Розділ II. Дидактика: теорія освіти і навчання

Тема 4. Дидактика як наука. Зміст освіти

Поняття про дидактику, її об'єкт, предмет, функції, завдання. Дидактика як наукова дисципліна, що досліджує теоретичні та методичні засади навчання.Закони, закономірності та принципи навчання. Закон – необхідне, суттєве, стійке, повторюване відношення між явищами; внутрішній і необхідний, всезагальний і суттєвий зв’язок предметів і явищ об’єктивної дійсності; загальні, необхідні й суттєві зв’язки між предметами й процесами. Загальні закони навчання: закон соціальної обумовленості цілей, змісту, форм і методів навчання; закон взаємозв’язку самореалізації й освітнього середовища; закон взаємозв’язку навчання, виховання й розвитку; закон обумовленості результатів навчання характером освітньої діяльності учнів; закон цілісності і єдності освітнього процесу.

Закономірності навчання – це об’єктивні, суттєві, стійкі, повторювані зв’язки між складовими частинами, компонентами процесу навчання.

Принципи навчання – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчання відповідно до його цілей і закономірностей. Основні принципи навчання та їх відображення в законодавстві України.

Основні завдання дидактики – розробка проблем: чому вчити і як учити; сучасна наука інтенсивно досліджує також проблеми: коли, де, кого й навіщо вчити. Категорії дидактики (освіта і навчання, викладання і учіння, закономірності, принципи, процес навчання і його основні компоненти), зв'язок дидактики з іншими науками (філософія, соціологія, психологія, анатомія та фізіологія, шкільна гігієна, кібернетика, акмеологія, методики конкретних навчальних предметів). Історія розвитку дидактики (Ратке, Коменський, Гербарт). Провідні дидактичні принципи.

Зміст освіти: дефініція, державні стандарти, історія та актуальні проблеми. Людина розумна, інноваційна, глобалістична. Самодостатня особистість. Структура змісту освіти: знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності та емоційного ставлення до світу. Характеристика теорій освіти, які в різний час впливали на зміст: формальна, матеріальна, дидактичний утилітаризм, проектна система, проблемно-комплексна, теорія структуралізму, інші. Нормативні засади реалізації змісту освіти в сучасних навчальних закладах. Навчальні плани і програми навчальних дисциплін. Наукові вимоги до формування змісту освіти. Стратегія відбору та структурування змісту під час підготовки до заняття.

Варіативна та інваріантна складова змісту освіти.

Тема 5. Процес навчання та його функції

Сутність процесу навчання, його функції (освітня, виховна, розвиваюча). Основні складові навчального процесу: 1. Мета навчання. 2. Завдання навчання. 3. Зміст освіти (навчання). 4. Методи навчання. 5. Засоби навчання. 6. Форми організації навчання. 7. Результати навчання. 8. Принципи навчання.

Загальна характеристика діяльності (викладання, учіння) основних суб'єктів навчального процесу. Процес навчання як система, його структурні компоненти: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльний, контрольно-регулювальний, оціночно-результативний. Стратегія підготовки суб'єкта викладання до заняття. Методологічні засади процесу навчання. Внутрішній процес засвоєння знань та його структура: сприймання навчального матеріалу, осмислення і розуміння, узагальнення, запам'ятовування, закріплення, відтворення. Стратегія викладача, спрямована на врахування індивідуальних особливостей та дотримання під час навчання закономірностей внутрішнього процесу засвоєння знань особистістю.

Мета навчання як базова основа для визначення його цілей. Характеристика основних груп взаємопов'язаних освітніх цілей: навчальних, розвивальних, виховних. Класифікація цілей навчання у зарубіжній педагогіці – таксономія Блума (цілі когнітивні; цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу; цілі психомоторної сфери). Елементи таксономії Блума (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Ієрархія цілей навчання. Характеристика стимуляційно-мотиваційного компоненту процесу навчання. Позитивні і негативні мотиви навчання. Класифікація мотивів навчання (соціальні, пізнавальні, професійно-ціннісні). Мотивація учіння та його стимулювання.

Тема 6. Види, форми та методи організації навчального процесу

Загальна характеристика сутності, змісту, специфіки видів навчання. Пояснювально-ілюстративне навчання. Проблемне навчання. Програмоване навчання. Діалогічне навчання. Модульне навчання. Алгоритмізоване навчання. Дистанційне навчання. Особистісно-орієнтоване навчання.

Поняття про форми навчання. Історія форм організації навчання. Класно-урочна система навчання. Класифікація організаційних форм навчального процесу в різних закладах освіти. Форми організації навчання:Урок. Нестандартний урок. Позаурочні форми навчання. Факультатив. Семінарські заняття. Практикум. Навчальна екскурсія. Предметні гуртки. Домашня робота. Лекція – основна форма організації навчально-пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі України. Типи, види, структурні елементи лекції. Семінар, лабораторна робота в системі вузівського навчання. Самостійна робота студента в системі форм навчання. Змістова структура реферату, курсової, дипломної і магістерської роботи.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.

Функції методів навчання: освітня (методи сприяють набуттю учнями знань, умінь, навичок); виховна (методи сприяють формуванню певної системи емоційно-ціннісних ставлень особистості до навколишнього світу); розвивальна (полягає у розвитку пізнавальних процесів); спонукальна (полягає у стимулюванні інтересу учнів до навчання, формуванні позитивних мотивів навчання); контрольно-коригуюча (дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок).

Класифікації методів навчання:

· за джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Галант).

· за основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання: методи вивчення нового матеріалу, методи закріплення, методи формування умінь і навичок, методи застосування знань на практиці, методи перевірки знань (М. Данилов, Б. Єсипов).

· за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.Скаткін, І. Лернер).

· за категоріями теорії пізнання: дедуктивні та індуктивні, чуттєві й абстрактні, теоретичні і практичні.

Вибір методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Тема 7. Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів

Поняття про контроль як діагностику навчально-пізнавальної діяльності та його функції. Загальна характеристика принципів контролю та його видів. Основні параметри якості знань та їх розвиток в історії педагогічної практики. Критерії оцінювання. Рівні знань. Тестування успішності. Самоконтроль та самооцінка. Система оцінювання успішності вихованців.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 75; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!