Розділ III. Теоретичні засади процесу виховання особистості

Тема 8. Сутність, напрями, закономірності та принципи виховного процесу

Процес виховання: сутність, основні проблеми в історії та на сучасному етапі, їх науковий аналіз. Виховний ідеал у системі виховної роботи з молоддю: історія, сучасність. Українські виховні традиції. Думки про виховання відомих українських педагогів, громадських діячів та вчених. Рушійні сили виховання. Загальна характеристика структурних елементів вихованого процесу: мета, завдання, закономірності, принципи, форми, методи, засоби, результати виховання та їх коригування. Предметна та функціональна площини організаційної системи виховання. Основні організаційні етапи процесу виховання за критеріями зв'язку і залежності між його структурними елементами та послідовності педагогічних дій. Самовиховання як вища форма розвитку особистості: сутність, характеристика основного змісту.

Закономірності як стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі зв'язки у процесі виховання, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості. Загальна характеристика основних закономірностей виховання: у процесі виховання здійснюється засвоєння особистістю здобутків культури людства; виховання зумовлює індивідуальний розвиток особистості; залежність виховання від соціального середовища та соціальних умов; процес виховання і самовиховання зумовлені суперечністю між зовнішніми і внутрішніми умовами розвитку особистості; виховання буде успішним за умови педагогічно доцільного спрямування діяльності особистості, інші. Принципи виховання як вихідні положення, які відображають загальні закономірності процесу і визначають вимоги до змісту, організації та методів виховного впливу. Сутність, зміст основних принципів виховного процесу: цілеспрямованості; урахування вікових та індивідуальних особливостей особистості; системності, систематичності та послідовності; зв'язку виховання з життям; поєднання поваги до особистості з розумовою вимогою до неї; єдності педагогічних вимог; комплексного підходу; автентичності; гуманізації; природовідповідності; культуровідповідності; демократизації; етнізації; акмеологічної спрямованості, інші.

Зміст виховання як суспільна проблема. Науковці про зміст виховного процесу і виховання як суспільного явища. Виховання громадянської культури (патріотизм, правосвідомість, моральність, політична освіченість, трудова активність). Виховання розумової культури як розвиток інтелектуальних здібностей, саморегуляції її інтелектуальної діяльності. Виховання моральної культури особистості (морально-етичні норми, ідеали, почуття, переконання; моральна культура особистості; моральні цінності: загальнолюдські, національні, громадянські, сімейні, особистісні тощо). Трудове, екологічне, естетичне, правове, фізичне, статеве виховання. Самовиховання особистості як процес самовдосконалення особистісних якостей.

Тема 9. Роль колективу у вихованні особистості

Поняття про колектив, його ознаки, функції, структура. Дві точки зору науковців (позитивна і негативна) на роль і місце колективу у формуванні і розвитку особистості. Колектив як форма виховання особистості. Освітянські та трудові колективи. Етапи формування колективу: авторитет вчителя, вплив активу, становлення колективу, розвиток самоврядування, рух на шляху розвитку. Колектив і особистість. Педагогічне керівництво колективом. Теорія колективу А.С. Макаренка. Закони, принципи, етапи життєдіяльності колективу. В.О. Сухомлинський про виховання колективу і його вплив на особистість: сутність, зміст, принципи, специфічні ідейні положення.

Розвиток учнівського і студентського самоврядування у сучасній школі.

Тема 10. Форми і методи виховання та самовиховання

Поняття про організаційні форми виховного процесу. Класифікація виховних форм: за кількістю учасників (індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні), масові); за місцем проведення (класні (аудиторні), позакласні (позааудиторні), позашкільні (позавузівські), у трудовому колективі, інші); за складністю організації (прості та комплексні); за цільовою спрямованістю (інформаційні, традиційні, народні форми дозвілля, сучасні форми культурно-дозвільної діяльності; специфічні форми сфери туризму; специфічні форми сфери спорту). Комплексний підхід в організації та проведенні виховних форм. Виховні справи. Інноваційна тематика виховних справ. Виховна справа як система, її інноваційна театралізація та художня виразність (сценарій, сюжет, конфлікт, композиція, кульмінація, фінал тощо). Поняття про методи виховання і самовиховання. Прийоми виховання та самовиховання. Проблема класифікації методів виховного процесу. Сутність, загальна характеристика методів: формування свідомості особистості (бесіди, лекції, дискусії, переконання, навіювання, приклад); організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки (привчання, педагогічна вимога, громадська думка; довір'я, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування); стимулювання діяльності й поведінки (гра, змагання, заохочення, покарання); самовиховання (самопізнання, самооцінка, саморегуляція). Методи виховання та самовиховання як структурні елементи автевтично спрямованої особистості. Вибір методів виховання та самовиховання.

3. Структура навчальної дисципліни

«Загальні основи педагогіки»

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 90; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!