Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

акт забезпечує як реалізацію його повноважень по формуванню державного обвину­вачення, так і по забезпеченню законності досудового розслідування. Повноваження прокурора погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дії, негласних слідчих (розшукових) дії, заходів забезпечення кримі­нального провадження одночасно реалізуються в межах його повноважень, пов’язаних із забезпеченням подальшого руху кримінального провадження та із забезпеченням законності досудового розслідування. Отже, це ще раз підкреслює взаємозв’язок по­вноважень прокурора та здатність тільки в їх єдності забезпечити ефективність ви­конуваних прокурором у кримінальному провадженні функцій та досягнення завдань кримінального провадження.

Керівник органу досудового розслідування - це службова особа, що очолює слідчій підрозділ органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро роз­слідування.

До керівників органів досудового розслідування закон відносить начальника Го­ловного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутріш­ніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податково­го законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступників, які діють у межах своїх повноважень (п. 8. ч. 1 ст. З КПК).

Керівник органу досудового розслідування має у кримінальному провадженні орга­нізаційні (ч. 1 ст. 39 КПК) та контрольно-процесуальні повноваження (ч. 2 ст. 39 КПК). Покладення на керівника органу досудового розслідування контрольних повноважень пояснюється безпосередньою близькістю до об’єкта контролю (зокрема дій і рішень слідчих), що створює необхідні умови для перевірки дотримання вимог закону, можли­вості попередити порушення або вчасно їх усунути. Крім того, керівник органу досудо­вого розслідування, як і прокурор та слідчий відноситься законом до осіб, на яких по­кладається обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини криміналь­ного провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).

Організаційні повноваження керівника органу досудового розслідування визна­чаються переважно відомчими актами. Зокрема, відповідно до Типового положення про слідчий відділ (відділення) міського, районного, лінійного управління (відділу) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, об­ластях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затвердженого Наказом МВС України 9 серпня 2012 р. № 686 до організаційних повноважень начальника слідчого відділу відноситься: визначення і затвердження функціональних обов’язків особово­го складу слідчого відділу та встановлення спеціалізації слідчих в розслідуванні окремих категорій кримінальних правопорушень; контроль за дотриманням службової дисципліни слідчими, їх заохочення та накладення дисциплінарних стягнень; органі­зація та забезпечення взаємодії слідчих з оперативними підрозділами при здійсненні ними слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а також з ор­ганами, що здійснюють експертну діяльність, органами прокуратури і суду; забезпе-

Глава 5

чення своєчасного виїзду слідчих на місця подій за заявами і повідомленнями прої кримінальні правопорушення, які належать до підслідності органів внутрішніх справ;І запобігання фактам утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не маю іі! на те законних повноважень; ведення обліку роботи слідчого відділу та кожного слід-І чого окремо, за якими визначаються результати їх діяльності; перевірка якості і свої єчасності виконання письмових доручень слідчих про проведення слідчих (розшуко-І вих) дій та негласних слідчих (розшукових) дій працівниками відповідних операпші них підрозділів; організація перевірки зберігання вилучених з місць подій речовиі доказів і документів тощо.

Контрольно-процесуальні повноваження передбачені кримінальним процесуаль-1 ним законодавством. Вони можуть бути класифіковані залежно від їх характеру на дві! групи. Повноваження, пов’язані із організацією та рухом кримінального проваї дження: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування! а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати стар-І шого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих (п. 1 ч. 2 ст. 39, ч. І ст. 214,1 ч. 2 ст. 484, ч. 1 ст. 499 КПК); відсторонювати слідчого від проведення досудового! розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної! ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за і наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу або у разі неефективного до! судового розслідування (п. 2 ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 83 КПК); ознайомлюватися з матеріаі лами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть! суперечити рішенням та вказівкам прокурора (п. З ч. 2 ст. 39 КПК); приймати відпо-І відні рішення у випадках, передбачених КПК (ч. 1 ст. 273, ч. 4 ст. 517 КПК); інщію-1 вати розгляд питань, порушених у клопотанні слідчого про застосування заходів за-1 безпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чиІ негласних слідчих (розшукових) дій при відмові прокурора їх погодити перед про-1 курором вищого рівня (ч. З ст. 40 КПК); здійснювати досудове розслідування, корис-1 туючись при цьому повноваженнями слідчого (п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК) тощо.

Повноваження, пов’язані із забезпеченням законності досудового розслідував і ня: вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх до- 1 пушення слідчим (п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК); погоджувати проведення слідчих (розшукових) І дій та негласних слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення І у випадках, передбачених КПК (п. 5 ч. 2 ст. 39, ч. 5 ст. 246, частини 2, 4 ст. 272 КПК), І а також здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Контрольно-процесуальні повноваження керівника органу досудового розсліду- І вання на відміну від наглядових процесуальних повноважень прокурора мають відо- І мчий характер та не підміняють нагляду прокурора, який здійснюється у формі про- І цесуального керівництва. Крім того, КПК передбачений механізм запобігання конку- І ренції між наглядом прокурора та відомчим процесуальним контролем. Суть його полягає в тому, що вказівки керівника органу досудового розслідування слідчому не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора (п. З ч. 2 ст. 39 КПК). Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі, невиконання яких тягне за собою перед­бачену законом відповідальність (ч. З ст. 39 КПК). Керівник органу досудового роз-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!