Запитання. Завдання 2 страница

н ^ п.

^х,<Р, (12.13)

А=1 _Р1 "Н

1=1 Л=1

Рис. 12.5. Матрична модель фірми «Марафон асошіейтз»

С — розширення ринку,

§— збільшення продажу,

г — зростання рентабельності власних фондів;

к — зростання вартості капіталу.

Матриця містить шість зон, обмежених діагоналлю та вертикальними і горизонтальними лініями, в яких розташована різна запланована до випуску продукція. За допомогою матриці можна отримати загальну картину впливу випуску різних видів продукції на досліджувані показники і проаналізувати її з метою визначення найвигідніших видів продукції, відмовитися від деяких чи поступово згортати їх виробництво.

Управління матеріальними (товарними) запасами і ма-теріалопостачанням (товаропостачанням). У процесі розвитку організацій сформувалося кілька систем регулювання матеріальних (товарних) запасів залежно від вихід-

Забезпечення ефективної діяльності організації

Управління функціонуванням операційних систем

них параметрів, які їх регламентують. Найчастіше такими параметрами є розміри замовлень на поповнення запасів, періодичність замовлення, підтримуваний рівень і допустимі коливання запасів та ін.

Система з фіксованим рівнем замовлення. У такій системі розмір замовлення на поповнення запасів є сталою величиною, а чергова поставка здійснюється при зменшенні наявних запасів до певного критичного рівня (точки замовлення). У процесі функціонування системи запас поповнюється щоразу на ту саму величину, але інтервали поповнення і можуть бути різними залежно від витрат запасу (рис. 12.6).

Рис. 12.6. Графічне зображення системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Система з фіксованим розміром замовлення має два регулюючі параметри: точку замовлення (фіксований рівень запасу, при досягненні якого організовують поставку чергової партії) і розмір замовлення (величина партії поставки), який є сталим. Максимальний розмір запасів коливається залежно від того, як вони витрачаються в період між поданням замовлення й надходженням чергової партії поставки.

Система з фіксованим розміром замовлення потребує регулярного обліку руху залишків для того, щоб не проґавити точку замовлення. Умовою ефективного її функціонування є відносна стабільність часу, необхідного на організацію й поставку чергової партії сировини, комплектуючих тощо.

Система з фіксованою періодичністю замовлення. У цій системі замовлення на чергові поставки повторюються через однакові проміжки часу (подекадно, помісячно та ін.). Наприкінці кожного періоду перевіряють рівень запасів і, орієнтуючись на нього, визначають розмір поставки. У процесі функціонування системи запас поповнюють щоразу до певного рівня, який не перевищує максимального запасу. При цьому розмір поставки залежить від витрат запасу в попередній період (рис. 12.7).

Максимальний запас

Фіксовані періоди замовлення

Рис. 12.7. Графічне зображення системи управління запасами з фіксованою періодичністю поставок

Регулюючими параметрами цієї системи є максимальний рівень, до якого здійснюється поповнення запасів, і тривалість періоду їх поповнення. Ці параметри є сталими. Змінюється лише розмір партії поставки. Система функціонує ефективно за наявності необмеженої кількості матеріальних ресурсів і мінімальних витрат на оформлення одного замовлення.

Система з двома фіксованими рівнями замовлення і з фіксованою періодичністю замовлення. В основі її — регламентація допустимого рівня запасів зверху і знизу. Крім максимального верхнього рівня запасу, до якого може здійснюватися поповнення, встановлюють нижній його рівень (точку замовлення). Якщо розмір запасу наближається до нижнього рівня ще до закінчення встановленого періоду замовлення, вдаються до позачергового замовлення. В інших випадках система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення, тобто не-

Забезпечення ефективної діяльності організації

залежно від рівня запасу замовлення оформляють через фіксовані проміжки часу (рис. 12.8).

^ ' ^і

Максимальний запас

Рис. 12.8. Графічне зображення системи управління запасами

з двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою

періодичністю замовлення

її перевагою є неможливість випадків нестачі ресурсів до настання строку чергової поставки. Однак за цієї системи поповнення запасу до максимального рівня не може відбуватися незалежно від реальних витрат запасу. Два із трьох регулюючих параметрів системи (максимальний запас і точка замовлення) є сталими, один параметр (періодичність замовлення) — частково змінний. Розміри партій поставки нестабільні.

Система з двома фіксованими рівнями запасів без постійної періодичності замовлення. Вона позбавлена недоліків попередньої, хоч і є ЇЇ модифікацією. Передбачає поповнення запасів за досягнення рівня точки замовлення незалежно від часових параметрів подання замовлення (рис. 12.9). Регулюючими параметрами її є максимальний запас (стала величина), точка замовлення (змінна величина). Змінюється в певних межах також розмір партії замовлення.

Саморегульовані системи. Розглянуті раніше системи передбачають відносну незмінність умов, за яких функціонує система регулювання запасів. Насправді стабільні умови бувають рідко, оскільки вони залежать від динаміки попиту покупців, умовами поставки товарів та ін. У зв'язку з цим виникає потреба у системі, здатній до саморегулювання щодо змінних умов. Так виникають системи із змінною періодичністю і змінними розмірами замов-

Управління функціонуванням операційних систем

^ '

Рис. 12.9. Графічне зображення системи управління

запасами із двома фіксованими рівнями запасів,

без постійної періодичності замовлення

лення, які враховують стохастичні умови функціонування організацій. При цьому встановлюється певна цільова функція, досягнення (дотримання) якої є критерієм оптимального функціонування системи.

Зниження рівня витрат. Як цільову функцію в еконо-міко-математичних моделях управління запасами найчастіше використовують мінімізацію витрат на замовлення, транспортування і зберігання запасів, а також втрат, пов'язаних із виникненням тимчасового дефіциту необхідних товарів.

Витрати на оформлення замовлення. Охоплюють усі витрати, пов'язані із закупівлями ресурсів (крім вартості куплених матеріалів, сировини, товарів). До них належать:

— заробітна плата (з нарахуваннями) працівників служб постачання, відповідальних за вивчення ринку, переговори, оформлення документів, контроль дотримання строків, контроль кількості і якості матеріалів, перевірку й виписування рахунків;

— заробітна плата (з нарахуваннями) службовців бухгалтерій, відповідальних за реєстрацію й оплату рахунків;

— додаткові витрати на роботу цих служб (оплата приміщень, опалення, освітлення, обладнання кабінетів, поштові витрати та ін.);

— витрати на відрядження працівників;

— витрати на приймання закуплених матеріалів і перевірку їх якості.

Залежно від підприємства, розмір цих витрат може становити 1—2% загальної вартості замовлень.

Забезпечення ефективної діяльності організації

Управління функціонуванням операційних систем

Витрати на утримання запасу. До них належать фінансові витрати й витрати на складування. Витрати на складування утворюють такі елементи: витрати на функціонування складських (підсобних) приміщень (заробітна плата з нарахуваннями), на освітлення, вантажно-розвантажувальні роботи, утримання приміщень, устаткування і механізмів; амортизацію чи оренду приміщень; втрати від пошкоджень, випаровування, висихання тощо, витрати, зумовлені моральним старінням матеріалів і сировини. Всі ці витрати становлять приблизно 3—20% вартості товарних запасів.

До витрат на утримання запасів належать сплата відсотків за банківський кредит, втрати від зміни цін за час зберігання матеріалів тощо. Загалом вони становлять приблизно 15—35% їх вартості.

Втрати від дефіциту (тимчасової відсутності) матеріалів і сировини. Вони бувають прямими і непрямими. До прямих втрат належать скорочення обсягів реалізації продукції, а отже й прибутків, утрата репутації і певної кількості споживачів (при наявності конкуруючих систем), штрафи, пені, неустойки за незадоволений попит клієнтів. Непрямі втрати складаються з амортизації не-використовуваного обладнання та вартості його утримання в належному технічному стані, вартості простоїв робочої сили тощо. Визначаючи втрати від дефіциту, необхідно враховувати не тільки прямі й побічні втрати, але й простій обладнання і робочої сили, вимушене використання дорожчих матеріалів тощо.

Проблема визначення втрат від тимчасової відсутності матеріалів досить складна і поки що досліджується теоретично. У моделях управління запасами цей чинник або не беруть до уваги, або враховують у загальній сукупності некерованих чинників.

Використання моделей управління запасами потребує розрахунку таких параметрів, як точка замовлення, розмір партії поставки, якість функціонування системи постачання запасів (товарів).

1. Розрахунок точки замовлення. Майже у всіх системах управління запасами використовують параметр, який називають точкою замовлення, — нижній рівень запасів, за досягнення якого необхідно організувати чергове замовлення на партію матеріалів. Цей рівень повинен бути достатнім для задоволення потреби на період виробничого циклу. Класична формула для визначення точки замов-

лення ґрунтується на безпосередньому обліку стану запасів, і, як тільки їх рівень знижується до цієї точки, організується поставка чергової партії матеріалів. Однак у реальних умовах безперервний облік запасів здійснюється рідко, а їх рівні запасів перевіряють періодично. За цих умов рівень запасів може бути значно нижчим за точку замовлення, перш ніж виявиться необхідність їх поповнення. Тому формулу для визначення точки замовлення коригують з урахуванням витрат запасів між перевірками. Точку замовлення визначають за формулою:

Р = В + 8_а Ь,

(12.18)

де В — резервний запас; <5_а — середньодобовий розхід;

Ь — час виконання замовлення (діб).

