Поняття про якість знань

У педагогічній літературі якість знань визначається на основі таких їхніх параметрів: міцності, повноти, глибини, оперативності, гнучкості, конкретності та узагальненості, систематичності, системності та ін.

Міцність знань пов'язується з тривалістю збереження у пам'яті вивченого навчального матеріалу, яке характеризується повнотою, легкістю і безпомилковістю відтворення.

Повнота визначається кількістю засвоєних елементів знань, які стосуються об'єкта навчального пізнання, визначеного на основі навчальної програми.

Глибина характеризується числом усвідомлених учнями суттєвих зв'язків і відношень у знаннях.

З глибиною засвоєння знань тісно пов'язаний ступінь їхньої абстракції, їх є чотири: феноменологічний, аналітико-синтетичний, прогностичний, аксіоматичний.

Феноменологічний ступінь абстракції – зовнішній, описовий, феноменологічний виклад явищ; каталогізація об'єктів, констатація їхніх якостей; мова використовується на побутовому рівні.

Аналітико-синтетичний – елементарне пояснення природи та властивостей об'єктів, закономірностей, явищ; забезпечує передумови для використання мови науки.

Прогностичний – пояснення явищ певної галузі із створенням їхньої кількісної теорії, моделюванням основних процесів, аналітичним уявленням їхніх законів і властивостей; створюються можливості для прогнозу термінів і кількісних характеристик у вихідних даних процесів та явищ.

Аксіоматичний – пояснення явищ із використанням високого ступеня узагальнення опису як за широтою охоплення матеріалу, так і глибиною проникнення в його суть; відомі загальні закони функціонування об'єктів будь-якої природи; можливий точний і довгостроковий прогноз.

Оперативність пов'язана з умінням учня швидко використовувати здобуті знання у стандартних, однотипних ситуаціях.

Гнучкість п ередбачає засвоєння вмінь застосовувати їх у змінених умовах або, як прийнято вважати, у нестандартних ситуаціях. Гнучкість певним чином визначається рівнем засвоєння знань.

У педагогічній та психологічній науці виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий.

Розпізнавальний рівень передбачає репродуктивну діяльність за умови опори на підказку.

Репродуктивний рівень характеризується відтворенням об'єктивної інформації про об'єкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у пам'яті.

Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розв'язування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт.

Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розв'язування особливої складності завдань та задач).

Конкретність і узагальненість – уміння бачити конкретні вияви узагальненого знання і підводити конкретні знання під узагальнені.

Систематичність – свідчить про вміння засвоювати навчальний матеріал у його логічній послідовності.

Системність-усвідомлення об'єкта пізнання в єдності всіх його елементів та у взаємозв'язках між ними; вміння визначати системотворчий чинник та емерджентну властивість об'єкта пізнання як системи.

Перераховані параметри знань тісно взаємозв'язані між собою. Так, на їхню оперативність впливають повнота та глибина. Гнучкість знань тісно зв'язана з їхньою оперативністю і систематичністю. Міцність знань залежить від частоти оперування ними. На оперативність і гнучкість їх у свою чергу впливають конкретність, узагальненість, системність.

Питання для самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність функцій оцінки та аналізу знань, умінь та навичок.

2. Розкрийте сутність видів контролю знань, умінь, навичок учнів.

3. Який зміст Ви вкладаєте в поняття «оцінка», «бал»?

4. Ознайомтесь із працями В.Ф. Шаталова і випішить цікаві для Вас міркування щодо аналізу й оцінки знань, умінь і навичок студентів.

Лекція № 6

Тема: Сутність, напрями, закономірності та принципи виховання

Література:

1. Волкова Н. П. Педагогка: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н. П. Волкова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с. – (Алма-матер)
2. Зайченко І. В. Педагогіка: навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Іван Васильович Зайченко. – [2-ге вид.]. – К.: Освіта України, 2008. – 528 с.

3. Кузьмінський А. І. Педагогіка: підручник / А. І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. –2- вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 445 с. – (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).

1. Мазоха Д. С. Педагогіка: навч. посіб. / Д. С. Мазоха, Н. І. Опанасенко. – К.: Цент навчальної літератури, 2005. – 232 с.
2. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посіб. / Н. Є. Моисеюк. – [3-те вид., допов.]. – К.: ВАТ КДНК, 2001. – 608 с.
3. Фіцула М. М.Педагогіка: посібник / М. М.Фіцула. – К.: Академія, 2006. – 302 с.
4. Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посібник / В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

План

1. Специфіка, рушійні сили й етапи процесу виховання. Закономірності та принципи виховання.

2. Загальні методи та форми організації виховного процесу.

3. Самовиховання як компонент виховання та спеціально організований процес.

4. Основні напрями виховання.

Основний зміст

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!