КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
Підстави залучення захисника за призначенням встановлені ч. 1 ст. 49 КПК. Участь захисника у кримінальному провадженні має бути забезпечена у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Перелік випадків, у яких захисник залучається за призначенням, не є вичерпним. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. Рішення про залучення захисника за призначенням має бути формалізовано слідчим, прокурором у постанові, а слідчим суддею, судом - в ухвалі. Вимоги щодо форми та змісту постанови як виду процесуальних рішень слідчого, прокурора встановлено ст. ПО КПК. Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам, передбаченим статтями 370, 372 КПК, з урахуванням особливостей рішення про призначення захисника. Мотивувальна частина цих процесуальних рішень повинна включати обґрунтування необхідності залучення захисника до участі в кримінальному провадженні із зазначенням однієї із підстав, що містяться у законі. Резолютивна частина постанови, ухвали має містити рішення про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові, ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні1. Постанова, ухвала про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом. Зокрема, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» такі дії можуть утворювати склад дисциплінарного проступку адвоката, а тому й тягти застосування до нього дисциплінарної відповідальності. У виняткових випадках слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають право залучити захисника для проведення окремої процесуальної дії (ч. 1 ст. 53 КПК). Таке залучення допускається лише у невідкладних випадках. Під останніми розуміються випадки, коли: 1) є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника; 2) якщо підозрюва- 1 Відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» захист від обвинувачення є видом вторинної правової допомоги. Суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
ний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника; 3) прибут-І тя обраного захисника неможливе. Під невідкладними процесуальними діями слід розуміти такі дії, зволікання з про-1 веденням яких може викликати негативні наслідки для кримінального провадження! зникнення слідів кримінального правопорушення або особи, яка його вчинила, пред-І метів, що можуть мати значення речових доказів, зміну обстановки тощо. Порядок залучення захисника здійснюється за правилами, передбаченими ст. 491 КПК. Оскільки у невідкладних випадках захисник виконує свої обов’язки тимчасово, то це не покладає на нього обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії (ч. 5 ст. 53 КПК). Завдання його діяльності вважаються вичерпаними по закінченні тієї процесуальної дії, для участі в якій його було залучено. У даному випадку його участь слід розглядати не тільки як гарантію забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, а і як гарантію здійснення кримінального провадження в цілому, адже без його участі в окремих випадках неможливий подальший рух самого кримінального провадження. Для участі в кримінальному провадженні захисник повинен підтвердити свої по-вноваження. Частина 1 ст. 50 КПК закріплює необхідні документи, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні. До них відносяться дві групи документів: 1) документ, що підтверджує право особи на зайняття адвокатською діяльністю взагалі (оскільки захисником може бути виключно адвокат); 2) документи, які підтверджують право цієї особи бути захисником у конкретному кримінальному провадженні. До документів, які підтверджують персоналізацію здійснюваного захисту (юридичні підстави), відносяться: ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. У залежності від форми здійснення адвокат-ської діяльності ордер видається адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Типову форму ордера затверджує Рада адвокатів України. Договір (доручення) є документом, згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об’єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта, його представника або органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт, його представник або орган (установа), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, - зобов’язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов’язані з виконанням угоди. Забороняється встановлення будь-яких додаткових вимог чи умов, крім І пред’явлення захисником документів, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК, для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному прова-
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 74; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |