненням до житла чи іншого володінні особи, - огляд, обшук, слідчий експеримент (ч. З ст. 233, ч. З ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч 1 ст. 240 КПК). У випадках, передбачених КПК, рішення про проведення негласниі слідчих (розшукових) дій приймає слідчий суддя на підставі клопотання слідчого! погодженого з прокурором (ч. З ст. 246, ст. 247). До таких дій відносяться втручанні у приватне спілкування (аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспоні денцію, її огляд і виїмка, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереі чи з електронних інформаційних систем) (ч. 2 ст. 258, статті 260-264 КПК); обстежені ня публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПКІ

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 191; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!