У скорегованому вигляді формула матиме вигляд:

+!). (12-19)

де К — тривалість періоду часу між перевірками стану запасу.

2. Розрахунок розміру партії замовлення. Для визначення раціонального розміру партії замовлення необхідно мати дані про витрати і закономірності їх зміни за різних значень інтервалу між поставками. Аналітично оптимальний розмір партії поставки визначають, вважаючи, що: V — сумарна річна потреба в даному матеріалі; Р — вартість одиниці матеріалу; Сі — вартість реалізації замовлення (транспортно-закупівельні витрати на партії матеріалу); с₂ — витрати зберігання одиниці матеріалу в запасі (на рік); д — розмір партії поставки (замовлення) у фізичному вимірі.

Необхідно визначити розмір партії поставки, за якого сумарні витрати на закупівлю матеріалів протягом року, а також витрати зі зберігання матеріалів у запасах будуть мінімальними.

Враховуючи, що кількість замовлюваних на рік партій дорівнює У Ід, а середньорічний рівень запасу — д/2, сумарні річні витрати на організацію й утримання запасів становитимуть:

V а

с = с₁ — + РУ + с₂±. (12.20)

Ч ^

Оскільки завдання полягає в мінімізуванні с, то

с'(д) = О, (12.21)

550 Забезпечення ефективної діяльності організації

оптимальний інтервал між двома поставками

середній рівень запасу

(12.22)

Ця формула відома в теорії управління запасами як формула Вілсона — Вайтіна.

Знаючи оптимальний розмір партії поставки, можна визначити інші параметри:

оптимальну кількість замовлень (партій поставки)

(12.23)

(12.24)

(12.25)

При забезпеченні необхідних для безперебійного виробничого процесу матеріальних запасів виникає проблема оцінки ефективності витрат, тобто пошуку критерію оцінки якості управління матеріалопостачанням.

Процес оцінки ефективності матеріалопостачання здійснюють у такий спосіб: нехай Рд — загальна сума витрат. За кілька років цю суму можна подати величинами Р_ІУ Р₂, Р₃ •••> вираженими у грошових одиницях. Якщо допустити, що витрати складаються в основному із заробітної плати, то їх можна оцінити в незмінній грошовій одиниці, використавши такі формули:

^іф^ = іф^ = *ф..., (12.26)

застосовуючи для обчислення індексів заробітної плати її величину загалом в організації (5₀, 5;, 8_г,...) за роки 0, 1, 2, 3, 4, 5 і т. д. Звичайно, точніший результат можна одержати, використовуючи індекси для кожної статті витрат. Однак загалом можна скористатися індексами змін у заробітній платі. Потім потрібно перерахувати ціни товарів поточного року в порівняльні ціни (включаючи витрати на доставки) за формулою

Управління функціонуванням операційних систем

*і=-І' (12.27)

де 11 — ціна на і-й матеріал; Р_ь — індекс цін на г-й матеріал.

Для оцінки динаміки якостей усіх ланок матеріалопостачання щороку потрібно підраховувати результат за такою формулою:

(12.28)

де <7у — кількість і-го товару в 7-му році.

У цій формулі перший член враховує зміни вартості дц матеріалів за рахунок зміни цін; другий — показує зміни загальних витрат матеріалопостачання.

Перший член у правій частині рівняння ^ «7^ [Ію ~ -*у)

враховує: зменшення закупівельної ціни; частку від скорочення собівартості, яку постачальник надав клієнту внаслідок урегулювання ритму замовлень на матеріали, а також частку, пов'язану з оптимізацією управління матеріальними запасами у виробництві; частку в підвищенні продуктивності послуги постачальника, яку він надає клієнту.

Другий член правої частини рівняння \Р-_} - Р_о) відображає: або збільшення загальних витрат заради зменшення закупівельної ціни (потрібно, щоб збільшення цих витрат було меншим за прибуток від закупівельної ціни), або скорочення загальних витрат матеріалопостачання (внаслідок зменшення матеріального запасу, випадків дефіциту запасу, кращої організації праці та ін.); рівнодійну силу обох типів заходів, яка може бути додатною, від'ємною або нульовою. Можна також віднести цей результат до вартості передачі матеріалів зі складу у виробництво, щоб одержати змінну у формі відносної величини, яку можна вважати показником продуктивності служби матеріалопостачання:

(12.29)

Розглянуті моделі управління запасами матеріалів і матеріалопостачанням ґрунтуються на традиційному методі, за якого вихідною позицією є план випуску продукції загалом і в номенклатурі. Це зумовлює необхідність

Забезпечення ефективної діяльності організації¹

страхових запасів для компенсації аритмії виробничого процесу або процесу матеріалопостачання.

3. Поліпшення якості функціонування системи постачання. Останнім часом у практиці управління матеріальними запасами виробництва застосовують нові методи. Наприклад, комп'ютерна програма ІРКОБ виконує такі функції:

— складає план виробництва продукції;

— визначає розміри замовлень на комплектуючі й сировину;

— симулює навантаження цехів для встановлення по? треби в «критичних ресурсах» (сировина, робоча сила, обладнання);

— розраховує необхідні розміри закупівель і виготовляє відповідну документацію для їх оформлення (ордер на закупівлю, протокол приймання закуплених матеріалів, контроль фактур постачальників).

Внаслідок цього змінилася система роботи з постачальниками. Сутність нового підходу полягає у вільному обміні інформацією, збільшенні контактів у різних напрямах і на різних рівнях управління, залученні субпідрядників до спільного вирішення загальних виробничих проблем, до спільного розроблення нових виробів і до роботи над спільними проектами.

Відмінності між новими і традиційними системами взаємовідносин із постачальниками систематизовано у табл. 12.4.

Таблиця 12.4

Зіставлення традиційної і нової системи взаємовідносин підприємств із постачальниками¹

¹ Как добиться успеха: Практ. советн деловьім людям / Под общ. ред. В. Е. Хруцкого. — М.: Политиздат, 1991. — С. 443—444.

Управління функціонуванням операційних систем

Закінчення таблиці 12.4

Багато виробничих організацій Заходу використовують нині метод управління запасами, який називається Зизі іп Тіте («точно у строк»), поєднуваний із методом Тогаї С±иаШу Сопігоі («всеохоплюючий контроль якості»).

Забезпечення ефективної діяльності організації

Це робить непотрібними складські площі, оскільки необхідні комплектуючі й сировина надходять безпосередньо у виробництво як від зовнішніх постачальників, так і всередині організації в момент потреби.

Система «поставка точно в строк» невіддільна від все-охоплюючого контролю якості, коли точно відомі запити і вимоги споживача, усуваються потенційні дефекти, що унеможливлює брак у готових виробах, усі технологічні і виробничі операції здійснюються на максимальному рівні надійності, а інспектування, контроль і перевірка якості — За необхідності встановити джерело проблем, налагодити зворотний зв'язок.

В Японії зародився метод управління запасами «кан-бан» («ярлик»), побудований на принципі «не штовхай, а тягни» (риіі уегзиз ризЬ). Традиційна система (ризЬ) орієнтована на виконання плану виробництва в установлений термін, на «проштовхування» виробів через конвеєри. її неефективність полягає в тому, що багато рішень приймаються на підставі досвіду керівників виробництва або на підставі приблизних підрахунків потреби в складниках виробу та в сировині.

Система риіі («тягнення») передбачає забезпечення виробничого процесу потрібними предметами, в якомога меншій кількості, орієнтуючись на виробничі потреби у короткі відрізки часу.

Технологічно система «канбан» побудована на застосуванні «контейнерів» і «ярликів». Кожна деталь або продукт отримує свій ідентифікаційний номер і спеціально виготовлений контейнер, який має два ярлики. На першому значиться ідентифікаційний номер деталі і їх кількість, а другий — «перевідний» — служить для іншого виробничого цеху або для монтажу.

Система ґрунтується на таких правилах:

— неможливість використання у виробництві будь-якої деталі без ярлика;

— суворий контроль з боку керівництва кількості контейнерів для комплектуючих;

— розміщення в контейнері лише вказаної кількості комплектуючих;

— виробничі замовлення або замовлення у постачальників роблять відповідно до використання матеріалів і комплектуючих.

Існують також змішані системи, які поєднують переваги систем риіі і ризп.

Управління функціонуванням операційних систем

Оперативне управління виробничо-господарськими процесами. Управління підприємством порівнюють з управлінням літаком. Для цього необхідне своєрідне «табло управління» (табл. 12.5) — тобто табло, на якому відображені ключові показники діяльності підприємства і деякі дані його зовнішнього середовища. Основними рубриками такого «табло управління» є технічні умови виробництва, комерційне, фінансове, економічне становище, становище з персоналом.

У процесі оперативного управління функціонуванням операційної системи використовують також оперативно-календарні плани, змінно-добові виробничі завдання, методи обліку і контролю виробництва.

Таблиця 12.5 «Табло управління»

Забезпечення ефективно'! діяльності організації

Продовження таблиці 12.5

Управління функціонуванням операційних систем

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 77; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!