Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Ш

з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; укласти угоду про визнання винуватості чи про примирення з потерпілим тощо.

Захисник. Одним із суб’єктів сторони захисту в кримінальному провадженні є за­хисник. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої перед­бачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, воло­діє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (ч. І ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У кримінальному провадженні адвокат здійснює захист, під яким розуміється вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній дер­жаві (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).1

Частина 2 ст. 45 КПК закріплює підстави, коли адвокат не може виконувати функ­ції захисника в кримінальному провадженні. До них відносяться дві групи обставин:

1) коли відомості про адвоката не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або

2) стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупи­нення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Перелік цих ви­падків слід вважати вичерпним.

Захисник відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК може у будь-який момент бути залучений підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими осо­бами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у криміналь­ному провадженні.

У тих випадках, коли договір укладається не безпосередньо підозрюваним, обви­нуваченим, а іншими особами, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом, якщо у представника відсутні повноваження на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом (ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики). Закон не обмежує кількості захисників, котрі

1 Вбачається, що цей напрям діяльності адвоката в кримінальному провадженні не вичерпується зазначеними його видами. Стаття 59 Конституції України закріплює конституційне право кожного на правову допомогу. Це положення за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесу­альних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі по­рушення (п. 6 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Глава 5

можуть бути залучені до захисту в досудовому провадженні, що ж стосується судово­го розгляду, то відповідно до ч. З ст. 46 КПК кількість захисників одного обвинуваче-ного одночасно не може бути більше п’яти (ч. З ст. 46 КПК).

З метою реалізації права на захист затриманих осіб чи осіб, які тримаються під вартою, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати такій особі допо­могу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити за-хисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Реалізація цього конституційної* положення зобов’язує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд утримуватися ві] надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. Такий обов’язок також є гарантією забезпечення права на правову допомогу, що має надаватися ком­петентною та неупередженою особою, яка не має будь-яких особистих інтересів у конкретному кримінальному провадженні, а діє виключно в інтересах підозрюва­ного, обвинуваченого.

Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленні! законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити йог! на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.

Реалізація даного права повинна здійснюватися лише при наявності певних умов, а саме: відмова від захисника має бути добровільною і надходити від підозрюваного! обвинуваченого. При відмові від конкретного захисника цим особам має бути надані реальна можливість його заміни іншим захисником.

Частиною 2 ст. 54 КПК закріплені особливості порядку такої відмови. Так, від­мова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності за] хисника після надання можливості для конфіденційного спілкування захисника з піді захисним. Таке правило є гарантією забезпечення добровільності відмови від захисі ника і усвідомлення підозрюваним, обвинуваченим правових наслідків свого рішення'!

Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі відповідної про­цесуальної дії.

Відмова від захисника не є остаточною. У разі зміни свого рішення щодо участі захисника підозрюваний, обвинувачений має право запросити його у будь-якій стадії кримінального провадження.

Коли участь захисника у кримінальному провадженні відповідно до ст. 52 КПК є обов’язковою, відмова від нього не приймається. У такому випадку підозрюваному] обвинуваченому роз’яснюється його право замінити захисника. Якщо підозрюваний! обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисниі повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, для здійснення захисі ту за призначенням слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом.

1 У рішенні ЄСПЛ «Яременко проти України» (2008 р.) відмова від захисника, зроблена обвинува­ченим без участі захисника під тиском працівників міліції, розцінена Судом як очевидна відсутність законних підстав для усунення захисника, що викликала серйозні питання стосовно справедливості процесу загалом, а тому й порушення ч. З (с) ст. 6 Конвенції.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 105; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!