КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою оцінювання
Ця шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. Передбачено, що при оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до того певним чином спонукала попередня система оцінювання. Критерії оцінювання ґрунтуються на позитивному принципі, за якого оцінки не поділяються на ті, що виконують заохочувальну і каральну функції. При цьому перевідними є всі оцінки 12-бальної системи оцінювання, які виставляються у відповідний документ про освіту. Залежно від ступеня компетентності учня розрізняють чотири рівні навчальних досягнень: низький (рецептивно-продуктивний); середній (репродуктивний); достатній (конструктивно-варіативний); високий (творчий). У загально дидактичному плані ці рівні визначаються такими характеристиками: низький - характеризується дифузно-розсіяним уявленням про предмети та явища, на основі якого учень може відрізняти їх від інших; середній – учень вказує на ознаки поняття (явища), здатний вирішувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; достатній – характеризується знанням суттєвих ознак понять (явищ), учень оперує ними, тобто вирішує стандартні завдання, однак його розуміння пов'язане з одиничними образами, не узагальнене, школяр не вміє переносити знання і використовувати їх в інших ситуаціях; високий – характеризується засвоєнням не лише суттєвих ознак поняття, а і його зв'язків з іншими, знання узагальнені, системні, учень здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях, його навчальна діяльність має дослідний характер. Названі критерії дають змогу оцінювати навчальні досягнення учнів за 12-бальною системою оцінювання таким чином (див. табл. 3.1). Вимоги до оцінки результатів навчання. Слово "оцінка" означає характеристику цінності, рівень значення для людини певних об'єктів, явищ, процесів. У навчальній діяльності оцінка передбачає встановлення ступеня поставлених перед учнями навчальних завдань. Для дотримування об'єктивності під час оцінювання кожна оцінка потребує свого обґрунтування. Певним чином його потребує й кожна система оцінювання. У зарубіжній практиці відомі різні системи оцінок, які різняться як у принципах, так і у виборі способів виставлення. Так, у Німеччині поширена шестирівнева шкала оцінок. Кожній із них відповідає визначена сума балів: відмінно (1)= 15, 14, 13 балів; добре (2)=12, 11, 10 балів; задовільно (3)=9, 8, 7 балів; нижче задовільного (4)=6,5,4 бали; слабко (5) = 3,2,1 бали; незадовільно (0) = 0 балів. У Данії в молодшій школі оцінки не виставляються. У середній же охоплює оціночні показники від 0 до 13. Так, якісному показнику «відмінно» відповідають такі кількісні: 13 (надзвичайно незалежна і відмінна відповідь чи робота); 11 (незалежна і відмінна); 10 (відмінна, але не завжди незалежна). Якісний показник «середньо» пов'язується із такими кількісними вимірниками: 9 (відповідь чи робота дещо вища за середню); 8 (середня); 7 (посередня). Показник «склав непевно»: 6 (відповідь та робота дещо непевні, але в основному задовільні); 5 (непевні та незадовільні); 4 (дуже непевні та незадовільні). Неприйнятність відповіді чи роботи пов'язується з кількісним показником 0. У Франції, наприклад, знання ліцеїстів під час складання випускних екзаменів оцінюють 20-бальною шкалою (від 0 до 20). До того ж для кожного предмета встановлюють певний ваговий коефіцієнт, за допомогою якого визначається значення цього предмета для обраної учнем спеціальності, профілю або відділення ліцею. Зважаючи на це, оцінки з профілюючих предметів набувають вищої ваги. Для встановлення об'єктивності оцінювання в європейських країнах паралельно з внутрішнім використовують зовнішнє оцінювання. Воно дає змогу отримати дані щодо якості знань учнів на регіональному або національному рівнях для своєчасного вжиття заходів щодо поліпшення освітньої справи. В історії вітчизняної освіти в радянський період в оцінюванні знань учнів спостерігалося кілька поворотних моментів. Наприклад, у травні 1918 року були відмінені бальні оцінки знань і поведінки учнів. У вересні 1935 року було встановлено п'ять словесних оцінок: «дуже погано», «погано», «посередньо», «добре», «відмінно». У січні 1944 року словесну систему оцінки і поведінки замінили цифровою п'ятибальною системою, «одиниця» і «двійка» якої в умовах так званої командно-адміністративної системи стали носіями в основному каральної функції. Уведена з вересня 2000 року 12-бальна оціночна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів, націлена на інтегрований результат засвоєння учнями всіх компонентів змісту шкільної освіти: знань, умінь, навичок, досвіду здійснення творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до світу – комплекс компетенцій, яких потребує сучасне життя. Основними з них є «... політичні та соціальні, пов'язані зі здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні та розвиткові демократичних інститутів суспільства; ті, що стосуються життя у полі культурному суспільстві, розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; пов'язані з володінням усною і писемною рідною та іншими мовами; пов'язані з потребою добувати та аналізувати й застосовувати інформацію, володіти інформаційними технологіями; щодо бажання й готовності постійно навчатися як у професійному, так і в особистому та суспільному планах" (До підсумкової Колегії Міністерства освіти і науки України// Освіта України. 2000. -16 верес. - Додаток №5 до рішення Колегії Міністерства освіти і науки від 17.08.2000 р.). Зважаючи на це, об'єктом оцінювання стає інтегрований результат рівня навчальної діяльності учнів, тобто та " критична маса" або емерджентна властивість системи навчання, яка своєю якістю вже не зводиться до суми властивостей її окремих елементів і яка в акмеології освіти на перехідних вікових етапах визначається як глобальна зрілість школяра.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 88; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |