Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Суд

Серед учасників кримінального провадження суд займає виключне положення, I оскільки тільки він є державним органом, що здійснює судову владу у визначених законом процесуальних формах. Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Тільки суду належить право визнати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення й піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції Укра­їни), застосувати примусові заходи медичного або виховного характеру, звільнити від кримінальної відповідальності.

У кримінальному провадженні суд є суб’єктом, який діє на всіх його стадіях й у всіх видах проваджень, здійснюючи при цьому різні процесуальні функції - судовий контроль та правосуддя.

Під правосуддям слід розуміти правозастосовну діяльність суду з розгляду й ви­рішення питання про винуватість або невинуватість особи, яка реалізується з метою справедливого захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства й держави в особливій процесуальній формі в судовому засідан­ні з додержанням принципів права, результатом якої є акт правосуддя (рішення суду), що має обов’язковий характер і забезпечується авторитетом держави.

Реалізуючи функцію правосуддя, суд згідно із засадою змагальності (ст. 22 КПК), вирішує спір між сторонами обвинувачення й захисту, залишаючись об’єктивним і неупередженим. З метою забезпечення можливості ухвалення судом законного, об­грунтованого та справедливого рішення закон наділяє його широким колом дискре­ційних повноважень, використовуючи які він вирішує справу за власним розсудом, що грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом (ст! 94 КПК). При цьому під суддівським розсудом доцільно розуміти інтелектуально-вольову складову судової діяльності, яка спрямована на законне, об’єктивне, неупереджене і справед­ливе вирішення поставлених перед судом правових питань відповідно до нормативно визначених меж, основоположних засад і завдань кримінального провадження.

Під час здійснення правосуддя на суд покладається обов’язок забезпечення на­лежного використання учасниками судового провадження їх процесуальних прав і виконання обов’язків з метою з’ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення; визначення меж судового розгляду; дослідження доказів, їх пере­вірки та оцінки. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні (ч. З ст. 370 КПК). Разом з тим суд не має права за власною іні­ціативою збирати докази, проте його активність не виключається, а, навпаки, перед­бачається. Це зумовлено тим, що саме суд виступає гарантом поновлення порушених прав і законних інтересів людини, яка у відносинах з органами, що здійснюють кри­мінальне провадження, не виступає рівноправним суб’єктом, а тому й баланс при­ватних і публічних інтересів при розв’язанні правових конфліктів може бути забез­печений лише за умови процесуальної активності суду.

У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді, а у ви­значених законом випадках - присяжні, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у відправленні правосуддя (ст. 57 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Склад суду залежить від судової інстанції, санкції статті закону України про кри­мінальну відповідальність, а також особи, щодо якої відбувається кримінальне про­вадження.

Глава 5

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професій суддею одноособово, крім передбачених КПК випадків колегіального розгляду, я провадиться щодо:

- злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення вол строк більше десяти років або довічне позбавлення волі, - судом у складі трьох і фесійних суддів;

- службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідн, ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої кі горії посад державних службовців, - судом у складі трьох професійних суддів, мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

- у справах про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення в за клопотанням обвинуваченого кримінальне провадження здійснюється колепал судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. Якщо об нувачений є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище і повідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», або особою, посада якої віднес до першої категорії посад державних службовців, то у складі суду присяжних пови брати участь професійні судді, стаж роботи яких на посаді судді становить не мен п’яти років. Кримінальне провадження щодо декількох обвинувачених розглядаєт судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив к потання про такий розгляд.

Кримінальне провадження в апеляційному й касаційному порядку здійснюєті колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. У випадках, кс кримінальне провадження розглядається стосовно службових осіб, які займають о< бливо відповідальне становище згідно із ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», а так осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, в аі ляційному й касаційному порядку справа розглядається колегіально судом у склі (відповідно) п’яти й семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді су; не менше семи й десяти років (відповідно).

Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіаль судом з урахуванням положень ст. 453 КПК, а саме: а) справа про перегляд судово рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і т самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспіл но небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарані й від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судові рішень, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верх вного Суду України, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше дві третин суддів від складу цієї Судової палати; б) справа про перегляд судового ріше ня з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визн на Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні спраї судом розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Су; України, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох тре™ суддів від визначеного законом складу Верховного Суду України.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами провадиться тим» судом, який ухвалив це рішення (ст. 33 КПК), у такому самому чисельному (але и персональному) складі, в якому воно було ухвалено.

Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здій­снюється автоматизованою системою документообігу суду1 під час реєстрації відпо­відних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом імовірності, який враховує: а) кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів; б) заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в їх ухваленні і про перевірку яких порушується питання; в) пере­бування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні; г) закінчення строку їх повноважень (ст. 35 КПК, ст. 15 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Автоматизова­на система документообігу суду забезпечує об’єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів чер­говості й однакової кількості проваджень для кожного судді.

Крім функції правосуддя в кримінальному провадженні суд також виконує значну за своїм обсягом та напрямами функцію судового контролю, під якою слід розуміти за­сновану на законі кримінальну процесуальну діяльність спеціально уповноваженого суб’єкта - слідчого судді, здійснювану шляхом розгляду і вирішення клопотань і скарг сторін кримінального провадження, потерпілого з метою охорони прав і свобод особи, яка має як превентивний, так і правовідновлювальний характер. При цьому важливо підкреслити, що функція судового контролю не пов’язана з вирішенням питання ви­нуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Об’єктом правозахисної діяльності суду в межах функції судового контролю є: а) права, свободи й інтереси особи (фізичної або юридичної-), які обмежено, порушено чи може бути порушено у зв’язку з учиненим кримінальним правопорушенням або здійсненням кримінального провадження; б) інтереси суспільства (забезпечення со­ціальної справедливості, суспільної злагоди, правової захищеності кожного члена соціуму тощо); в) інтереси держави (забезпечення прав і свобод людини як вищої соціальної цінності, підтримання законності, правопорядку та ін.).

Суб’єктом реалізації функції судового контролю, як було зазначено, є слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у по­рядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтер­есів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, -голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республі­ки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів районного, районного у місті, міського й міськрайонного суду за пропозицією голови суду або будь-якого судді цього суду (якщо пропозиція голови суду не була підтримана) на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До моменту обрання слідчого судді відпо­відного суду його повноваження виконує найстарший за віком суддя цього суду. Слід­чий суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ

1 Порядок функціонування автоматизованов системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, яке було затверджено Радою суддів України за пого­дженням з ДСА України (наказ ДСА від 26.11.2010 № 188, Рішення Ради суддів України від 26.11.2010 №30) і введене в дію з 1.01.2011р.

Глава 5

та має пріоритетне значення (ч. 5 ст. 21 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів.

Особливість повноважень слідчого судді випливає із специфіки його діяльності й завдань. Він має бути наділений достатнім обсягом прав і обов’язків, оскільки йоп діяльність пов’язана зі специфічним об’єктом, який має особливу соціальну цінність,-правами і свободами особи.

З урахуванням зазначеного повноваження слідчого судді на досудовому проваджен­ні можна класифікувати залежно від їх процесуальної спрямованості на певні групи. ]

Повноваження слідчого судді при застосуванні заходів забезпечення кримінал* ного провадження під час досудового розслідування. За ухвалою слідчого судді за, стосовуються: а) заходи забезпечення кримінального провадження - судовий виклиі (ст. 134 КПК), привід (ст. 140 КПК), накладення грошового стягнення (гл. 12 КПК тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (гл. 13 КПК), відсторонен­ня від посади (гл. 14 КПК), тимчасовий доступ до речей і документів (гл. 15 КПК арешт майна (гл. 17 КПК), а також б) запобіжні заходи як особливий вид заходів за| безпечення кримінального провадження - особисте зобов’язання (ст. 179 КПК), осо] биста порука(ст. 180 КПК), домашній арешт (ст. 181 КПК), застава (ст. 182 КПК) тримання під вартою (ст. 183 КПК), екстрадиційний арешт (ст. 583 КПК) тощо.

Повноваження слідчого судді при проведенні процесуальних дій, які обмежують конституційні права людини. Слідчий суддя надає дозвіл на проведення: а) слідчиЗ (розшукових) дій - обшук (ст. 234 КПК), огляд житла чи іншого володіння особі (ст. 237 КПК), слідчий експеримент, що провадиться в житлі чи іншому володінні особи (ст. 240 КПК), примусове отримання зразків для експертизи (ч. З ст. 245 КПКІ допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відесі або телефонної конференції (ст. 567 КПК), тощо, а також б) негласних слідчих (розі шукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на ко­респонденцію (ст. 261 КПК), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття ін| формації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформац і з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК), обстеження публічно недоступниі місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), установлення місцезнаходжені ня радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю аб| місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК) тощо. Тільки за ухваї лою слідчого судді може бути здійснено проникнення до житла або іншого володінні особи (ст. 233 КПК).

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяль] ність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розсліду] вання. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяль! ність слідчого або прокурора: а) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неї внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отриманні заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасове! вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у нездійсненні інших прої цесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК строк; б) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; в) рішення слідчого про закриття кримінального провадження; г) рішення прокурора про закриття кримі-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 92; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!