Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Сторона обвинувачення I

Відповідно до п. 19 ч.І ст. З КПК до сторони кримінального провадження з боку обвинувачення належать слідчий, керівник органу досудового розслідування, про- 1 курор.

Прокурор. В основі правового статусу прокурора в кримінальному провадженні! лежать конституційні норми, які мають засадниче значення для галузевого законодав-1 ства (статті 121-123 Конституції України). Крім того, правовий статус прокурора! визначається КПК, ЗУ «Про прокуратуру», положеннями міжнародних договорів! України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Важливого! значення у регулюванні правового статусу прокурора відіграють підзаконні акти, зо! крема, накази Генерального прокурора України, в яких містяться положення, спрямо-1 вані на підвищення ефективності прокурорської діяльності, вирішення завдань про! курора в кримінальному провадженні, створення необхідних умов для реалізації ни І покладених на нього державою функцій1. У своїй діяльності прокурори зобов’язані] дотримуватися етичних норм, які містяться у Кодексі професійної етики та поведінки] працівників прокуратури2.

Прокурор - учасник кримінального провадження, на якого законом покладено виконання у кримінальному провадженні функцій нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, а також підтримання державного обвинувачення в суді (ст. 121 Конституції України, ст. 5 ЗУ «Про прокуратуру»),

1 Див, напр.: Про Єдиний реєстр досудових розслідувань [Текст]: наказ Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012; Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні [Текст]: наказ Генерального прокурора № 4гн від 19 грудня 2012 p.; Про організацію діяльності прокуро­рів у кримінальному провадженні [Текст]: наказ Генерального прокурора України №4гн від 19 грудня 2012 p.; Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять опера­тивно-розшукову діяльність [Текст]: наказ Генерального прокурора України № 4/1 гн від 3 грудня 2012 р.

2 Схвалений Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 p., та за­тверджений Наказом Генерального прокурора України № 123 від 28 листопада 2012 р.

Як прокурори у кримінальному проваджені можуть виступати особи, перерахова­ні у п. 15 ч. 1 ст. З КПК, керівники органу прокуратури вказані у п. 9 ч. 1 ст. З КІЇК. До них, зокрема, відносяться Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, про­курор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримі­нальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури та здійснює свої повноваження з самого його початку до завершення (ст. 37 КПК). Таким чином, у кримінальному судочинстві запроваджується принцип незмінюваності про­курора, що повинен забезпечити ефективність здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, підтримання державного обви­нувачення в суді, виконання судових рішень та в цілому досягнення завдань кримі­нального провадження.

Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених законом. Зокрема, служ­бова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного про­курора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня, якщо за результатами розгляду скарги скасовано рішення цього прокурора або визнані неза­конними вчинені ним дії чи бездіяльність в досудовому провадженні (ч. З ст. 313 КПК).

Керівник відповідного органу прокуратури має право покласти на іншого проку­рора повноваження прокурора у випадках, якщо останній не може здійснювати свої повноваження через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні. У виняткових випадках повноваження прокурора мо­жуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього ор­гану прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування (ч. З ст. 37 КПК).

Якщо під час зміни обвинувачення керівник органу прокуратури, прокурор вищо­го рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та зобов’язаний самостійно взяти участь у ньому як прокурор або доручити таку участь іншому прокуророві (ч. 2 ст. 341 КПК).

Право подати апеляційну чи касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішен­ня ВСУ чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генераль­ний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Киє­ва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених як ними, так і прокурорами нижчого рівня. У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововияв-

Глава 5

леними обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури ви -| щого рівня (ч.4ст. 36 КПК).

Прокурор є учасником кримінального провадження, який бере участь у всіх його стадіях.

Згідно зі ст. 36 КПК прокурор у кримінальному провадженні здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесу­ального керівництва. По суті це означає, що саме на прокурора покладається обов’язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дії, сприяння створенню умов для нормального функцісі нування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимої законів України. Така нормативна модель прокурорської діяльності повинна забезі печити охорону прав та законних інтересів учасників кримінального провадження! законність кримінальної процесуальної діяльності слідчих та оперативних підрозділів! оскільки прокурор спрямовує досудове розслідування, має постійний доступ до про! цесуальної інформації, обізнаний про ключеві рішення, що приймаються слідчи 1 своєчасно усуває порушення закону, та здатна забезпечити якість підтримання дер| жавного обвинувачення в суді.

Багатостадійність кримінального провадження, конституційні функції прокурату­ри, особлива роль прокурора у кримінальному провадженні, який здійснює нагля! у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, обумовлюють шиї рокий спектр його повноважень, які можна класифікувати за різними підставами] залежно від стадій кримінального провадження, їх етапів чи окремих проваджень] залежно від виконуваних функцій; залежно від джерела нормативного закріплення] залежно від способу здійснення повноважень; залежно від рівня у системі органів! прокуратури тощо. У підгрунтя класифікації можна покласти характер процесуальних! повноважень прокурора та їх зміст. Зокрема, до повноважень прокурора, пов ’язанЛ із початком досудового розслідування, можна віднести: право безпосередньо при] ймати заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; вносити відповідні відомості до ЄРДР; особисто починати досудове розслідування за наявнос­ті до того відповідних підстав (ст. 25, п.1 ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 214 КПК); якщо відомос­ті до ЄРДР внесені ним безпосередньо, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матері­али до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслі­дування (п. З ч. 2 ст. 36, ч. 7 ст. 214 КПК).

Повноваження, пов’язані із забезпеченням законності досудового розслідуван­ня: забезпечувати виконання вимог закону щодо додержання розумних строків під час досудового розслідування (частини 1-3 ст. 28, ч. 2 ст. 114 КПК); мати повний до -| ступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового роз-' слідування (п. 2 ч. 2 ст. 36 КПК); заявити самовідвід у випадках, передбачених за­коном (ст. 77 КПК); брати участь у проведенні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних діях (п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК); скасову­вати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих (п. 7 ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 36 КПК); ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторо­нення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 79; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!